Ознаки ураження
В Україні хвороба зустрічається у Поліссі. Вона характеризується утворенням на стеблах (більше у верхній частині), іноді на листках, піхвах і у нижній частині колоса довгастих смуг різної довжини. Спочатку смуги прикриті епідермісом рослини-живителя, мають свинцево-сірий колір, а пізніше епідерміс уздовж розтріскується й оголюється чорна маса теліоспор. Уражене стебло втрачає пружність, згинається повисає, утворює петлю. Такі рослини інколи не колосяться, а урожай загальної маси у 5-6 разів менший, ніж здорових рослин. Уражатися рослини можуть від моменту проростання насіння до утворення першого листка. Грибниця поширюється тільки у верхніх частинах стебла з руйнуванням паренхіми.
Біологія збудника
Збудником хвороби є базидіальний гриб Urocystis occulta Rabenh. родини Tilletiaceae. Його теліоспори утворюють споро-купки, які складаються з 1-4 центральних темнозабарвлених плодючих спор і 1-9 (частіше 5) периферичних жовтувато-коричневих неплідних. Перші — округлі або еліптичні, розміром 10-19 х 9-14 мкм, другі — півкулясті або трохи приплюснуті, у діаметрі 3-13 мкм. Теліоспори проростають без періоду спокою, утворюючи циліндричну базидію, біля верхівки якої формуються 4-16 циліндричних базидіоспор, що проростають гіфами.
Умови розповсюдження
Жито найбільше уражується при температурі 13,5-20°С і вологості грунту 40%. При вологості понад 70% ураження рослин не спостерігається. Теліоспори життєздатні у грунті не більше року, тому основним джерелом інфекції за умов дотримання правильної сівозміни є заспорене насіння.
Шкідливість
Шкідливість стеблової сажки жита дуже велика. Недобір урожаю від захворювання відповідає проценту ураженості рослин. Сортів жита імунних і високостійких до стеблової сажки немає.
Заходи захисту
Велике значення в зниженні ураження рослин має висів насіння у ґрунт з вологістю не нижче 60-70%, запобігання повторних посівів, протруювання посівного матеріалу. Хімічні препарати: Венцедор, Діксіл Ультра, Авіценна, Берет 050, Бенлат, Вінцит 050 SC.