Поширення
Хвороба поширена в зонах вирощування кукурудзи з помірним кліматом. Гриб відомий як паразит інших злаків. Уражує пшеницю, викликаючи захворювання колосу (п'яний хліб), гнилі сходів, кореневої шийки і коренів.
Ознаки ураження
Перші ознаки хвороби спостерігаються у фазі молочно-воскової стиглості насіння. На качанах з’являється наліт грибниці. Грибниця щільно пронизує обгортки уражених качанів, спричиняючи прилипання їх одна до одної та до качана і надаючи їм характерного червонуватого забарвлення, завдяки чому хвороба легко діагностується. Уражене насіння набуває червоно-цегляного кольору, стає крихким, з пустотами, які заповнені сплетінням грибниці. На поверхні такого насіння при підвищеній вологості утворюється яскраво-рожевий наліт спороношення гриба. Уражене зерно з неушкодженим зародком може давати проростки, але вони чорніють між первинними та вторинними корінцями і незабаром гинуть. Ознаки ураження можуть виявлятися також на стеблах рослин. Нижнє міжвузля розм’якшується і стає спочатку рудувато-коричневим, потім темно-коричневим. Всередині стебел уражені тканини набувають рожевого чи червоного кольору, серцевина стебел розмочалюється.
Біологія збудника
Збудник - Fusarium graminearum Schwabe, має добре розвинену грибницю, на якій формується конідіальне спороношення. Спори (макроконідії) веретеновидні, серповидні, злегка зігнуті, в масі білувато-рожевого, охряно-рожевого, золотисто-жовтого кольору, з 3-5, а іноді і з більшою кількістю перегородок. Мікроконідії у цього виду фузаріїв не утворюються. Міцелій гриба при старінні набуває яскраво-червоного кольору. Характерним для збудника червоної гнилі є утворення плодових тіл статевої стадії розмноження: дрібних, кулястих, блакитно-чорних перитеціїв, що добре помітні неозброєним оком, як дрібні темні крапки на поверхні уражених стебел. В перитеціях розвиваються сумки, в кожній з яких знаходиться по 8 аскоспор, розташованих похило в один ряд. Аскоспори гіалінові, з трьома перегородками, вигнуті, звужені на кінцях.
Джерела інфекції
Рештки кукурудзи, які зимують у полі, і в яких до весни визрівають плодові тіла з аскоспорами. Ці спори переносяться повітряними потоками на стебла та качани рослин, спричиняючи зараження. Влітку поширення хвороби відбувається також за допомогою конідіального спороношення. Міцелій і конідії зберігають життєздатність у ґрунті протягом року, аскоспори у перитеціях - понад два роки.
Розвиток хвороби
Починається з верхівки качана, на якій утворюється щільний яскраво-рожевий наліт грибниці, що поступово поширюється зверху вниз і часто суцільно охоплює весь качан. Тривала волога погода і помірна температура в період достигання качанів сприяють розвитку хвороби, особливо в роки зі значними опадами в другій половині літа та восени.
Заходи захисту
Добір здорового насіннєвого матеріалу, правильний режим зберігання насіннєвих качанів (вологість їх не повинна перевищувати 16%, а зерна 13%); калібрування насіння; сівба гібридним насінням першого покоління; вирощування стійких гібридів; очищення поля від післязбиральних решток і осіння оранка; дотримання ротації в сівозміні; оптимальні строки посіву; застосування оптимальних доз добрив; скорочення чисельності кукурудзяного метелика; протруювання насіння (Венцедор).