Бактеріоз коренів (ріпак) (Бактериоз корней (рапс))

Ознаки ураження

Наприкінці вересня або на початку жовтня всередині коренів, біля кореневої шийки утворюються порожнини з наступним побурінням серцевини, а згодом і деревини. Порожнини в коренях ріпака утворюються внаслідок того, що надходження води в рослину не відповідає ростові паренхімної тканини коренів. 

Зовні хвороба майже не проявляється і її можна виявити тільки при поздовжньому розрізі коренів. На початку весни, особливо у несніжні зими, з великими коливаннями температури, більшість уражених коренів ослизнюються, що призводить до загибелі рослин. У хворих рослин розетка листків легко відокремлюється від головного кореня. Іноді уражені рослини після зимівлі починають утворювати нові листки за рахунок запасів поживних речовин у головці розетки, але не досягають нормальних розмірів, починють в'янути і засихають. За сприятливих умов зимівлі уражені рослини плодоносять, але дають врожай на 30-40% менший від здорових.

Біологія збудника

Збудниками хвороби є бактерії, що являють собою грамвід'ємні рухливі палички з заокругленими кінцями розміром 0,6-0,7х 1,2-1,7 мкм. Спор не утворюють, факультативні аероби, які синтезують флуорестируючий пігмент.

Умови поширення

Джерелом інфекції бактеріозу можуть бути рештки уражених коренів озимого ріпака та інших капустяних рослин, особливо свиріпи.

Поширенню збудників бактеріозу сприяють комахи (ріпаковий пильщик, капустяна муха та ін.). З насінням бактерії не поширюються. При надто ранніх строках сівби озимого ріпака спостерігають прискорений ріст надземної маси й посилене утворення порожнин у коренях, що сприяє розвитку захворювання. Бактеріоз коренів часто є причиною зниження урожаю озимого ріпака на 40-50%.

Найбільш інтенсивний розвиток хвороби відбувається на вологих кислих суглинкових грунтах (рН 5,2-5,8) за температури грунту 19-25 ^оС, а також при вирощуванні ріпака після капустяних культур.

Сприяють розвитку хвороби ранні строки сівби, оголення кореневої шийки, яке спостерігається після висіву насіння у пухкий, не прикоткований грунт, надмірне азотне живлення рослин з осені, незадовільний стан рослин, що входять у зиму, утворення притертої льодової кірки взимку та на початку весни.

Заходи захисту

Дотримання сівозміни, просторової ізоляції між капустяними культурами, збалансоване живлення рослин макро- і мікроелементами, оптимальні строки сівби озимого ріпака, сівба з обов’язковим коткуванням грунту, своєчасне знищення бур’янів-резерваторів інфекції та проведення заходів проти шкідників-переносників інфекції, знищення рослинних решток.