Дефекат
Дефекат (по-іншому – дефекаційний бруд) – ефективна вапняна підгодівля, яка широко використовується на присадибних ділянках. Це добриво являє собою відходи, отримані при виробництві цукру. Дефекат в основному застосовують для розкислення і поліпшення структури грунту.
В процесі виробництва цукру виділяють головну стадію – дефекацію. В ході її проведення цукровий сік проходить очистку від сторонніх домішок, що перешкоджають кристалізації сахарози. Тільки таким способом отримують білий пісок.
При дефекації відбувається перемішування цукрового сиропу з вапном (негашеним). Вапно вступає в реакцію з домішками, опускаючи їх на дно дефекаційний ємностей.
Вільний від домішок сироп відправляється в подальшу обробку, залишається лише дефекаційний бруд – побічний продукт (відхід) виробництва. Наприклад, при отриманні цукру з буряка відсоток бруду коливається в межах 9-13 від всієї маси коренеплодів.
Склад
Залежно від вихідної сировини дефекат має різний склад.
В середньому він містить (у відсотках):
- Вапно – 65
- Органічні сполуки – 12
- Азот – 0,5
- Калій – 0,7
- Фосфорну кислоту – 0,6
- Малу частку магнію, сірки, інших мікроелементів.
Дефекат має вагому перевагу перед гіпсом, крейдою – він і раскислитель грунту, і прекрасне добриво для культурних рослин. У воді препарат розчиняється гірше гіпсу, але краще крейди.
Дефекат позитивно впливає не тільки на городні рослини, але і на грунт.
- Нормалізує рівень кислотності в грунті.
- Покращує структуру та якісний склад грунту.
- Насичує грунт корисними мікроелементами і вітамінами.
- Підвищує активність ферментів.
- Підвищує врожайність городніх культур.
Використання дефеката в ролі живильної підгодівлі сприяє поліпшенню фізико-хімічних характеристик грунту, збільшення вмісту в ньому органічних сполук, накопичення азоту.
В цілому, препарат збільшує біологічну активність грунту. А це, в свою чергу, покращує азотне живлення городніх культур, сприяє ефективному засвоєнню мінеральних складів і органіки.
За вмістом поживних речовин дефекат прирівнюють до гною. Однак одночасно ці два добрива використовувати не бажано. Вся справа в масової втрати азоту – макроелементи, без якого неможливий нормальний ріст і розвиток культурних рослин. Городники зазвичай вносять препарат в осінній період, коли врожай вже зібрано. Тоді саме час зайнятися обробкою і відновленням грунту. Дефекат попередньо ретельно перемелюють.
Норма внесення варіюється в залежності від стану грунту та ступеня його закислення. При підвищеній кислотності дозування внесення наступна: 0,4 кг на метр – для пісковиків і супесчаніков, 0,6 кг на метр – для суглинків і глиноземів, для слабокислих грунтів досить 0,3 кг на метр. Препарат закладають в грунт приблизно на 0,2 м.
Якщо кількість дефеката незначне, глибина закладення мінімальна – 5 см. Якщо на ділянці належить розбити сад, розкислення препаратом проводять за рік або два до цього. Чим рівніше вдається розподілити дефекат по землі, тим швидше і ефективніше відновиться кислотність.
Вапнувати грунт рекомендується не частіше 1 разу на 5 років. Саме такий проміжок дозволяє грунті повністю відновитися, нормализовав кислотність. При повторному раскислении попередньо роблять аналіз грунту.