Залежно від того, які процеси та в які фази росту і розвитку рослини потрібно стимулювати, застосовуються різноманітні продукти. Проте у першу чергу такими стимуляторами мають бути азот в амідній формі (карбамід) та водорозчинний магній.
На думку багатьох фахівців, у тому числі й науковців, підживлення азотом та магнієм будуть виправдані на будь-яких агрофонах. Причому чим нижчий рівень агротехніки, тим краще рослина реагує на подібні підживлення.
Проте результат позакореневих підживлень азотом і магнієм можна вважати відносним: якщо уважно розглянути це питання, то виявиться, що прибавка врожаю буде приблизно однакова для різних агрофонів, просто на гірших площах вона помітніша.
Приклад: за урожайності озимої пшениці 6 т/га прибавка у 0,5 т/га — це лише близько 10%. А от якщо урожайність 2 т/га (скажімо, на бідних ґрунтах на півдні без зрошення), то ця ж сама прибавка становитиме вже 25%, а це вже суттєво.
Читати по темі: Мистецтво живлення рослин. Хелати: у пошуках істини
Магній та азот є основними компонентами хлорофілу. Окрім того, азот приймає активну участь у білковому обміні, є важливим компонентом амінокислот та деяких інших сполук. Тож невеликі норми азоту та магнію, внесені по листу, сприяють не тільки підвищенню ефективності фотосинтезу. Рослина також починає збільшувати і кореневу активність, засвоюючи з ґрунту та внесених у нього добрив набагато більше елементів живлення.
За даними досліджень компанії Yara, за рахунок внесення 3 кг/га азоту та 1 кг/га магнію позакоренево рослина додатково отримає:
Звичайно, це дуже приблизні цифри, які залежатимуть від багатьох факторів — зокрема, від того, чи наявні у ґрунті в потрібній кількості вказані елементи живлення, від рівня агротехніки, від вирощуваної культури. Проте порядкові значення виходять досить переконливими. Читати по темі:
Інфографіка: Ознаки нестачі елементів живлення на кукурудзі
Саме карбамід — якісне та доступне за ціною джерело азоту для листка у амідній формі. Тож багато аграріїв вважають його оптимальним азотним добривом для позакореневих підживлень.
Карбамід цікавий своєю особливістю проникати через листок практично у незмінному стані, без розкладання на іони.
На відміну від інших форм азотних добрив, розчин карбаміду у воді має нейтральну реакцію навіть у підвищених концентраціях (20-30% і навіть більше). Він не спричиняє опіків листя, тоді як розчин аміачної селітри вже у концентрації 2-5% здатен стати причиною значних опіків.
Карбамід добре засвоюється рослинами, працює навіть за знижених температур, оскільки для його засвоєння не потрібна присутність мікроорганізмів. Навесні внесення невеликої кількості карбаміду сприяє посиленню вегетації та розвитку озимих, навіть якщо корені ще слабко розвинені та не можуть повноцінно засвоювати нітратний азот з ґрунту.
В рослинах карбамід має високу рухомість і вже через 2 доби після обприскування азот з добрива входить до складу білка рослин. Для поглинання 50% внесеного карбаміду потрібно від 1-4 до 12-24 год.
Практика свідчить, що позакореневе підживлення карбамідом ефективніше у поєднанні із сульфатом магнію.
Сульфат магнію містить 16% оксиду магнію та 13% сірки, тож є гарним джерелом двох важливих біогенних елементів.
Крім того, сірка покращує засвоєння рослинами азоту та входить до складу багатьох амінокислот. Магній, як вже згадувалося, є компонентом хлорофілу та сприяє засвоєнню рослинами фосфору.
Також важливим моментом є те, що сульфат магнію нейтралізує токсичний вплив на рослини біурету, який міститься у карбаміді.
Економічно обґрунтована норма сульфату магнію для позакореневих внесень складає 2-5 кг/га.
Читати по темі: Технологія вирощування озимої пшениці залежно від регіону
Якщо у звичайну погоду вдень нанести розчин карбаміду на поверхню листка, його краплі висохнуть приблизно за 10-15 хв. При цьому на поверхні листка утворюються кристалики карбаміду, що зберігаються до випадання роси. Вночі кристалики адсорбуються вологою з повітря і листки знову вкриваються тонкою плівкою розчину, який потім дифузно проникає всередину листкової тканини. Цей процес може тривати кілька днів, тож важливо проконтролювати гарне розпилення розчину при внесенні, адже занадто великі краплі, висихаючи, утворюють великі кристали, що потім просто обсипаються з листків.
Найкраще азот карбаміду листки засвоюють за високої вологості повітря, вночі. Тому підживлення рекомендується проводити ввечері або рано вранці.
Якщо погода прохолодна та похмура, підживлювати посіви можна протягом усього дня.
Якщо ж температура 20°С і вище, а день сонячний, краще відкласти операцію, щоб уникнути небезпеки опіків на поверхні листків.
Також важливо правильно приготувати робочий розчин, заздалегідь та за встановленим алгоритмом, щоб уникнути проблем із внесенням та засвоєнням добрива.
Підживлення карбамідом можна проводити практично під час усіх обприскувань фунгіцидами та інсектицидами, якщо немає застережень у регламенті застосування конкретних ЗЗР.
Додавання до робочого розчину карбаміду з сульфатом магнію підвищує здатність кутикули листка поглинати речовини, тож пестициди активніше поглинаються листям.
Варто пам’ятати, що на думку фахівців, листкове підживлення для стресованих рослин матиме низьку ефективність, оскільки рослина у стресі мало здатна засвоювати елементи живлення. Внесення добрив: дослідження, норми, терміни.
