Біологічні особливості
Розмножується бур’ян як насінням, так і вегетативно. В умовах півдня України поява гірчака повзучого відбувається у третій декаді квітня, початок стеблування в кінці другої декади травня, бутонізація в кінці травня або початку червня, починає цвісти у третій декаді червня — на початку липня, початок плодоношення – в кінці першої декади липня. Мінімальна температура для проростання насіння гірчака — 8-100С, оптимальна — 20-220С, вологість ґрунту — 20-22%, максимальна глибина проростання 6-8 см. Насіння достигає переважно у серпні. Середнє число кошиків на одну рослину становить — 26,5 шт. Максимальна плодючість гірчака повзучого 25 тис. сім’янок. Схожість насіння у грунті зберігає впродовж 3-5 років. Сходи з сім’янок і пагони з кореневих бруньок з’являються в березні-травні. Рослина розмножується насінням і кореневищами. Коренева система дуже швидко росте: за 2-3 місяці вона сягає глибини2 м. У фазі 3 листків від головного кореня на глибині 15-17 смпочинають відростати горизонтальні корінці, що згинаються і заглиблюються. Із бруньок на згинах коренів з’являються пагони, які виносять на поверхню розетки. Підземні пагони перетворюються на кореневища, потовщуються, утворюючи горизонтальні корені, на яких є бруньки розмноження. Вертикальні корені гірчака можуть заглиблюватися до 5-16 м, досягаючи рівня ґрунтових вод. Навіть при пересиханні ґрунту коріння гірчака залишається живим. Гірчак повзучий – світлолюбна рослина. В тіні насіння не утворюється, уповільнюється ріст кореневої системи. Гірчак добре росте на легких і важких глинистих ґрунтах, має високу конкурентоздатність, у фітоценозах завжди домінує.
Поширення
Сходить в березні - квітні. Кореневі відрізки довгий час не втрачають життєздатності у сухому грунті. Приживаються відрізки довжиною 10-20 см Цвіте з першого року життя, але не плодоносить; на другий рік життя цвіте в червні-серпні, плодоносить в липні - вересні.
Шкідливість
За ступенем шкодочинності він самий злісний і тяжковикорінюваний серед коренепаросткових бур’янів. Шкодочинність його полягає в сильному висушуванні і виснаженні грунту, в засвоєнні у 2-5 разів більше поживних речовин і вологи грунту, ніж будь-яка інша рослина. На засмічених полях він затримує ріст і розвиток культурних рослин. Бур’ян досить отруйний для багатьох тварин, особливо для коней. При поїданні твариною сіна з домішками гірчаку молоко стає гірким. Якість борошна при попаданні насіння гірчаку теж знижується завдяки гіркості.
Гірчак повзучий (рожевий) засмічує посіви усіх сільськогосподарських культур, сади, виноградники, узбіччя шосейних доріг, залізничних колій та на необроблюваних землях, на берегах річок, озер, вздовж лиманів. Бур’ян розповсюджується з насіннєвим матеріалом, шротом, вегетативним способом, транспортними засобами, повеневими та зрошувальними водами, із сіном, соломою, підстилкою у вантажних автомашинах.
Стебло: пряме, павутинисто опушене, розгалужене по всій довжині, висотою 25- 60 см.
Листки: почергові, ланцетні або довгастояйцеподібні, цілокраї, нижні зубчасті або надрізані, по краю шорсткі, павутинисто опушені.
Суцвіття: квітки рожеві, трубчасті, зібрані у поодинокі, розташовані на кінцях стебел кошики. Квітколоже щетинисте.
Коренева система: дуже розгалужена, має багато бічних коренів і проникає в грунт на глибину до 10 м.