АгроПолігон НУБіП: Досліди з сидератами
Розпочинаємо новий АгроПолігон! На дослідній станції НУБіП у с. Пшеничне Фастівського району Київської області проводять досліди із застосування сидератів. Про сидерати, досліди із ними та мету проведення цих досліджень, дізнавався SuperAgronom.com. Отож, знайомимося з дослідами та будемо слідкувати.
Раніше тут також проводили досліди з сидератами, але трохи іншого спрямування, ніж цього року. Висівали не сидеральну суміш, а в основному гірчицю жовту та гречку посівну. Кілька разів випробовували суміш цих культур. Сидерати висівали переважно після зернових попередників: пшениці озимої та ярої чи ячменю ярого.
«Якщо після них ми не сіємо озимих, а наступна культура яра, то ми сіяли зазвичай гірчицю жовту — це 90% випадків, або гречку посівну. Тобто ми практикували сидерацію двома культурами, гірчицею та гречкою, частіше гірчицею. Потім заробляли в ґрунт. На період сівби цих сидератів обов’язково враховували запаси доступної вологи в ґрунті. Часто буває так, що зібрали пшеницю озиму і дуже посушлива погода, як ось цей рік. Зазвичай, якщо була волога, то ми обов'язково сіяли сидерати. Ці культури мають досить швидкий ріст і за кілька місяців у фазу бутонізації–цвітіння їхню зелену масу заробляли в ґрунт. Задисковували і цього достатньо. Не практикували оранку. Наступну культуру сіяли згідно схеми сівозміни», — розповів Олександр Павлов, доцент кафедри землеробства НУБіП.
Сівозміни та склад сидеральних сумішей
Тут запроваджені дві основні сівозміни:
- 1 сівозміна: горох, потім пшениця озима, після неї ріпак озимий, після ріпаку ячмінь ярий і після ячменю кукурудза. В цю сівозміну інтегрували сидерати після ріпаку та ячменю.
- 2 сівозміна: соя, пшениця озима, соняшник, ячмінь ярий і потім кукурудза. В цій сівозміні сидерати сіяли після збирання пшениці та ячменю.
«Поля, на яких працюємо з сидератами, мають площу 1 га. Тобто, площа всього стаціонарного досліду складає 10 га. Загалом цей дослід проводиться вже більше 40 років. Постійно відбувається його модернізація і вже понад 10 років тут запроваджені дві короткоротаційні сівозміни, які ми й досліджуємо. Цьогорічний дослід — це вже суміші сидератів. Ми співпрацюємо з агрофірмою «Колос», директором якої є професор кафедри Леонід Центило. Для досліджень було скомпоновано три суміші сидератів. Ми посіяли одне поле після пшениці озимої, попередником якої була соя. Наступного року на цьому полі буде соняшник. До суміші входять: люпин, кінські боби, гірчиця, редька олійна, фацелія, гречка, теф», — каже завідувач кафедри землеробства та гербології НУБіП Семен Танчик.
Схеми сидеральних покривних культур для демонстраційних посівів у 2023 р.
|
|
|
Склад |
Норма висіву |
|
№ п/п |
Назва суміші |
Призначення |
Назва компоненту |
% |
19 кг/га |
1 |
АФК «УНІВЕРСАЛЬНА» |
Рекомендується для підвищення родючості і здоров'я ґрунту при вирощуванні будь-яких культур |
теф |
8 |
|
гірчиця |
45 |
||||
редька олійна |
38 |
||||
фацелія |
5 |
||||
гречка |
4 |
||||
РАЗОМ |
100 |
||||
2 |
АФК «ГУМУС» |
Швидке зростання рослин з достатньою кількістю органічної маси, добре готує ґрунт під сівбу наступної культури,робить її повітропроникною і покращує вологоємність |
люпин |
6 |
14 кг/га |
боби кінські |
4 |
||||
теф |
10 |
||||
гірчиця |
45 |
||||
редька олійна |
20 |
||||
фацелія |
10 |
||||
гречка |
5 |
||||
РАЗОМ |
100 |
||||
3 |
АФК «АЗОТФІКСУЮЧА» |
Входять бобові культури, що дозволяє природним шляхом фіксувати азот в ґрунтовому профілі |
люпин |
60 |
190 кг/га |
боби кінські |
40 |
||||
РАЗОМ |
100 |
Ця суміш, зауважують дослідники, хороша тим, що там є бобовий компонент (кінські боби, люпин), який виконує азотфіксуючу функцію. Рослини бобових культур дуже добре розкладаються, бо в них співвідношення вуглецю до азоту зазвичай нижче 24 до одного. Тобто, вони краще розкладаються бактеріями і відбувається накопичення мінерального азоту в ґрунті. Її сіяли 15 серпня.
Читати по темі: ТОП-9 найпоширеніших сидератів в Україні: переваги та недоліки
Такі компоненти, як гірчиця та редька олійна, формують хорошу вегетативну масу та швидко ростуть, добре структурують ґрунт, прекрасно конкурують з бур’янами, також їхні кореневі виділення відлякують ґрунтових шкідників. Стрижнева коренева система цих рослин успішно проникає крізь ущільнені шари ґрунту й руйнує підплужну підошву природним шляхом.
«Також у суміші є фацелія. Це культура взагалі цікава — рослинна маса дуже добре розкладається, вона м'яка і легко перетравлюється бактеріями, до того ж добре закриває поверхню і також глушить бур'яни. А ще гарно росте на важких ґрунтах. Я знаю, наприклад, що фацелію на кам'янистих ґрунтах вирощують у Європі», — зазначає Антоніна Бабенко, доцентка кафедри.
Гречка також гарно нарощує вегетативну масу, може засвоювати важкодоступні сполуки фосфору порівняно з іншими рослинами. Таким чином, для наступної культури є можливість «підтягнути» доступний фосфор.
Читати по темі: Вирощування гірчиці в TVK Seed — технологія та результати в сезоні-2023
Також досить цікава культура теф. Це злак, який в Ефіопії використовують в їжу, з нього печуть хліб. Його особливістю є м’яка волоть і висота рослини 0,4–0,6 м. Коренева система структурує ґрунт, це можна наочно побачити, вирвавши рослину з корінням: ґрунт тут одразу розсипається на дрібні грудочки.
«Описана суміш хороша тим, що тут є бобові, злакові та хрестоцвіті компоненти. У всіх різне співвідношення карбону до азоту, і в результаті відбувається накопичення гумусу та мінералізація азоту в тому числі, щоб він був доступний для культури, що буде сіятися на наступний рік», — зауважує Олександр Павлов.
Універсальна суміш без бобових компонентів була посіяна після ярої пшениці 15 серпня.
Третю суміш, до якої входять тільки бобові — люпин та кінські боби, — посіяли після ріпаку озимого 16 серпня. Норма висіву 190 кг/га. Цю суміш висівали сівалкою GREAT PLAINS. Трохи довелось «погратися» з передачами, бо сівалка не розрахована на вихід майже 200 кг.
Дрібнонасінні культури сіяли з нормами 14 та 18 кг/га сидеральною сівалкою Lehner VENTO. Це 12-вольтова сівалка, працює не від валу відбору потужності трактора, а інтегрується на ґрунтообробний агрегат. В цьому випадку застосували дискатор Väderstad Carrier 420. Сівалка висіває, а ґрунтообробний агрегат відразу заробляє. Тобто, за один прохід після збирання попередника просто заходиш в поле, проводиш дискування, робиш закриття вологи та одночасно висіваєш сидерати.
Ґрунтовий покрив на дослідних полях
Ґрунт на цих полях — чорнозем типовий малогумусний.
Ґрунтовий покрив на станції — чорнозем типовий середньо-суглинковий. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту 4,38-4,53%, рН сольової витяжки — 6,9-7,3; ємність поглинання — 32 мг-екв./100 г ґрунту. Запас гумусу в метровій товщі становить 404-448 т/га. Така ґрунтова відміна є типовою для зони Лісостепу, охоплюючи 54,6% її території. Ґрунтові води розташовані на глибині 5-6 м.
Фізико-хімічні показники чорнозему типового, АДС ВП НУБіП України
Глибина шару, см |
Гумус, % |
pH водне |
pH сольове |
Гідролітична кислотність, мг.-екв. на 100 г ґрунту |
Сума основ мг.-екв. на 100 г ґрунту |
Ємність вбирання мг.-екв. на 100 г ґрунту |
Ступінь насичення основами, % |
Карбонати, % |
Об’ємна маса, г/см3 |
Питома маса, г/см3 |
0-20 |
4,58 |
5,60 |
6,87 |
1,45 |
22,96 |
24,80 |
92,50 |
— |
1,16 |
2,59 |
20-50 |
4,38 |
5,85 |
7,30 |
0,52 |
23,32 |
24,60 |
94,80 |
0,52 |
1,25 |
2,66 |
50-100 |
1,30 |
7,12 |
7,30 |
0,50 |
21,60 |
22,80 |
95,00 |
4,15 |
1,27 |
2,66 |
Повна вологоємність ґрунту дослідного поля у шарі 0-30 см становить 38,4 %, у шарі 30–45 см — 42,75%. Польова вологоємність цього ґрунту у шарі 0-30 см сягає 28,2%, вологість розриву капілярів — 19,7%, максимальна гігроскопічність — 7,46%, недоступна для рослин волога — 10%, загальна щілинність у рівноважному стані — 52-55%.
За вмістом легкогідролізованого азоту ґрунт дослідного поля відноситься до малозабезпеченого, рухомого фосфору і обмінного калію – середньо-забезпеченого.
Мета дослідів із сидератами
У першу чергу експериментують з сидератами, щоб дослідити їхній вплив на родючість ґрунту: покращення агрофізичних та агрохімічних показників, водопроникність ґрунту, зміни в будові та структурі.
Також береться до уваги економічна складова. Скільки потрібно вкласти, який буде приріст урожайності наступної культури.
«Багаторічні дослідження дають змогу прослідкувати прибавку урожайності в цілому по сівозміні. Кожна наступна культура буде мати певну прибавку. Тобто, можливо оцінити ефективність сівозміни в цілому. Минулі досліди з гірчицею показали, що соняшник забезпечив додатково підвищення урожайності 600-700 кг/га. Ну і менше проблем було з бур’янами», — розповів Семен Танчик.
Урожайність культур на ділянках
Урожайність пшениці після сої отримали на рівні 6 т/га, після гороху — 7,5 т/га.
«Ми б отримали більше, але частина ділянок зайнята дослідами, випробуваннями, наприклад, гербіцидів, і є контроль. Але останні 3 роки пшениця в нас дає 8 т/га. А по сої була строката врожайність: 6 т/га — це найбільше. А то була 5 або 4,5 т/га», — наголосив Олександр Павлов.
Тут можна побачити різницю впливу попередника. Здавалось би, горох і соя — обидві бобові культури. Але горох збирають в липні, а сою минулого року взагалі через дощі збирали в листопаді, не можна було зайти в поле.
«А після такого пізнього збирання виникає питання: коли нам пшеницю сіяти? Прийняли рішення: в нас було вирівняне поле та рівномірно розподілені пожнивні рештки, і ми просто сівалкою Great Plains, що використовується для no-till, зайшли й посіяли прямо без обробітку. І в цьому році, я скажу, зібрали більший урожай — 6 т/га», — підсумував фахівець.
SuperAgronom.com буде далі слідкувати за дослідом та показувати результати на полях НУБіП.
Яна Красновська, Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.