Підтоплені поля, стрес озимих і ставка на цукрові буряки: перебіг посівної у західних областях
Після подорожі центральною частиною України ми вирушили на Захід, щоб дізнатися, які культури сіють місцеві аграрії та яким технологіям вирощування віддають перевагу. Протягом двох днів ми відвідали чотири господарства «Західний Буг», «Волинь-Зерно-Продукт», ФГ «Гадз» і «Агропродсервіс», які знаходяться у трьох областях — Тернопільській, Львівській і Волинській.
Вже традиційно мандрували регіоном ми в товаристві з партнерами проекту — експертів компаній BASF і Crédit Agricole Bank.
Квітневі дощі й тут сприяли відтермінуванню посівної. Дехто мав щастя розпочати посівну ще в березні, але завершив у травні з усіма, декому вдалося відсіятися в квітні за три тижні, іншим пощастило менше, бо подекуди поля все ще затоплені, що й досі унеможливлює проведення підготовки ґрунту.
Тенденції посівної 2023 у Західному регіоні
Як і всюди по Україні, господарства у західній частині через квітневі дощі розпочали посівну на 10-12 днів пізніше, ніж зазвичай.
- Поширена проблема — сівба у недостиглий, погано структурований ґрунт, нестача вологи у верхніх шарах, утворення кірки. Подекуди присутнє підтоплення посівів. Досівають сою і соняшник.
- Незважаюч на малосніжну зиму, озимі перезимували добре. Втім, у озимих зернових спостерігається недостатній розвиток кореневої системи, відмічається її ріст у боки. У разі посухи в червні є ризик недобору врожаю. Рослини відстають в рості (37-ма фаза).
- Через ранні обробки ЗЗР на озимих зернових нерідко відмічають опіки листя, спричинені стресом від накладки внесення ЗЗР і зниження нічних температур. Добре перезимував ріпак. Попри холодну весну, рослини оговталися, розгалузилися і перебувають у фазі цвітіння. Наразі проводиться фунгіцидний захист посівів.
- Кукурудза перебуває у фазі розвитку 1-2 листки, тоді як зазвичай у цей час наявні 3-4. Аграрії відмічають, що насіння сходить повільно, протягом двох тижнів (норма 4-8 діб).
- На Львівщині збільшили площі під соєю за рахунок зменшення кукурудзи. Одна з причин скорочення площ під кукурудзою в регіоні — поширення діабротики.
- Відмічена тенденція щодо економії ресурсів: на обробітку ґрунту, дизпаливі, нормах азотних добрив і фунгіцидів. За оцінками аграріїв, вартість цьогорічної посівної зросла на 25-30%.
- Через м’яку зиму зберігається загроза поширення шкідників, проявляються хвороби, втім, високого тиску шкодочинних організмів наразі не відмічається.
«В західному регіоні спостерігається насиченість кукурудзи такими шкідниками, як західний кукурудзяний жук, який потребує інтенсивної схеми захисту із протруєнням насіння та внесення ґрунтових інсектицидів. З типових хвороб культури — фузаріоз, кореневі гнилі і пухирчаста сажка. На ячмені вже присутня сітчаста плямистість, подекуди в перезволожених місцях ринхоспоріоз, гірший стан там, де не працювали якісним протруйником і фунгіцидом. На ріпаках подекуди відмічаємо фомоз, на окремих гібридах циліндроспоріоз, внаслідок погодних умов і швидкого росту рослин розтріскування стебла», — розповіла Олена Мохель, менеджер BASF по роботі з агрохолдингами.
«Західний Буг»: якісний обробіток ґрунту з мінімізацією витрат — Pro-Till
Земельний банк компанії становить понад 65 тис. га. Основна культура — цукровий буряк, виробництво якого в «Західному Бузі» становить близько 1 млн т. Культура приносить компанії 80% прибутку.
Заступник головного агронома Дмитро Костарєв розповів, що структуру посівних площ цьогоріч дещо змінили: через вузькі посівні вікна менше посіяли озимої пшениці — 15,5 тис. га, також зменшили площі під озимим ячменем. Зазвичай площі під культурою сягали 3,5 тис. га.
- Цукровий буряк — 15,3 тис га;
- Соя — 10 тис. га;
- Озимий ріпак — 3,3 тис. га озимого ріпаку;
- Насіннєві посіви — 6, 5 тис. га.
«Ідея полягала в тому, щоб сформувати сівозміну таким чином, щоб потрапити в оптимальні умови для сівби з урахуванням збирання попередника. У нас було максимальне вікно для якісної підготовки ґрунту під цукровий буряк. Відповідно площі під кукурудзу, яка у нас становила 10-15% попередника під цукровий буряк, ми зменшили, щоб її взагалі не було як попередника під культуру. Другий аспект — маржинальність кукурудзи. Цукровий буряк у нас продається з поля, а кукурудзу у нас купують в Австрії, Італії, Польщі, тож треба рахувати ціну логістики до кінцевого споживача, а це $100-120. Третій аспект сушіння і зберігання», — обґрунтував Дмитро Костраєв.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Посівна 2023 Київщина
- АгроЕкспедиція Посівна 2023 Чернігівщина
- АгроЕкспедиція Посівна 2023 на Півдні
- Посівна в Центрі: погодні умови диктують технології вирощування та зменшують потенціал врожайності
З його слів, найбільш рентабельними культурами в минулому сезоні були цукровий буряк, соя, озимий ріпак і насіннєві культури, які приносять додаткову маржу. Програли в сезоні пшениця і кукурудза, зовсім невеликий прибуток приніс соняшник.
Технологію обробітку ґрунту в господарствах компанії практикують безвідвальну, від плугів відмовилися 15 років тому. Практикують ресурсозберігаючі технології.
«Ціль нашої компанії — це мінімізація витрат на обробіток ґрунту при збереженні всіх вимог якісного обробітку. Все почалося із використання комбінованих агрегатів, а три роки тому ми зупинилися на технології смугового обробітку від Mzuri — Pro-Till», — розповів заступник головного агронома.
Він пояснив, що Pro-Till відрізняється від класичного Strip-Till, який характеризується нарізанням смуг обробітку і посівних смуг, тоді як агрегат Mzuri робить ці операції за один прохід. Попри всі інші аналоги на ринку, в «Західному Бузі» оцінили систему Mzuri через її гнучкість та на сьогодні мають 7 посівних комплексів.
«Ми ними сіємо ріпак і зернову групу, а останні два роки і частину сої. В обробітку й висіві технологія займає від 25 до 40%. І ми хочемо збільшити цю частку. Питання лише в тому, що ці посівні комплекси менш продуктивні з точки зору сівби порівняно з агрегатами класичної системи. Але якщо брати до уваги повну технологію від підготовки стерні, внесення добрив і до сівби, вони найпродуктивніші», — додав він.
Останні два роки в господарстві порівнюють Pro-Till і класику, різницю у врожайності поки що не відмічали. А ось економію помітили одразу. Технологія Pro-Till дала змогу заощадити від 50 до 100 $/га за рахунок зменшення норми висіву, витрати пального, норми мінерального добрива.
На інших ресурсах (добрива, ЗЗР тощо) цьогоріч не економлять через амбітні плани по цільовій врожайності. До прикладу, врожайність озимої пшениці планують отримати не менше 8 т/га. І хоч витрати на технологію вирощування в середньому по культурах зросли від 22 до 34%, в компанії тримаються напрацьованої технології.
«Коли ми почали рахувати витрати, то зрозуміли, що економія кількох сотень гривень на гектарі за рахунок зменшення норми пестициду чи добрива мізерна в частці наших загальних витрат. А ризики того, що ми не досягнемо цільових показників урожайності від зменшення норм, високі», — пояснив заступник головного агронома.
Шлях, який обрали з точки зору оптимізації витрат, — пошук активної органіки. Зі слів Дмитра Костарєва, в компанії почали по-іншому рахувати економіку органічних добрив. Для цього допрацювали систему розрахунку довезення, витрат на внесення. Завдяки цьому за останні півтора року площа внесення органічних добрив зросла з 5-7% до 15-20%, зменшилися витрати на мінеральні добрива й економіка при цьому добре рахується. Тобто частка органічних добрив зросла в 3-3,5 разу. Також закупили інструменти для компостування і посівний комплекс, обладнаний інжектором для внесення рідких добрив як КАС.
У системі захисту рослин все більше з’являються генеричні продукти у гербіцидних і інсектицидних схемах. У фунгіцидному захисті тримаються лінійки оригінальних продуктів.
«Волинь-Зерно-Продукт»: Ріпак буде прибутковим, але не таким маржинальним, як ми звикли
Наступним підприємством, яке ми відвідали, стало «Волинь-Зерно-Продукт», що на Ковельщині. Коли ми приїхали, у полі вже працювали три 500-сильні Caterpillar і два 500-сильні Fendt, оснащені сівалками. Частина полів була підтоплена.
«Мучимось у болотах. Зазвичай завершуємо посівну до 15 травня. Нині досі сіємо, плануємо фінішувати до 23 травня», — поділився Ярослав Мазуренко, керівник департаменту агровиробництва.
Головний агроном відділення «Волинь нова» В’ячеслав Сібіковський додав, погодні умови сезону-2023 значно ускладнили посівну. Більше того, на днях господарству нарешті вдалося домолотили 50 га кукурудзи, що залишилися з минулого року. Радує, що зібрали 8 т/га при базовій вологості 14%, а також те, що основний врожай вдалося зібрати до січня.
Зембанк господарства цьогоріч збільшився до 52 тис. га. Сівозміна п’ятипільна, є окремо ріпакова і бурякова сівозміни. Структура посівних площ представлена так:
- кукурудза — 17 тис. га;
- ріпак — 10 тис. га;
- соя — 11 тис. га;
- озима пшениця — 7,5 тис. га (м’яка і тверда);
- яра пшениця — 5,5 тис. га (м’яка і тверда);
- цукровий буряк — 2,5 тис. га;
- ячмінь — 1 тис. га;
- сидерати (гречка, гірчиця, кормові боби) — 5 тис. га;
- соняшник — 500 га.
«Ми бачимо, що на ріпаку прибуток буде поганенький, на кукурудзі теж. Загалом ріпак буде прибутковим, але не таким маржинальним, як ми звикли. Можливо, буде краще на цукрових буряках. На них ми в минулому році ми зірвали джекпот», — каже Ярослав Мазуренко.
Втім, минулого року господарству вдалося заробити на кукурудзі, оскільки мають власні елеваторні потужності і сухий порт. Добре заробили і на ріпаку, оскільки встигли продати його за ціною $700. Цьогоріч сумніваються, що ціна на нього перевищить $400. Соняшнику посіяли небагато, оскільки в регіоні він програє ріпаку. Зайва волога, присутня на Волині, не сприяє підвищенню врожайності. Щодо кукурудзи, то в господарстві вже «набили руку» за роки її вирощування. Гібриди кукурудзи підбирають з ФАО 250-320: Pioneer П 8816 і Monsanto ДКС 4014, ДКС 3969. Поля, що розміщені в низині, засіватимуть гібридом з ФАО 250 ДКС 3795.
Сорти озимої пшениці, клин якої в господарстві є одним з найбільших, підбирали серед німецької, французької і чеської селекції, теж з урахуванням умов полів.
Зі слів агронома, перезимівля озимих в цьому році успішна, ріпак навіть перезимував на 80% з осіннім листям, що сприяло швидкому відновленню вегетації. На пшеницю дещо негативно вплинули весняні приморозки, та в цілому посіви у доброму стані.
Технологія вирощування передбачала внесення під озиму пшеницю від 130 до 150 кг/га азоту в діючій речовині. Під кукурудзу — 150 кг/га перед посівом, а частину у підживлення в фазу 5-7 листків.
На технології вирощування культури не економили, хоча витрати на вирощування 1 га кукурудзи зросли на 30%. Розраховують зекономити на ціні газу, яка впала.
«По Гданьску з усіх культур кукурудза найкраще торгувалась. Споживачі кукурудзи Іспанія, Англія, Ірландія, Данія. До цих країн з Гданську фрахт дешевший», — додав засновник НК «Вілія» Євген Дудка.
Система захисту побудована переважно на генеричних ґрунтових гербіцидах, інсектицидах і навіть простих фунгіцидах. Єдина культура, яку ще не обробляють генериками, — цукрові буряки. Для них у компанії використовують лінійку препаратів BASF.
Цікавинки про господарство «Волинь-Зерно-Продукт»:
- Зембанк господарства збільшився за рахунок придбання підприємства «Біо-Лан».
- До війни в «Волинь-Зерно-Продукт» стартувало будівництво молочного комплексу на 2400 голів ВРХ;
- Є новий млин, здатний перемелювати тверду пшеницю.
ФГ «Гадз»: перевага за глибоким обробітком і кукурудзою
Не змінюють структуру посівів вже 3 роки у ФГ «Гадз», в обробітку якого 26,5 тис. га землі. Коли ми прибули (18 травня), в господарстві саме збирали озиме жито на зелений корм. Поля одразу передисковували і сіяли соняшник. Таким чином отримують два врожаї за рік.
Найбільший клин тут відводять під кукурудзу — 9 тис. га, під решту культур:
- соняшник — 6 тис. га,
- озима пшениця — 4,5 тис. га,
- озимий ріпак — 3,5 тис. га,
- озимий ячмінь — 1 тис. га,
- озиме жито на зелений корм — 900 га,
- ярий ячмінь — 700 га,
- горох та яра пшениця — по 200 га.
Зі слів головного агронома Володимира Горбатюка, найвищу рентабельність господарству приносять соняшник, кукурудза та озимий ріпак. Втім, площі під соняшником цього року зменшили на 1 тис. га.
«З точки зору сівозміни соняшник нам тут не дуже підходить. Хоча ми і збираємо його по 4 т/га», — додав він.
Площі під кукурудзою не зменшували через вигідне розташування господарства до західних кордонів і Констанци. Гібриди кукурудзи підбирають на Лебединському насіннєвому заводі так, щоб можливо було висівати кукурудзу по кукурудзі 3 роки поспіль і закінчувати сезон з урожайністю 12 т/га.
Посівна в «Гадз» розпочалась 15 квітня і завершилася за 20 днів. Перевагу в підготовці ґрунту віддають класичній технології, яка включає зяблеву оранку, весняне дискування, передпосівну культивацію. На схилах застосовують глибокорозпушувачі.
«Справді, цього року були проблеми, бо весна була холодною з затяжними дощами, то техніка не могла зайти в поле. Але справились. По соняшнику маємо вже 80% сходів, а на кукурудзі вже з’являється третій листок. Тож будемо боротися з бур’янами та вносити мікродобрива», — розповів Володимир Горбатюк.
Вчасно господарству вдалося завершити і посівну озимих — у вересні 2022-го, чим може похвалитися не кожен. Перезимівля озимих відбулася успішно, рослини вийшли з зими відмінному стані й отримали двократне підживлення. Наразі на полях проводять фунгіцидний та інсектицидний захист. Агроном розповів, що серед шкідників найбільшу загрозу тут становлять озима совка і кукурудзяний метелик. Періодично не дає про себе забути і діабротика.
Систему удобрення цього року не скорочували. У повному обсязі внесли азотні добрива, а також по 100 кг/га міндобрива YaraMila. На озимому житі і травах вносили селітру, частково замінили КАС на карбамід через вартість діючої речовини. Крім того, в «Гадз» практикують органічне удобрення на трьох відділеннях господарства, наближених до власних ферм, щоб зменшити витрати на логістику. Це дає змогу зменшити внесення міндобрив на цих відділеннях, що актуально нині, коли їхня вартість зростає. Загалом, зі слів директора господарства Казимира Попіля, цьогоріч вартість посівної зросла на 25% порівняно з довоєнним роком.
Цікавинки про господарство «Гадз»:
- Господарство має три ферми ВРХ на 2000 голів.
- Розвинене садівництво — найбільший сад в Європі площею 600 га. Підприємство є найбільшим постачальником яблук на внутрішньому ринку. Також яблука постачають в США, Саудівську Аравію, Німеччину, Швецію, Данію, Малайзію та ін. Окрім яблук вирощують грушу, сливу.
- В 2022 році в господарстві почали займатися овочівництвом.
«Агропродсервіс»: соя та олійні — хіт сезону, а разом із ними цукровий буряк
Ставку на сою цьогоріч зробило підприємство «Агропродсервіс», відвівши під культуру близько 7500 га із 40 тис. га наявних в обробітку. Коли ми прибули на місце, господарству залишалося досіяти 60 га. Також збільшили площі під соняшником і озимим ріпаком:
- соняшник — 4000 га, +2500 га до сезону-2022.
- озимий ріпак — 5500 га, +2000 га.
Натомість зменшили площі під кукурудзою до 4100 га через високі ціни на добрива і сушіння.
«На момент збирання ми бачили ціни на добрива та на сушіння, були проблеми з експортом. Тому ще восени прийняли рішення на користь олійних. Соняшник можна переробити на олію та продати на внутрішньому ринку, а у ріпаку була приваблива ціна», — розповів Роман Вінничук, головний агроном «Агропродсервіс».
Серед інших культур у структурі посівів в Агропродсервіс:
- озима пшениця — 7800 га,
- цукровий буряк — 3500 га,
- озимий ячмінь — 1600 га,
- ярий ячмінь — 3200 га,
- яра пшениця і ярий ячмінь — по 1000 га,
- кукурудза на силос — 1100 га,
- горох — 250 га.
Посівна в господарстві стартувала 10 березня із сівби ярого ячменю і пшениці, але дощі мали інші плани та зупинили всі роботи на 2-3 тижні, щодня обдаровуючи поля 5-10 мм опадів. Лише після 13 квітня польові роботи стартували знову, тоді й розпочали сіяти цукровий буряк, який є улюбленою культурою агронома. Більше того, торік цукровий буряк був найрентабельнішою культурою в господарстві.
«Минулий рік був хороший для цукрового буряка. Ми збирали його за врожайності 75 т/га. Щороку сіємо в районі 3-3,5 тис. га. На буряку не економимо, даємо все по максимуму: обприскування мінімум 9 разів, треба дати азоту немало, а також калію і фосфору. Гуртова ціна цукру — 20 грн/кг. А з 1 га ми маємо 5,6 т цукру. Тобто мінімально ми маємо 112 000 грн/га. І навіть за мінімальної ціни витрати окупляться», — розповів агроном.
Щодо витрат, то в цьому сезоні в господарстві були вимушені зменшити норми внесення добрив. Під озиму пшеницю внесли 150-160 кг/га азоту у діючій речовині, тоді як зазвичай давали 180 кг/га. Частину азоту замінили на аміачну воду, яку закупили ще минулого червня, через побоювання дефіциту добрив на ринку. Крім того, в господарстві експериментують із внесенням органічного добрива.
Випробовують також сорти озимої пшениці, для цього заклали демо ділянки, де наразі вегетують 76 сортів. Кращі потім вирощують. Завдяки таким випробуванням в господарстві виділили для себе сорт Реформ від RАGT, який минулого року дав урожайність 9,5 т/га.
Цікавинки про господарство «Агропродсервіс»:
- Підприємство має розвинений тваринницький напрямок та має потужні тваринні комплекси.
- Також має власний насіннєвий завод, комбікормовий завод, завод з переробки сої, елеватори, мʼясопереробний завод та млин.
- В 2022 році внаслідок окупації Півдня і прогнозованої нестачі овочів на ринку, в господарстві почали займатися овочівництвом. А в 2023-му заклали під цибулю 10 га, під моркву 4 га, під столовий буряк і капусту по 2 га.
Тенденція до впровадження овочівництва внаслідок окупації частини Півдня була відмічена і в центральних областях, та багато хто за відсутності досвіду не отримав бажаний результат, розповіла менеджерка з технічної підтримки напряму спецкультур BASF Ольга Шарапанюк. Технологія вирощування і полив стали першими викликами.
«Окремим викликом для новачків став захист овочевих культур, який є досить складним. Компанія BASF у своєму портфоліо має перелік препаратів для захисту овочевих: Стомп 330, Стомп Аква, Бутізан 400, Фронтьєр Оптіма, Акробат МЦ, Кабріо Дуо, Орвего, Серкадіс Плюс, Сігнум, Регент», — додала вона.
Та найбільш важливий виклик для всіх українських аграріїв вже другий сезон — вистояти.
«Проїхавши три області ми побачили, що кожна має свої особливості. Кожен фермер з регіону адаптувався під умови, які в нього є на даному полі: надмірна волога, стиснені строки посіву, брак коштів. Попри це ми сподіваємося, що в цьому році запас вологи під час посівної та добрива, які все ж таки вдалося внести, принесуть врожаї не гірші, ніж в минулі роки. По відчуттях, ті аграрії, які стикнулися з нестачею коштів, змушені трішки заощаджувати. Але якщо фермер бачить, що в його кліматичній зоні можна отримати доволі непоганий урожай, то намагається не заощаджувати на кількості добрив та не економити», — підсумував Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки бізнесу Credit Agricole Bank.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.