Посівна в Центрі: погодні умови диктують технології вирощування та зменшують потенціал врожайності
Наступним регіоном, який відвідала АгроЕкспедиція Посівна 2023, стала Черкащина. Тут, як і всюди в Україні, відчули вплив аномальних погодних умов: незвичайно дощові осінь та рання весна, через що в поле вдалося зайти набагато пізніше звичних для регіону термінів.
Компанію нам склали партнери проєкту — експерти компаній BASF і Crédit Agricole Bank.
Загальні тенденції посівної по Черкаській області
В усіх районах області завершується весняна посівна кампанія. На темпи посіву вплинули дощі та сильне перезволоження верхніх шарів ґрунту. За оперативними даними Департаменту агропромислового розвитку Черкаської області, станом на 18 травня вже вже було посіяно 345,7 тис. га зернових та зернобобових культур, або 80,2% від плану (у 2022 році на цю дату було посіяно 435,2 тис. га).
Зокрема, завершено сівбу ранніх ярих зернових, площа яких займає 51 тис. га (у 2022 році на цю дату було посіяно 48,9 тис. га), а також:
- кукурудзи посіяно 292,9 тис. га, 80,2% (у 2022 на цю дату було посіяно 381,6 тис. га);
- проса — 1,1 тис. га, 61,1%;
- гречки — 0,7 тис. га, 29,2%.
Технічних культур посіяно на площі 303,2 тис. га, що становить 79,1% до прогнозу. В тому числі посіяно:
- 9,5 тис. га цукрових буряків (99% до плану);
- соняшника посіяно 223,5 тис. га, або 86,1% до плану;
- сої посіяно 69,9 тис. га або 61,4% до плану.
Читати по темі: АгроЕкспедиція Посівна 2023 Київщина
АгроЕкспедиція Посівна 2023 Чернігівщина
АгроЕкспедиція Посівна 2023 на Півдні
Картоплі та овочевих культур посаджено 68,4 тис. га.
«Я б не сказав, що структуру посівних площ у цьому році в регіоні змінювали кардинально, але соняшнику все ж посіяли відчутно більше, ніж минулого року. На мою думку, це не зовсім виграшна стратегія, адже залишається проблема збуту і ціни. Багато господарств не змогли ще продати насіння соняшнику урожаю 2021 і 2022 років, тому з продажем можуть виникнути проблеми», — зазначив Сергій Даденко, експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank.
Основними тенденціями цьогорічної посівної на Черкащині стали:
- Вологи в ґрунті достатньо для забезпечення дружних сходів пізніх ярих культур.
- Стан озимих переважно добрий або задовільний. Озимий ріпак у доброму стані, рослини вийшли із зимівлі добре розвиненими. Наразі культура перебуває у фазі цвітіння.
- З осені не засіяли всі заплановані раніше площі озимими, оскільки завадили дощі.
- Внаслідок затяжних дощів на початку весни терміни проведення посівної відтягнулися.
- Площі під кукурудзою в господарствах залишили майже на тому рівні, що й минулоріч. Подекуди зменшували, але незначно.
- Попри здешевлення азотної групи добрив, в господарствах відмічається певне скорочення норм внесення.
- Тенденції масового переходу на нішеві культури не відмічено.
«З осені був недосів озимої пшениці, пов'язаний в першу чергу з надмірною кількістю опадів. Навесні ті ж опади завадили вийти в поле в звичні терміни. Весна була доволі затяжна і холодна, за рахунок цього можна спостерігати погану роботу ґрунтових гербіцидів. І зараз ми вже даємо рекомендації господарствам вводити в себе по соняшнику системи Clearfield, Clearfield Plus, для того, щоб перестрахуватись від холодів та зручно вносити гербіцид. А є господарства, я які перейшли на Clearfield та Clearfield Plus працюють ґрунтовими гербіцидами, а потім якщо потрібно є варіант підшліфувати Євро-Лайтнингом та Євро-Лайтнингом Плюс. Цьогоріч опадів навесні отримали багато, але вже другий рік поспіль в області суховії, які швидко пересушують 4-5 сантиметровий шар ґрунту. В зв’язку з цим ґрунтові гербіциди не завжди допрацьовують, як потрібно, а терміни обробок зміщуються, хоч поки і незначно. Озимі вже зараз мають прапорцевий листок, господарства вже заходять в поля з фунгіцидом Т2. З хвороб цього року особливо проявляється борошниста роса, є септоріоз, подекуди піренофороз. Тому всі, хто хочуть отримати якісний урожай, на фунгіцидах не заощаджують», — розповів Артем Захарченко, менеджер зі збуту у Черкаській області BASF.
СТОВ «Перемога»: Сівозміна підлаштована під тваринництво і ставка на людську мотивацію
У господарстві «Перемога», що працює в селі Хрущівка на Черкащині, пріоритетним напрямком виробництва є тваринництво. Як розповів Дмитро Соломаха, керівник підприємства, в обробітку тут наразі 2000 га землі, але вже цього року планують розширитись і приростити ще 800 га до своїх площ.
«Маємо 800 дійних корів із щоденним надоєм 31 л на голову. Сумарно це 24-25 т молока щодня. Молоко в нас екстра класу, тому продаємо його на виробництво дитячого харчування. Всього ж поголів’я худоби в нас 2400 голів, рахуючи телят і бичків. Зрозуміло, що стадо потрібно годувати, тому все рослинництво в нас спрямоване на потреби тваринництва. Але, з іншого боку, тваринництво дає нам змогу зберігати сівозміну. Соняшник, наприклад, повертається в нас на поле раз на 7-8 років, тому маємо середню врожайність соняшника 3,%-4 т/га», — розповідає Дмитро Соломаха.
Господарство має власний автопарк, свою тракторну бригаду, у сівозміні тут традиційно: соняшник (не більше 300 га щороку), озима пшениця (250 га), ярий ячмінь (50 га), люцерна (220 га), горох (50 га), озимий ріпак (100 га)кукурудза на зерно (400 га) і на силос (450 га). Також вирощують тритікале на силос на площі 90 га, озиме жито 100 га і просо 100 га. На момент наших відвідин господарства там саме проводили заготівлю зелених кормів. На полі після тритікале планують посіяти гречку і сою. Після жита — вже сіють просо, оскільки терміни і погодні умови ще дозволяють це зробити.
«Землі нам не вистачає, адже за стандартами на одну дійну корову має бути 2 га землі. Тобто наш земельний банк дозволяє нам прирости у поголів’ї до 1000 корів, і на цьому все. А ми плануємо розширюватись, дорости до 1400-1500 голів дійних корів. Маємо вже готовий проект з модернізації, хочемо будувати другу чергу тваринницького комплексу. За останні 5 років ми вже вклали 250 млн грн в новий комплекс, встановили новітнє обладнання, в тому числі карусель для доїння», — каже керівник СТОВ «Перемога».
Власної техніки господарству вистачає для закриття практично всіх технологічних операцій. Винаймають тільки автотранспорт для перевезення зелених кормів, оскільки вони об’ємні та легкі, а час перевезення потрібно максимально скорочувати, щоб не втрачати якості корму. Також цьогоріч планують орендувати силосний комбайн через збільшення площ під кукурудзу на силос.
«Трохи важкувато стало з людьми, в нас працює 135 робітників загалом, а вже мобілізували кожного п’ятого, а може й кожного четвертого військовозобов’язаного працівника. На агробронювання ми подали документи, але їх досі ще не затверджено, щодня приходять повістки. От зараз посівна, а в нас три ключові механізатори до військкомату поїхали і одного вже ледь не мобілізували. Техніка то другорядне, а головне на виробництві, особливо в тваринництві — це люди. На кожному процесі ключову роль відіграє людина, яка там працює. Інновації то добре, але особисто я вірю в людей і їхню мотивацію. Якщо створити нормальні умови та дати змогу самореалізовуватись, люди дадуть те, що не купиш ні за які гроші — самовіддачу», — зауважує Дмитро Соломаха.
Господарство має власні потужності зберігання зерна, а також сушарку. Із нею, розповів керівник, минулої осені постійно «сіпалось око», бо перебої з електропостачанням призвели до тривалого сушіння зерна з перевитратами, хоча підприємство і має два генератори — один встановили на фермі, інший підключили до сушарки.
Валерій Яшник, головний агроном господарства, показав нам деякі поля. На одному з них посіяний горох, він вже змикає рядки, рослини здорові та добре розвинені. За словами головного агронома, тут у фазі трьох листків — появи вусиків внесли Пульсар в нормі 1 л/га, тому поле чисте.
«Нам би сюди ще дощу і буде якраз «в десяточку». Сподіваємось, підуть дощі з понеділка, як прогноз обіцяє. Взагалі такої вологої осені і весни не було вже в нашій зоні, мабуть, років 40. У нас волога замкнулася. Такого за останні 10 років не пам’ятаю, щоб ґрунтова волога і поверхнева волога зімкнулися. В нас калюжі стояли на полі, не було куди воді стікати. Зараз вже підсушило, звісно, опадів досить давно немає, але будемо сподіватися на краще», — каже Валерій Яшник.
На наступному полі посіяний соняшник, його сіяли рано, 10 квітня, тому зараз вже рослини мають 3-тю пару справжніх листків. Тут вносили 80 кг/га органічних добрив (з власної ферми) під основний обробіток та по 100 кг азоту в діючій речовині в рядок.
«Аналіз ґрунту показав, що в нас достатньо калію та фосфору, тому потрібен лише азот. На полі вже проведено обробку гербіцидом Євро-Лайтнінг®, і вже помітно дію препарату на бур’яни. Після соняшника на всіх полях наступною культурою сіємо кукурудзу. В планах також провести обробку фунгіцидом Піктор® з бором і молібденом», — зазначив головний агроном.
СТОВ «Кліщинське»: Лакмусовий папірець для регіону
Наступним господарством стало СТОВ «Кліщинське» у селі Кліщинці Чорнобаївського району Черкащини. Тут, за словами засновника В’ячеслава Джулая, обробляють 1400 га землі, також мають молочне тваринництво — 480 голів дійного стада. Вирощують соняшник, кукурудзу на зерно, кукурудзу на силос, озиму пшеницю.
Як зауважив Сергій Даденко, експерт департаменту підтривки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank, це одне з топових господарств в Черкаській області.
«Тут завжди використовують найкращі препарати, застосовують інтенсивну технологію. Щороку намагаються розвиватися, і в тваринництві, і в рослинництві. Ми співпрацюємо вже близько 10 років, тому добре знаємо СТОВ «Кліщінське». Сюди приїздиш і одразу можеш зрозуміти, яка картина буде приблизно по регіону. Якщо тут не вродило, то, скоріше за все, і в інших господарствах така ж картина буде. Це господарство як лакмусовий папірець для регіону», — каже пан Сергій.
У господарстві раз на три роки проводять аналіз ґрунту, щороку вносять органіку: для цього займаються компостуванням і готовий компост вносять розкидачем. За словами засновника підприємства, за 16 років господарювання вміст гумусу завдяки такому підходу виріс на 1,5%. Мають склади для зберігання зерна і кормів.
«Маємо сушарку на альтернативних видах палива, вона нас фактично врятувала минулої осені. Є генератори, але вони для потреб тваринницького комплексу. Рослинництво орієнтовано в першу чергу під наше тваринництво. Адже, щоб мати тваринництво, потрібен стабільний земельний банк. Тому цього року максимально знижуємо витрати, щоб в наступному році мати змогу взяти участь в ринку землі», — каже В’ячеслав Джулай.
Він розповідає, що обсяг вкладень на один гектар землі зріс приблизно на 30-40%, при цьому собівартість продукції рослинництва і тваринництва, навпаки, зростанням не радує. Значно зросла і ціна сільгосптехніки: засновник господарства наводить в приклад купівлю трактора John Deere на 370 к.с. у минулому році. Тоді господарство придбало його за 9 млн грн, тепер же такий трактор вже коштує близько 15 млн грн.
«Трошки скоротимо витратну частину, може чогось в цьому році не придбаємо. На добривах, насінні, ЗЗР постарались скоротити витрати на 10-20%. Адже є ризики погодні, є інші ризики, є проблеми зі збутом в останні два роки. До того ж не думаю, що цей рік буде дуже урожайним. Хотілось би помилятись, але, думаю, в кращому випадку врожай отримаємо середній. Вирішили цього року спробувати обійтися без кредитування, справлятись власними коштами. Раніше щороку брали кредити для розвитку: склади побудували, сушарку, модернізували ферму, збудували гуртожиток для працівників. Хочемо йти у зрошення, у нас 900 га можна буде зрошувати і за рахунок цього отримувати кращі врожаї. Є можливість створити об’єднання водокористувачів, ми вже подали документи», — каже пан В’ячеслав.
Директор СТОВ «Кліщинське» Андрій Ганоцький розповідає, що кукурудзу цьогоріч посіяли 26-28 квітня, внесли грунтовий гербіцид з д.р. прометрин, але через холодну весну та нічні заморозки він не спрацював, як належить. Тому днями збираються вносити на посіви Стеллар, щоб виправити ситуацію. Директор каже, що якихось великих проблем з хворобами не було, знову-таки через холодну весну та відсутність дощів у травні. Зате є проблеми з ваточником сирійським, якого з кожним роком на полях все більше.
СТОВ «ЛАН»: Соняшник і кукурудза по ріпаку за No-Till — пісня!
Далі ми вирушили до Смілянського району. По обидві сторони нас вітав широкий, як море, Дніпро, а трохи згодом ми побачили поля, де починала колоситися пшениця. Поряд дощувальні машини чекали на сходи кукурудзи, щоб почати працювати. Так ми прибули у СТОВ «ЛАН», де нас зустрів головний агроном Андрій Симоненко.
Він розповів, що в обробітку господарство має 2 тис. га, на яких панують озима пшениця, соняшник, кукурудза і соя, а також кукурудза на силос і кормові трави для власного тваринництва. У структурі сівозміни цьогоріч вдвічі збільшили частку соняшника до 612 га порівняно до попереднього року, натомість втричі зменшили кукурудзи — до 120 га.
Технології в СТОВ «ЛАН» практикують дві — класичну і No-Till — залежно від попередника. До прикладу, якщо попередник соняшник, то технологію застосовують класичну з оранкою через потребу боротися з падалицею культури. Тим не менш, господарство дивиться в сторону ресурсозберігаючих технологій з мінімальним обробітком та поволі переходить на No-Till. Зі слів головного агронома, є певні нюанси. Цього року — це перезволожений ґрунт.
«Деякі поля хотіли запустити по No-Till в цьому році, але не вийшло через високу інтенсивність опадів у квітні. Випало десь 96-98 мм за місяць і моментально висохло. Попередником була кукурудза, яка мала би зберігати вологу і запобігти пересиханню верхнього шару. Та поле ущільнилося суцільним «коржем» і сівалка не змогла зайти, довелося дискувати. Але в цілому No-Till забезпечує кращі результати порівняно до класики. Добре показує себе ріпак по нулю, пшениця. Ріпак структурує ґрунт, ми сіяли соняшник і кукурудзу по ріпакові — взагалі пісня!», — ділиться Андрій Симоненко.
Погодні умови цього року не залишили вибору. Головний агроном каже, що питання навіть не в технічній стороні (налипання ґрунту на сошники тощо), а в тому прикочуючі колеса після секції сівалки ущільнюють ґрунт ще більше і рослинам потім важко прорости. Але таку ситуацію він називає виключенням року, яке не зупинить його практикувати No-Till.
«Ми порівнювали результати з двох полів, де пшениця посіяна по No-till і по оранці. На «нулі» вийшла урожайність в середньому на 4 ц/га менша, ніж на класиці. Але на оранку ти витрачаєш більше коштів, на дисковку. До того, ж у нас в районі не можна працювати вночі, тож на оранку 84 га треба витратити тиждень, потім компактоматом з котками», — пояснює він.
Іншою проблемою господарства є нерівність полів, присутні схили, що, разом із погодними умовами, часом додає клопоту. На схилах рослини більше піддаються сонячним опікам.
Система живлення у СТОВ «ЛАН» представлена мінеральними добривами, зокрема, NPK під оранку, підживленням мікроелементами (кремній і залізо під кукурудзу, мікро мінераліс, Powerfol цинкат) і компостом з власної ферми. Норму внесення добрив цьогоріч дещо зменшили порівняно з минулим роком. Азоту в діючій речовині під пшеницю дали 90 кг/га, тоді як в минулому 120-125 кг/га. Більше в господарстві не бачили сенсу, оскільки культура вийшла в нуль. Більше виграла в сезоні-2023 кукурудза за рахунок вчасної реставрації власної сушарки і урожайності 9 т/га у сухому заліку.
«На власних потужностях змогли просушити 4 тис. т зерна кукурудзи, та ще 100 т сої та сорго. За підрахунками сушіння 1т/% нам обійшлося в середньому у 70 грн. В той час, коли на елеваторах брали 180 грн. Плюс прийомка і очистка, то разом виходило 212-215 грн», — розповів Віталій Перканюк, керівник підприємства.
По ріпаку отримали врожайність 3,8 т/га та за класичною технологією 4,4 т/га. Посіяний ріпак по No-Till, каже Андрій, теж себе виправдав, враховуючи, що норма висіву втричі менша (сіяли 170 тис. насінин/га просапною сівалкою). Для No-Till, до речі, сівалку обладнали спеціальними висівними дисками, розгортачами ряду. Найгірший результат показав ріпак по попереднику силосна кукурудза 2,8-3,3 т/га, кращий — по пшениці. Для самої пшениці кращим попередником в господарстві, як не дивно, виявився соняшник! Навіть порівняно з «донорами» азоту соєю і горохом. По соняшнику торік отримували врожайність 4 т/га.
Цього року хочуть вийти на заплановану врожайність по ріпаку 4 т/га, по кукурудзі 10 т/га, хоча може бути й більше, зазначає головний агроном. До слова, найбільший врожай кукурудзи в господарстві отримали у вологий 2018 рік — 15 т/га.
Сорти і гібриди культур у СТОВ «ЛАН» представлені продуктами іноземної селекції. Силосну кукурудзу сіють гібрид S3909 бренду UNIVERSEED. Гібриди соняшнику вирощують переважно компанії Pioneer — PR138, PR118, також Limagrain і Syngenta, цьогоріч спробували Nuseed. ФАО кукурудзи вибирають від 350 до 430, в цьому році 390. Сорти пшениці австрійської селекції першої репродукції і еліти.
«Обираємо зарубіжні сорти пшениці, оскільки вони найбільше підходять для нашої зони. Сіяли сорти вітчизняної селекції, але урожайність отримали 7 т/га, найбільше 8,8 т/га у вологий рік. Пробували сіяти сорт Сагайдак полтавської селекції. Але поки що зарубіжні сорти виграють тут по врожайності, краще реагують на добрива», — пояснив Андрій Симоненко.
Озима пшениця через пізню сівбу (29 вересня — 10 жовтня) важко перезимувала. Та, що посіяна раніше, встигла розкущитися, решта увійшла у фазу 2-3 листки. Та пересівати не довелося.
Цікаві підходи в господарстві мають щодо норм висіву озимої пшениці. Сіють її широкорядно просапною сівалкою Kinze на ширину 25 і 35 см в нормі 74-78 кг/га. В 2021 році закладали досліди, висівали пшеницю в нормі 46 кг (більше 1 млн. нас./га) і оптимальну норму 180 кг/га (4 млн), то експериментальна ділянка забезпечила на 1,5 ц/га більшу врожайність, ніж контрольна зі стандартною нормою. У масовому виробництві такі низькі норми не впроваджують, але продовжують експериментувати, висіваючи 1,5 і 2 млн насінин різними сівалками Kinze на 35 см і Amazone на 25 см і стандартно на 12,5 см.
У системі захисту на цей рік планували зменшити кількість обробок, зокрема по пшениці. Хотіли обійтися однією фунгіцидною обробкою, але дощі на початку весни дещо підкорегували плани господарства. Менеджер зі збуту BASF у Черкаській області Микита Яременко розповів, що в цьому році, через затяжні опади, в регіоні можливе поширення борошнистої роси, септоріозу та піренофорозу на озимій пшениці, сітчастої плямистості на озимому ячменю та фомозу зі склеротиніозом на озимому ріпаку. Для контролю плямистостей на пшениці та ячмені найдієвішими будуть препарати Пріаксор та Адексар Плюс, які мають надпотужну діючу речовину Ксеміум у своєму складі.
«Бачу, що ріпак залишається стратегічною культур для багатьох господарств на ряду з соняшником, а площі під кукурудзою дещо зменшуються. Тому на Черкащині важливо застосовувати препарат Піктор, складники якого потужно працюють проти склеротиніозу. Єдине, що для отримання максимальної ефективності від препарату потрібен висококліренсний обприскувач, щоб зайти в необхідну фазу по ріпаку та по соняшнику», — додав він.
Наступним регіоном стала Вінницька область.
Загальні тенденції посівної на Вінниччині
- У Вінницькій області збільшили площі під цукровими буряками: 52 тис. га проти минулорічних 43 тис. га. За прогнозами експертів, аграрії засіють більше олійних культур, а також формується тренд до вирощування нішевих культур. Збільшать і площі під гречкою та горохом.
- Спостерігається зменшення площ під зерновими культурами (з 49,7% до 43,7%) та збільшення під технічними (з 35,1% до 40,7%).
- Аграрії збільшують площі під овочами, зокрема розвивають і вирощування в теплицях.
- Погодні умови весни також змусили аграріїв області почекати з виходом в поля, тож сівбу тут розпочали пізніше.
- Тривале весняне похолодання спричинило стрес рослин в посівах озимих, а також ускладнило роботу ґрунтових гербіцидів.
ТОВ «Федорівське»: за 3 роки клімат регіону кардинально змінився, тому довелось відмовитись від деяких культур
Далі екіпаж АгроЕкспедиції помандрував на Вінниччину у ТОВ «Федорівське». Господарство має в обробітку 1100 га землі, з яких 200 га під сади, а 900 га — для рослинництва. Нас зустрів Сергій Токан, керівник господарства, який розповів, що південь Вінниччини для аграріїв став ризикованою зоною землеробства.
«Буквально за 3 роки клімат в регіоні кардинально змінився. Тільки уявіть, минулого року у нас випало 120 мм опадів. Це менше, аніж в Сахарі! Посуха впливає на вибір культур. Наприклад, відмовились від сої», — поділився він.
В господарстві вирощують кукурудзу (40% площ), соняшник (15-20%), озимий ріпак (15%) та озиму пшеницю (15%). Культури та співвідношення площ з минулого року кардинально не змінилось. Єдине, додатково заклали кілька ділянок під насіння сої та кукурудзи.
«В цьому році з реалізацією, напевне, будуть проблеми, то на наступний рік можливо будемо щось міняти. Бо через посуху торік кукурудза вийшла в «мінус». Плануємо на половині оброблюваних площ встановити зрошувальне обладнання. Воно запрацює вже цього року на невеликій ділянці. Там посіють сою», — розповів Сергій Токан.
До речі, щодо сої, то її в господарстві не вирощували 3 роки, а в цьому сезоні повернулись знову. Все знову ж пов’язано з погодними умовами.
«Соя приносила нам врожайність в понад 4 т/га. Ми збільшили у 2 рази її площу, але торік вологи не було, то зібрали в межах 1,5 т/га. Відмовились від сої. Чому в цьому році повернулись? Бо була ділянка, де треба було сіяти пізніше, тому повернулись до культури», — розповів Дмитро Токан, заступник директора, агроном господарства.
Посівна в господарстві розпочалась пізніше на 2 тижні, ніж зазвичай. Польові роботи стартували 22 квітня, хоча в «Федорівському» зазвичай починали сіяти 8-10 квітня.
«Поспішали з сівбою, оскільки прогнозували опади, яких в результаті так і не було. Сіяли в фізіологічно неготовий, перезволожений ґрунт. Тому бачимо, що поперечки заталовані, а на рядках більш-менш нормально. Використовуємо класичну оранку, весною проводимо культивацію та закриття вологи. Хоча від оранки хочемо відмовлятись», — додав агроном.
Великий акцент в господарстві роблять на озиму групу. Наприклад, озимий ріпак, був чи не єдиною культурою в минулому сезоні, на якій вдалось заробити. Озима група увійшла в зиму ослабленою, але весною, завдяки квітневим опадам, вегетація рослин продовжилась і вони «добрали» у корені й наземній частині.
Щодо добрив, то вносили все по плану, але норму зменшили. Наприклад, під час весняного внесення під озиму групу зменшили норму азоту у 2 рази. А от на внесенні ЗЗР в господарстві не економили. На думку агронома господарства якщо «пропустити один етап, можна втратити значно більше, аніж гроші».
«Зараз ріпак дуже добре себе почуває. Жодних хвороб не помічаю, можливо, завдяки погоді чи вчасній фунгіцидній обробці», — зазначив Дмитро Токан.
Насправді ключовою галуззю для господарства все ж є садівництво. В «Федорівському» вирощують яблуко, черешню, грушу, персик. Продукція господарства присутня як на вітчизняному ринку, так і у Швеції, Італії, Малайзії, Сінгапурі та Африці. Сергій Токан до саду ставиться дуже відповідально. Він ввів систему мультилідер, обладнує сад градобійною сіткою, експериментує з сортами. Він має грандіозні плани щодо переробки своєї продукції. Директор «Федорівського» вбачає майбутнє українського фермерства в кооперації, адже це відкриває нові можливості, як у галузі переробки, так і експорту.
«Як показав останній рік, ставка винятково на рослинництво далеко не завжди працює. Вінничина — це край садів, тож багато компаній поруч з рослинництвом займаються і цим напрямком. Виручка з одного гектара у цій ніші в десятки разів вища. Так, у ній чимало викликів, але і не менше можливостей. Окрім цього, на садах задіяно багато людей. Для нас це важливий аргумент, адже це забезпечує сталість компанії, громади та регіону», — зауважив Василь Бєлозерських, заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank.
ТОВ «Ольга»: проаналізували ситуацію в області і посіяли кукурудзу
Наступна наша зупинка в ТОВ «Ольга» на околицях Вінниці. З АгроЕкспедицією ми тут вже втретє, тому знаємо про системний і виважений підхід до землеробства в господарстві.
«Ми сіємо те, що вміємо вирощувати та те що у нас дає хорошу врожайність. Ніколи не судимо за одним роком, а продумаємо все на кілька ходів вперед», — розповів Андрій Ковальчук, директор з виробництва господарства.
В ТОВ «Ольга» 2000 га. Пріоритетна культура для господарства — це кукурудза. Її сіють з року в рік і отримують врожайність в залежності від сезону до 14 т/га.
«З 2 000 га кукурудзою стандартно засіяли 1200 га. Коли почалася війна, ми не знали, як реалізуємо, тому зменшили її до 800 га. В цьому році ми проаналізували ринок і побачили, що малі фермери масово відмовляються від кукурудзи, бо дорого сушити, ціни на неї не було, а добрива дорогі. Також у нас по області агрохолдинги зменшили її кількість наполовину. На цьому фоні ми прийняли рішення, навпаки, збільшити площу кукурудзи до 1 200 га», — пояснив аграрій.
Решта 800 га в ТОВ «Ольга» розподілили таким чином: по 200 га озимої пшениці та ячменю та 400 га під соєю.
«Ми трішечки збільшили пшениці — на 100 га. Знову ж ми врахували, що через вологу восени малі фермери не встигнуть її посіяти», — зауважив Андрій Ковальчук.
Тобто фермер звик аналізувати та продумувати свою модель господарювання кілька кроків вперед. Як він сам зазначає «все криється в деталях». Тому до вирощування Андрій Ковальчук ставиться дуже технологічно та обирає інтенсивний метод господарювання.
«За нашим досвідом, кукурудза є кращий попередник для сої, ніж пшениця. Під царицю полів ми даємо підвищені норми азотних добрив. Якщо це карбамід, то — 0,3 т, якщо це складнозмішані добрива, то 0,2 т під основний обробіток та 0,1 т якісного добрива при сівбі. Але останні 2 роки під основний обробіток не даємо нічого. В нашій зоні недостатня кількість опадів, кукурудза не завжди забирає всі ці добрива. Тому, коли після такого внесення ми сіємо сою, то вона чудово себе почуває», — розповів фермер.
За таких умов, він вірить, що можна вирощувати сою без азоту. Іншим аграріям такої рекомендації він не дає, оскільки треба бути впевненим у тому, що попередньо азоту в ґрунті багато, є насичення калієм і взагалі розуміти стан ґрунту.
Щодо стану озимих, то Андрій Ковальчук розповів, що ячмінь перезимував чудово. Він відмінно розкущився і вже викидає колос. Для озимої пшениці ситуація склалась гірше: весною почалось активне кущення, але у 32-33 фазі почались дощі, на які вона погано відреагувала. Місцями верхній листочок почав жовтіти.
«Фермери злякались пожовтіння, думали, що це піренофора чи септорія. А це просто була реакція сортів на тривалий холод. Тривале похолодання і забиті ґрунти можуть трішки зменшити потенціал озимої пшениці в регіоні», — додав Андрій Ковальчук.
На питання, на чому економили в цьому сезоні, фермер задумався. Хвилини 3 він ходив по полю сої, міркуючи, а потім повернувся з відповіддю: «На чому я можу економити? Дам неякісне насіння чи добрива, отримаю меншу врожайність. То хіба я виграю? Зарплати людям хіба можна зменшувати в такий час?» У відповіді вся суть моделі господарювання в ТОВ «Ольга», коли не орієнтуються на одну культуру, а дивляться комплексно на ефективність всіх культур.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.