Кукурудза 2023: складаємо плюсову економіку

Різні аспекти вирощування кукурудзи обговорювали:

• Юрій Фаловський, с/г виробник, управляє 10 000 га в «Барцьось груп», м. Вінниця;
• Максим Бернацький, директор насіннєвої компанії «Рост Агро», м. Полтава, експерт з кукурудзи, промоутер технології Strip-till;
• Олександр Конопацький, продакт-менеджер «Агрохімічні технології»;
• Сергій Зінченко, директор представництва, «Грейс Агро», м. Кропивницький, експерт з Південного регіону;
• Олександр Хом’як, провідний менеджер і агроном ТОВ «Розмай Агро», м. Чернігів/Київ, експерт з Центрального і Північного регіону;
• Сергій Богомаз, головний агроном та керівник відділу технічного маркетингу «Агрохімічні технології».

Економіка вирощування кукурудзи

Юрій Фаловський: Для мене на сьогодні (16.11.22 — прим. ред.) «точка нуля» становить приблизно 7 т/га кукурудзи. Але це віртуальна цифра — її ще треба заробити. Затратна частина у нас уже вийшла за $1000, але ми не розуміємо ціну, за якою будемо продавати. Ціну в $300-320 я на сьогодні не бачив. В порту оптимальна ціна $200-210, і далі додаємо: сушіння, логістика тощо. У нашому регіоні є питання до якості цьогорічного врожаю, є питання по вологості, а витрати на сушіння зростають. Тому для мене 7 т/га це вихід «на нуль». У разі, наприклад, 8 т/га якихось $100-110/га ми, можливо, заробимо. Та для цього треба урожай зібрати, висушити і продати. Але вище ніж 8 т/га в цьому році по Вінниччині не буде. Все що нижче — доведеться докладати свої.

Максим Бернацький: Товарної кукурудзи ми сіємо десь близько 3000 га. Точка беззбитковості в цьому сезоні по нашому регіону (Кременчуцький р-н, Полтавська обл. — прим. ред.) на рівні 5-5,5 т/га, це за умови, що ми скорочуємо максимально всі витрати. Собівартість на сьогодні (16.11.22 — прим. ред.) десь $90-110/т. При плануванні я не розглядаю ціну портів — я розглядає місцеву ціну, так справедливіше.

Олександр Хом’як: На Київщини на сьогодні ми збираємо 3-5 т/га кукурудзи за вологості 25-28%. Якість зерна кукурудзи ніяка, пошкоджених зерен 15-20%, потрібне подвійне-потрійне очищення. Якщо порахувати собівартість сушіння, я не знаю, чи ми вкладемося в -70 $/т. Це однозначно будуть збитки, але -70 $/т чи -170 $/т — покаже час.

Юрій Фаловський: Питання, що збитковіше — кукурудза чи пшениця? Чи взагалі не сіяти? Бо у цьому році на Вінниччині посуха, і ми молотили по 3,5 т/га пшениці, а кукурудзи я планую 8 т/га. Неспівставні цифри виходять. На півдні Вінниччини взагалі багато хто пшеницю передискував — бо кожний наступний крок тільки збільшував затратну частину.

Зменшення норми висіву і відмова від великих ФАО

Олександр Конопацький: Тенденція зменшення норми висіву чітко помітна як на кукурудзі, так і на соняшнику. Наше завдання — знайти золоту середину, щоб ми потрапляли в нормальний діапазон густот і у вологий рік, і в посушливий.

Максим Бернацький: У нас цьогоріч стандартна норма висіву, залежно від ФАО та генетики гібриду, була 65-72 тис./га, за необхідних норм добрив. На наступний рік норми добрив будуть істотно нижчими, тому плануємо знизити норму висіву десь на 5-7 тис./га.

На густоту впливає три фактори:

• генетика,
• норма добрив,
• рівень зволоження ґрунту.

Якщо буде зниження норм живлення, то природною нормою у більшості регіонів буде 55-60 тис./га для ФАО 250-300.

Захоплення високими ФАО зникає, люди переходять на середні або ранньо-середні гібриди. Два роки ми недоотримуємо суму ефективних температур, плюс проблеми з сушінням. Господарства на Полтавщині, які раніше не розглядали ФАО нижче 420, тепер не розглядають вище 300.

За моєю статистикою з 2008 року найстабільніша група по врожайності це ФАО 240-280.

На пізні гібриди дивляться власники і директори — бо потенціал по врожайності «красивий». А агрономи обирають середні і середньоранні — бо потенціал врожайності це ще не все, головне питання в реалізації.

«Виділяються гібриди не видатні, а стабільні, які показують у різні роки стабільний урожай».

Дуже помилково розглядати низьке ФАО лише як спосіб географічного поширення кукурудзи на Північ. Південь Кіровоградської обл., Миколаїв, масово Донецька, Одеса — у нас це основні замовники ранньостиглих гібридів. Для мене це було дивно, поки я не зрозумів логіку вибору. Люди не женуться за потенційним урожаєм, який заявлений для пізніх ФАО, їхній урожай — 4-5 т/га. І на тлі ячменю, який може дати 2,5-3 т/га, — це чудовий зерновий вибір.

Сергій Зінченко: У мене була така тенденція (на Півдні Кіровоградської області): до 2020 р. брали ФАО 350-390, а зараз — 220-250, максимум 280-310.

Олександр Хом’як: ФАО дуже різниться у різних виробників насіння — це треба врахувати. Бо іноді ФАО 250 дозріває пізніше, ніж 320. На Київщині оптимум це ФАО 250-300, при нормі висіву 55-75 тис./га. Особливо це підтвердив 2020 рік.

Юрій Фаловський: Кожен регіон — це зона ризикованого землеробства, і все зводиться до уміння управляти цими ризиками.

В мене 3000 га кукурудзи, тому я не буду обирати одне ФАО, я буду розносити ризики. Наприклад, на основній частині площ ми вноситимемо 70-90 кг/га азоту, тут норма висіву буде 55 тис./га до збирання і ФАО 240-330. А в південній частині Вінниччини потенціал врожаю закладатиму 6 т/га, з живленням 100 кг/га карбаміду, на гібридах з ФАО 200.

Олександр Конопацький: Але зараз кукурудза стоїть мокра в полі з будь-яким ФАО — і з 220, і 300. Тому в умовах цього року, при опадах в другій половині вегетації, навіть з низькою врожайністю кукурудза має високу вологість.

Обробіток ґрунту

Максим Бернацький: У цьому році я прихильник більш інтенсивного обробітку, хоч це протилежно тому, що я завжди говорив. Причина одна — нам треба запустити процес розпаду органічної речовини ґрунту. Це додаткових 25-35 кг азоту в д.р. На наступний рік це, можливо, вирішальна частина в живленні рослини, яка буде формувати прибутковий чи збитковий урожай. Особливо це стосується культур з великим обсягом пожнивних решток, тому що значна частина мобілізованого калію та фосфору — у верхньому шарі ґрунту.

«Цьогоріч обробіток ґрунту має бути більш інтенсивним — це однозначно».

Добрив не буде в тих кількостях, до яких ми звикли за останні роки. 30 кг азоту — це очевидно більше, ніж вартість оранки чи глибокого рихлення.

Сергій Зінченко: У нас навіть господарства, які працювали по strip-till, в цьому році обирають оранку — бо економлять на мінеральних добривах.

Юрій Фаловський: Будь-яка технологія, зроблена коректно і досконало, покаже свій результат. Для мене особисто напрацьована технологія strip-till, я над нею 5 років працював. І я з неї не буду сходити. Але це не той strip-till, де «сьогодні-завтра нарізав смуги і все ок». Важливу роль відіграє попередник — у мене вся кукурудза буде сіятись по сої. Кукурудза по кукурудзі сьогодні не варіант, бо діабротика має занадто масовий характер.

Я розумію, що на тиждень (а може, і на два) пізніше зайду в поле, це впливає на підбір гібридів, стартові добрива, які цьогоріч буде важко собі дозволити, і потрібно буде шукати інші варіанти. Для того у мене є попередник соя. Я роблю вертикальний обробіток з осені, вертикальний обробіток навесні — як закриття вологи, потім внесення карбаміду і нарізання смуг.

Читати також: Стабілізатори азоту: як отримати реальну економію на добривах

Рік без добрив

Олександр Хом’як: Ліміт добрив у цьому році залежить від запасу грошей. Звичайно, 60-100 кг/га в д.в. карбаміду треба внести. Якщо шукати «золоту середину» — треба витягнути фінансово хоча б на 60 кг/га.

Олександр Конопацький: Використання сидератів для азотфіксації з повітря — одна з цікавих альтернатив при таких цінах на добрива.

Є і просте рішення у нас, як у хіміків…

Юрій Фаловський: В Америці ніхто не використовує азотні добрива без стабілізаторів азоту. Те, що ми тут тільки намагаємось вивчити, — там уже давно прижилося. При сьогоднішній ціні добрив, якщо плануємо внести хоча б 60 кг/га в д.р., — однозначно треба використовувати стабілізатор азоту.

Але в Україні є певні обмеження — ми можемо використовувати стабілізатори лише з рідкими добривами. Не всі використовують КАС. У мене в технології карбамід, який я вношу в рядки. А технології обробки карбаміду, на жаль, у нас немає.

Гербіцидний захист

Сергій Зінченко: У моїх господарствах ґрунтові гербіциди не використовують — замало вологи. Ми закладали досліди, і по Кіровоградській області рентабельності немає.

Юрій Фоловський: Я у цьому сезоні в черговий раз наступив на ті самі граблі. Десь на половині площ посівів кукурудзи я вирішив, що вологи недостатньо, ґрунтовий не спрацює — і це була моя помилка. За стандартної технології після сівби я планую внесення гліфосату з ацетохлором 1,8-2,2 л/га. У цьому році я подивився — марні гроші, вологи нема. А далі наклалась низка чинників. Там, де не був внесений ґрунтовий, — пішли мишії, була посуха, мишії були в стресовому стані, накладка двох препаратів, недостатньо ефективно вони спрацювали — врешті «граблі» на тому ж самому місці. А ґрунтовий гербіцид все ж спрацював.

При тому, що в мене strip-till — однозначно використовую ґрунтові. Тут просто треба отримувати професійні ррекомендації — з прилипачами, нормами внесення, нормами виливів, строками внесення.

Максим Бернацький: Внесення ґрунтових є обов’язковим, на мою думку. Можливо, навіть за рахунок азотних добрив, якщо не вистачає коштів. Гербіцид для вирощування кукурудзи настільки ж важливий, як і насіння. Це не та річ, на якій економлять. Були випадки, коли випадали дощі, і проходила фаза внесення для страхового гербіциду, або наступала вітряна погода на два тижні — й проходила фаза.

«Я готовий зекономити навіть на азоті, але не на гербіцидах!»

Якщо згадати фактори, які впливають на врожайність (по пам’яті):

• обробіток ґрунту — не більше 15%,
• гербіцид, чисте поле — 60-70%.

Забур’яненість може знищити врожай ущент. Я згоден, що в стабільно посушливих умовах може скластись, що ґрунтовий не потрібен, — у разі пересихання верхнього шару ґрунту. Але в стандартних умовах, коли на 3-4 см є волога, коли досить потужні роси — ґрунтовий потрібно використовувати. І ми також у степовій зоні, недалеко від Кропивницького.

Юрій Фоловський: Незрозуміло, де ми економимо — чи ми даємо ґрунтовий гербіцид і потім працюємо лайтовими страховими гербіцидами, чи ми дочекались, що у нас кукурудза заростає і починаєм вносити підвищені норми гербіцидів, «модні», з трьома д.р. препарати. І на чому ми виграєм?

Сергій Богомаз: Якщо порівнювати ґрунтові діючі речовини між собою, у кукурудзи немає такої чутливості до ацетохлору, тому він безпечний фактично по всій території України. А за ефективнвстю в посушливих умовах, за розчинністю — однозначно ацетохлор кращий. Токсичність на основні проблемні об’єкти у нього також краща.

Якщо взяти базову схему від бренду АХТ — це Основа 2,5 л/га, а потім страхове внесення у фазу до 6-го листка Дисулам 0,4-0,6 л/га + Мілафорт 1,0-1,25 л/га. Часто використовують тільки Дисулам, бо якщо правильно внесена на вологий ґрунт Основа, то вистачає виключно Дисулама, і не потрібно використовувати нікосульфурон, якщо немає злаків. Якщо попередник не соняшник і немає падалиці, то часто працює і виключно ґрунтово Основа.

У разі наявності ваточника сирійського ми замінюємо страховий на Мілафорт Екстра, 1,2-2,0 л/га.

Якщо падалиця соняшника — рекомендуємо використовувати суміш Основи з Діларом ґрунтово, або одразу по вегетації в 2-3 листках. У тих, хто любить сіяти кукурудзу після соняшника, й обробіток ґрунту мінімальний, вертикальний, без перевертання пласта — очікується сильна падалиця соняшника. В такому випадку обов’язково ґрунтовий одразу з клопіралідом.

Чому (не) треба враховувати запаси вологи у ґрунті при виборі норми висіву, про досвід Юрія Фоловського з сидератами озиме жито + ярий горох, соя + озимий горох та ризики такої технології, а також інші цікаві моменти з досвіду спікерів — більше у записі відео (див. вище).

Спецвипуск щорічного інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт