АгроЕкспедиція Посівна 2017. Житомирська область. Імпак та Новоселиця
На третій день АгроЕкспедиції наша команда вирушила до Житомирщини. День видався не дуже привітний ― вітряний, похмурий.
На третій день АгроЕкспедиції наша команда вирушила до Житомирщини. День видався не дуже привітний ― вітряний, похмурий. Він ніби натякав нам, що за посівною можна стежити й з дому за допомогою проекту Посівна Онлайн. Але ми не зважали на погоду, адже попереду були надзвичайно цікаві господарства та знайомства зі справжніми СуперАгрономами.
Тож команда АгроЕкспедиторів разом з представниками компаній «Август Україна», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та «Агріматко-Україна» очікувала особливо насиченого та цікавого дня. Звісно, він таким і видався.
Не хлібом єдиним…
Житомирська область вже давно зажила слави «картопляного» регіону. «Другий хліб» став тут стратегічно важливою культурою, тож ми не могли оминути своєю увагою господарство, яке вже багато років спеціалізується на вирощуванні картоплі.
ПП «ІМПАК», що знаходиться в Андрушівському районі Житомирщини, давно займається вирощуванням овочів, які вже добре знайомі українцям під торговою маркою «Овочиста». Основною ж культурою на полях є картопля.
Колись, умови Житомирщини вважались мало не ідеальними для картоплярства, але останніми роками навіть тут картопля почала страждати від спеки й посух. Це змушує виробників вдаватись до зрошування або просуватись далі на північ, де вологи ще вистачає.
«У нас є полив, але ми не можемо забезпечити поливом усі свої площі. Тому було відкрито другий підрозділ в Овруцькому районі на кордоні з Білоруссю. Туди ми пішли, щоб мати кращу якість картоплі. Останніх два роки для нас серйозне питання ― засухи. У нас тут сухо, тож ми пішли на північ. На півночі зараз трохи легше, хоча засуха є так само», ― пояснює власник ПП «ІМПАК» Сергій Малиновський.
Загальний земельний банк цього господарства складає 6 000 га: 4 000 тут, в Андрушівському районі, і ще 2 000 га в Овруцькому. Відповідно, є й два типи ґрунтів: чорноземи та сірі лісові.
Цьогоріч під картоплею в сумі зайнято 500 га з усього земельного банку. З них 300 га ― на півночі. Тут якість картоплі краща,тому саме сюди були перенесені і всі площі насінницької картоплі.
Але загалом площа під картоплею зменшилась, адже ще недавно вона займала в структурі посівних площ до 800 га. Причиною зменшення площ став перехід від кількості до якості. Виробники почали розуміти, що вирощування картоплі стає прибутковим лише за умови використання зрошення, сучасних технологій та нових сортів.
Основним сортом в господарстві став невибагливий і добре відомий українцям сорт Беллароза. Вирощують також й інші. Найбільш популярні серед сортів з червоною шкіркою ― Лабелла, Монте Карло, а з білою ― Мадлен. Але пошуки кращих сортів не припиняються. Наприклад, минулого року у випробуванні на демо-полях було 64 зразки.
Окрім картоплі в господарстві вирощують і «культури першого ешелону»: пшеницю, ріпак, кукурудзу та ін. Загалом цього року структура полів виглядає так:
- пшениця ― 2 000 га;
- соя ― 1000 га;
- кукурудза ― 700 га;
- соняшник ― 630 га;
- картопля ― 500 га;
- ріпак ― 500 га;
- гречка ― 200-300 га;
- червоне просо ― 200-300 га;
- морква ― 50 га;
- червоний буряк ― 30 га.
Урожайність цих культур в господарстві непогана. За результатами минулого року, озима пшениця показала урожайність 6,5 т/га, кукурудза — більше 10 т/га, соя — 2,8 т/га, картопля 28 т/га, морква — 100 т/га, буряки — 56 т/га, гречка — 1,5 т/га.
Пробують також експериментувати з грецьким горіхом, під який відведено 70 га. Для цього навіть освоїли вирощування власних саджанців, для яких збудували окрему теплицю. Але віддача від цієї культури наступає нескоро, тож говорити про певні здобутки поки що зарано.
Особливості посівної
Як і скрізь, посівна кампанія, що осіння, що весняна, проходила в стресових умовах. Але в господарстві вже звикли не покладатись на примхи погоди й шукати вихід з будь-якого положення.
«Осінь дуже суха була, маємо такі поля, де навіть не зійшла пшениця. Але в нас цей варіант вже випробуваний, є німецький сорт пшениці Скаген, він себе показує добре, нормально весною сходить. Зараз стан поля хороший: помірна волога, не було сильних морозів, вдалося уникнути розриву кореневої системи. Все було чудово, тільки оці несподівані погодні умови трошки нам пригальмували розвиток. Щодо пшениці ― ніякої біди немає, а в ріпаку спостерігаємо де-не-де розтріскування стебла. Та будемо дивитися, три дощики в маю ще ніхто не відміняв», ― жартує Сергій Малиновський.
Весняні строки посівної в господарстві не змінились навіть через похолодання. Зараз уже досаджують картоплю та сіють кукурудзу. Після цього перейдуть до сівби сої. Вже встигли засіяти майже всі заплановані площі під соняшником, посіяли ранню моркву. Із 1 червня перейдуть до сівби червоного буряка на зберігання.
Ми вирішили на власні очі побачити, в якому стані перебувають озимі культури, тож вирушаємо спочатку на поле ріпаку. На вигляд стан рослин є добрим, вони перейшли вже до фази бутонізації і зацвітуть одразу після потепління.
На полі, площею 300 га посіяно гібрид компанії Lembke. Сіяли в першій декаді серпня після пшениці з нормою висіву 600 тис./га сівалкою Horsch, чому передувала оранка. З добрив вносили 150 кг/га аміачної селітри, 400 кг/га сульфату амонію та 1 л/га Розаліку. Для усунення наслідків заморозку планується внесення бору в комплексі з Дерозалом 0,5 л/га. З ЗЗР вже внесли гербіцид Галера 400 л/га та планують обробіток фунгицидом Фолікур 0,5 л/га в поєднанні з інсектицидом Біскайя 250 г/га.
«На даному полі ріпак перезимував дуже добре і стоїть чистий від бур’янів, що є результатом роботи Галери. Далі за планом у господарства внесення мікродобрив ― бору, який, особливо на даній фазі, є одним із найважливіших елементів для даної культури. Водночас прогресивні господарства намагаються вносити бор, згенетований не просто від EDTA, а згенетований на основі амінокислот. Адже EDTA накопичується в мембрані й потім рослина витрачає енергію для того, щоб вивести його з мембрани. Амінокислоти ― навпаки, рослина використовує для подальшого розвитку. До того ж, їхня молекула набагато менша та легша, й елементи швидше абсорбуються», — прокоментував стан посівів на першому полі менеджер з продажу польової лінії «Агріматко-Україна» Максим Онученко.
На озимій пшениці також помітно хороший стан рослин, що є результатом вибору хорошого попередника (картопля), своєчасного виконання всіх операцій та внесення достатньої кількості добрив. Ще з осені внесли 150 кг/га нітроамофоски, а навесні — 250 кг/га карбаміду та 150 кг/га аміачної селітри.
Сіяли пшеницю сорту Скаген 27 жовтня — посів сівалкою Horsch Pronto з міжряддям 17 см з нормою висіву 4 млн/га. Перед тим провели дискування поля.
Система захисту включає гербіцид Гранстар Голд 35 г/га, фунгіциди Амістар Екстра 0,75 л/га та Рекс Дуо 0,5 л/га. Також вносять Ліногумат 50 г/га для усунення гербіцидного стресу.
«Ріпак виглядає непогано. Цвітіння ще немає, але з наростанням температури все буде доволі добре. Що ж до пшениці, то вона перебуває в фазі кущення, вже починатиметься вихід у трубку, і почуває себе нормально. Судячи з того, що внесли туди доволі багато азотних добрив, то єдине, що зараз недостатньо, так це трохи вологи. Але якщо пройде дощ і температура буде сприятливою, то пшениця почне стрімко розвиватися», — коментує стан полів менеджер з продажу компанії «Август Україна» в Житомирській області Віталій Ткалич.
Другий фунгіцидно-інсектицидний обробіток включає внесення фунгіцидів Абакус та Діамант, Осіріс Стар та ГрінФорт ІЛ200.
ПСП «Новоселиця»
Другим господарством, яке ми відвідали цього дня стало ПСП «Новоселиця», землі якого розкинулись як в Житомирській, так і в Київській областях. Центр знаходиться в селі Новоселиця Попелянського району Житомирщини.
Земельний банк складає 3 000 га, що є оптимальним розміром, на думку власника господарства Анатолія Березовського. Напрямок виробництва — товарно-молочний, тож займаються і рослинництвом, і тваринництвом.
Як говорить засновник Новоселиці, в сівозміні господарства присутні майже всі культури: озима пшениця, соя, ріпак, цукровий буряк, кукурудза та соняшник. Також в цьому році на 10% площ посіяли горох. Для ВРХ вирощують люцерну та кукурудзу на силос.
Урожайність в минулому році була такою: соняшник — 4 т/га, соя — 2,8 т/га, горох — 5 т/га, ріпак — 4,5 т/га, пшениця — 8-10 т/га, цукровий буряк — 70 т/га, кукурудза — 10 т/га.
Велику увагу тут приділяють дотриманню технологій і строків посіву, забезпеченню кожної операції відповідною технікою.
«Якщо посів сої проводиться 25 числа, ми її збираємо по 3 т/га, якщо ми її сіємо уже через 10 днів, 5 числа, то збираємо 2,5 т/га. Площі посіву 400 га, 1 т сої по 10 000 грн ― це 4 млн грн. Всі навчилися рахувати, тому нам треба і трактор купити, який коштує приблизно 2,5 млн грн. Тобто на сої, за неоптимальних строків висіву, ми можемо втратити практично 2 трактори», — пояснює чого може коштувати зміщення строків сівби Анатолій Березовський.
Тому про строки сівби та дотримання оптимальних технологій у господарстві дбають.
На думку власника господарства, сучасні кліматичні умови змушують агровиробників переглядати технології вирощування, вдаватись до більш ранніх посівів навіть теплолюбних культур, щоб виграти у боротьбі за вологу.
«Міняємо технології, робимо мульчу, залишаємо зверху, пускаємо глибокорозпушувачі… Максимум нагромадження вологи за період вегетації чи за період коли немає культури на полі зимою, щоб все залишилося нічого не зійшло. І терміни посіву всі пришвидшуємо. Посів сої починаємо завтра, ми ніколи так рано сою не сіяли, але починаємо. Розуміємо, що є ризики, але в агротехніці взагалі є два ризики: один – що твоя культура попадає під стрес, другий – що культура не отримає потрібної суми активних температур за період вегетації. Якщо вибирати між цими двома ризиками, то краще вибрати стрес», — говорить Анатолій Березовський.
Ми вирішила на власні очі побачити результат застосування таких підходів та вирушили на поля пшениці й гороху, що були розміщені одне біля одного. Заодно розпитали господаря про технології вирощування цих культур.
В першу чергу вирішили оглянути стан посіву озимої пшениці. Поле в 54 га сіяли 5 жовтня сівалкою Pottinger з міжряддям 12,5 см і нормою 4,5 млн/га. Використовували насіння вітчизняного сорту Паляниця. Попередником виступила кукурудза на силос.
Перед посівом проводили лущення і дві культивації. При посіві внесли комбіновані добрива в кількості 300 кг/га. Також внесли 120 кг/га карбаміду та нутріванти 5 кг/га.
Із ЗЗР використовували інсектецид Нурел Д, гербіцид Гранстар та регулятор росту хлормекват хлорид. Фунгіцидну обробку зазвичай проводять тричі на товарних посівах і чотири рази на насіннєвих.
Буквально через дорогу знаходиться горохове поле розміром 118 га. Тут також попередником була кукурудза, але на зерно. Восени було проведено оранку, а навесні — закриття вологи і культивація. Посів проводився в першій декаді квітня сівалкою Pottinger з міжряддям 12,5 см. Норма висіву — 2 млн нас./га. Сорт — Оплот харківської селекції.
Восени з добрив внесли хлорат калію 200 кг/га, а весною — аміачну селітру в тій же кількості. Система захисту включає 2-3 інсектицидні обробітки препаратом Нурел Д, одну гербіцидну Базаграном М та 1-2 фунгіцидних Нутріфаном.
Окрім потужної системи захисту й живлення використовують в Новоселиці й інноваційні технології. На підприємстві впроваджують програмне забезпечення Cropio, а також збираються аналізувати ефективність роботи з дронами. А ще тут дуже важливим вважають отримати точний аналіз ґрунтів, адже завжди потрібно знати, скільки і яких добрив треба внести, щоб отримати гарний урожай.
«Грунти – це основа, тому що зараз треба рахувати все. А міндобрива – левова частина затрат. До цього треба ефективно підійти. Прорахувати, що там є: фосфор, азот, чи калій. Ми ж розуміємо, якщо зараз кинули добрива, а чогось одного там не докинули на 200 грн, то воно не буде працювати. Бо йому саме цього не вистачає. Є система мінімум і її треба відрегулювати, щоб вона була об’єктивно збалансована», – розповідає Анатолій Березовський.
Саме звідси продовжився шлях АгроЕкспедції
«Останнім часом в агробізнесі стало дуже популярним англійське слово «sustainable», яке при перекладі на українську мову має декілька різних значень. Але всі ці значання разом цілком підходять для характеристики обох компаній які ми побачили сьогодні. Обидва засновники з вдячністю до держави констатують, що найкращі умови для розвитку агробізнесу в Україні вже далеко позаду, але досить оптимістично дивляться в майбутнє. Дані компанії практично не мають проблем з персоналом, виробничим контролем й лояльністю власників землі. Впевненість в майбутньому є продуктом їхніх власних зусиль», — говорить Василь Білозерських, заступник Департаменту підтримки Агро Бізнесу ПАТ «КРЕДі АГРіКОЛЬ БАНК»
Що ж, побачивши посівну 2017 в Житомирській області, вирушаємо на Вінничину і впенвнені — там буде не менш цікаво! Тож читайте про четвертий день АгроЕкспедиції Посівна 2017 вже завтра!
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.