Що посіяти в сезоні 2022? Аргументи Юрія Лисака

А хтось обрати допомагає! І це Юрій Лисак — головний агроном ГК «Агро-Регіон», який є спікером освітньої платформи Культиварій та погодився взяти участь у першому «Аграрному марафоні» на телеграм-каналі SuperAgronom.com, що відбувся 4 квітня, щоб зі свого досвіду розповісти про те, на чому можна зекономити в технології вирощування та яку культуру сіяти, зважаючи на кризу, спричинену воєнним станом.

Юрій Лисак, головний агроном ГК «Агро-Регіон»:

Попри те, що поля «Агро-Регіон» розташовані в Київській, Чернігівській та Житомирській областях, в компанії є можливість проводити більшість запланованих робіт, що безперечно радує.

В Чернігівській області доводилося проводити підживлення тільки в денний час і за присутності військових. Але люди в нас сміливі і тому озимі підживити вдалося вчасно. Інфраструктурі, слава Богу, шкоди не було

Юрій Лисак зазначив, що актуальне питання наразі таке: що вирощувати? З ним до нього звертаються колеги. Війна суттєво перебила плани багатьом аграріям.

Перш, ніж вирішити з культурою, задайте собі питання: куди ви подінете вирощений врожай? Пам’ятайте про склад і реалізацію. Порт Одеси наразі під великим питанням, там флот, є заміновані території і навіть якщо швидко порт відіб’ють, ще довго часу будуть збирати міни. Наразі в країні вже посіяні озимі і я думаю, не буде проблем з їх збутом: ні з пшеницею, ні з ріпаком. В тренді будуть олійні культури. Ціни будуть високі, оскільки логістика буде дорожчати. Тому, що головний шлях збуту — порти, а шлях реалізації на кордоні куди вужчий

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Наразі багато компаній відмовляється від кукурудзи…

 Ми також думаємо над цим питанням. Всі розуміють, що кукурудза це великий обсяг урожаю, хто 10 т/га збирає,

хто 12. Але врожай цей треба перевезти, а це логістичні витрати. Потім питання газу і сушіння. Якщо власної сушарки немає, в такому разі кукурудза не буде найкращим вибором цього року. Кукурудза — одна з найбільш витратних культур, якій треба дати значну кількість добрив, крім того, висока вартість насіння. Сушіння й логістика будуть теж поїдати ресурси. 

У соняшника легка технологія, якщо взяти ЕкспресТМ чи Clearfield®. Добрив багато не вимагає, але знову ж таки, соняшником всі площі ви не засієте. В принципі можна, але наступного року доведеться відмовитися від нього. Тобто, сіяти соняшник — хороша ідея, але треба зважувати всі плюси і мінуси. 

Сої вирощують дуже багато, збирають 2,5-3 т/га, і вартість самої продукції висока. В Україні її можна буде продати, тому на цю культуру варто звертати увагу. Наголошую, що в тренді нині олійні й білкові культури. При цьому потрібно зважати, що соя більш технологічна культура. По добривах затрат не так багато, але вартість захисту порівняно з іншими культурами буде вищою. Так само і збирання, воно не буде дешевшим за соняшник чи кукурудзу. Але якщо говорити про збут, то продати сою більше шансів, ніж соняшник і кукурудзу. І з меншими затратами. 

Можна перейти й на гречку. Багато компаній так і зроблять цьогоріч, але насіння зараз втридорога коштує і ми не маємо досвіду з цією культурою, щоб ризикнути засіяти 1000 га. Для невеликих компаній, які мають досвід вирощування та шляхи збуту, гречка і просо — вигідний варіант. 

Непоганою культурою є ярий ячмінь, не такий затратний. Азотом “побалувати” його — віддячить урожаєм. Можна на паї, як фураж сміливо віддавати. Люди братимуть і це швидкі гроші, адже, до прикладу, соняшник і кукурудзу треба чекати до вересня місяця. А у ячменя швидка вегетація і вже буде якийсь оборот. Ячмінь навіть на корм худобі братимуть, тим паче у воєнний час. 

Ріпак — це теж швидкі гроші, як і ячмінь. І гречка теж, але гречка орієнтована на переважно внутрішнє споживання. Відповідно, як всі починають сіяти, ціна обвалюється і ви вже не у виграші. У будь-якому разі треба дотримуватися якогось crop-mix, щоб не посіяли всі одну культуру, а тоді не знали, що робити. Тому подумайте над тим, куди ви можете подіти вирощений врожай, хто у вас буде покупцем. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Чи можна зекономити на технології вирощування культур?

 Коригувати норми висіву можна і потрібно, тому що, наприклад, у наших регіонах (Житомирщина, Київщина, Чернігівщина) є нестача вологи. Ми проводили відбори проб і на багатьох полях запаси вологи гірші, ніж в 2020 р. Норми будемо однозначно зменшувати, бо не можна сіяти дуже густо, адже яка буде погода далі — невідомо.

Щодо добрив, то, можливо, є резон переглянути поля за продуктивністю і приділити більше уваги кращим полям. Якщо не вистачає ресурсу, можна залишити пар. Це і про ті поля, які в вас наразі не доведені до ладу. Звісно, пар теж потребує затрат на догляд, але зате наступна культура віддячить. Ми наразі теж розглядаємо пар як гарний варіант, щоб потім сіяти озимий ріпак. Оскільки з логістикою проблеми і не зрозуміло, як буде за рік. Але ріпак олійна культура, яка вам швидко віддячить. 

Якщо сіяти ярі культури й у разі, якщо на поля вже вносились систематично добрива до цього, можна дещо «закрити очі» на фосфор і калій. Азот давати культурам, які мають більшу віддачу від нього. Тобто застосовувати диференційований підхід до удобрення. На пісках на Чернігівщині, наприклад, я вносив фосфор, хоча піщані ґрунти мають більші проблеми з калієм, ніж з фосфором. Можна ці елементи трохи «відсунути» і зосередити увагу на азоті. Можливо, дати якусь невелику стартову дозу фосфору. Недавно розмовляв із колегами, які хочуть дати нітроамофоску, бо без неї взагалі не бачать урожаю. Але якщо є обмеження по фінансах, то можна сконцентруватися на азоті, а фосфор і калій упустити. 

Щодо густоти соняшника, треба перевірити гібриди. На деяких гібридах допустиме зменшення густоти на 5-10%. Пам’ятайте, запаси вологи критичні в цьому році!

Що ще можна подивитися? Є зараз на ринку реклама всяких «супер-препаратів», які ми називаємо святою водою, яка начебто забезпечує прибавку 50 кг, 100 кг. Не рекомендую витрачати на них гроші. За можливості знайдіть звичайний карбамід, аміачну селітру, КАС. Можна зробити як ми: кидати всі добрива під кукурудзу і дивитися як розвиватиметься, потім зробити підживлення КАСом диференційовано. А далі, може, налагодяться канали постачання. Думаю, Збройні Сили нам допоможуть і буде краще. 

Щодо системи захисту: якщо не поборете бур’яни, буде біда. Гербіцид маєте обов’язково внести, а щодо інсектициду, то тут по ситуації. Потрібно зважати, що в південних регіонах шкідники завдають більшої шкоди, ніж у північних. Від профілактичних інсектицидних обробок можна відмовитися. Найдорожчим є фунгіцидний захист, тому треба підійти до нього зважено. Зазвичай аграрії люблять перестрахуватися, але цей раз можна мінімальну норму дати. Можна взагалі зекономити на фунгіцидному захисті, але тільки беручи до уваги біологію хвороби, культуру і погодні умови. Бувають і в нас такі роки, коли ми можемо пропускати першу фунгіцидну обробку. Наприклад, коли пшениця не така розкущена, немає маси або дощі щойно пройшли. Тоді також не обов’язково вносити максимальну норму. Середня є допустимою, іноді навіть мінімальна. 

По засобах захисту ще 2-3 тижні тому були логістичні проблеми. Минулого тижня ми свої ЗЗР, закуплені у постачальника, вивезли навіть з Харкова. Спочатку люди боялися їхати, але призвичаїлися до ситуації. 

Перемогла оранка (в ній добре танки застрягають))

Стосовно обробітку ґрунту, основний в нас проведений з осені. Перемогла оранка, в ній добре танки застрягають) Програє в цьому технологія no-till. В багатьох господарствах є сівалки, придатні для мінімального обробітку. Тобто, не треба проводити додаткові операції, бо культивація тягне 5-6 л/га пального. Можна обійтися звичайним боронуванням. Наприклад, соняшнику ідеально рівне поле не потрібне. Якщо поле рівне, вносьте гліфосат, замінюйте обробіток ґрунту. Що, знову ж таки, збереже вологу. Загалом слід працювати по ситуації, менше витрачати на перестрахування.