ЗЗР: Захищай. Заробляй. Розвивайся
Збирання ранніх культур виходить на фінішну пряму, практично всі операції із захисту пізніх культур вже завершено і залишається лише чекати «другої хвилі» жнив. Тож вже можна робити якісь попередні висновки про особливості сезону-2020 та аналізувати досвід, який знадобиться в наступному аграрному сезоні.
Саме таким моментам присвячено цей випуск проекту «ЗЗР: Захищай. Заробляй. Розвивайся», в якому фахівці компанії «UKRAVIT» поділяться своїми спостереженнями та розкажуть про особливості і ризики агророку.
- ЗЗР: Запланувати, Застерегти, Розрахувати
- ЗЗР: Закупити, Заощадити, Розподілити
- ЗЗР: Захистити Завчасно і Розумно
- ЗЗР: Зібрати, Заробити, Розподілити
Особливості та ризики поточного сезону
Цей рік повністю виправдав звання високосного: стільки погодних аномалій та нетипових гідротермічних умов не спостерігалося ще жодного року до цього.
«Слід відзначити надзвичайно нетипові погодні умови до сьогоднішнього дня по всій території України. Відсутність звичної для нас зими із сніговим покривом та сильними мінусовими температурами, надзвичайно тепла друга половина лютого та увесь березень. Практично до другої декади квітня були відсутні абсолютно будь-які опади на теренах держави, що зумовило дуже низькі запаси ґрунтової вологи на час відновлення весняної вегетації для озимих культур, а також для хорошого старту ярих культур. Дуже холодний травень порівняно до середньо-багаторічних показників, що зумовило дуже повільній ріст і розвиток культур. Приморозки, які нас супроводжували з кінця квітня і до майже середини травня, також негативно позначилися на стані культур. Травень та червень майже по всій території України характеризувалися випаданням надзвичайно великої кількості опадів, які не є притаманними у ці періоди, а також локальним випадінням граду та сильними шквальними вітрами, що призводили майже до повної загибелі сільськогосподарських культур. В поточному році від нестачі вологи та інших факторів найбільше постраждала південна частина Одеської області. Маю надію, що такі аномальні гідротермічні умови є винятком лише цьогоріч, а не стануть в майбутньому типовим явищем для України», — розповів Олександр Мигловець, керівник агрономічного департаменту компанії «UKRAVIT».
Звичайно, такі нетипові та навіть дещо екстремальні погодні умови не могли не внести свої корективи у технології вирощування сільгоспкультур. Зокрема, багато господарств змушені були змінювати деякі операції з обробітку ґрунту, були зміни і в підборі насіння культур, у системах живлення та захисту. Особливо актуальними цього року були пересіви.
«Можу відзначити, що більшість господарств у поточному році відмовилися від застосування регуляторів росту, зокрема на основі хлормекват-хлориду, у посівах зернових колосових культур через стресові умови. Також значна кількість господарств відмовилися від більш пізнішого внесення морфорегуляторів, для прикладу, на основі етефону та подібних регулюючих речовин, і наразі мають значні проблеми із виляганням таких необроблених посівів — особливо на високих фонах азотного мінерального живлення або на високостеблових сортах. Однією з головних переваг нашої компанії є технологічний супровід, що для наших партнерів є надзвичайно важливим сервісом. Наші агрономи-консультанти, маючи багаторічний практичний досвід в агрономії, цьогоріч суттєво коригували як системи захисту, так і живлення, а також інші технологічні операції, щоб зменшити вплив погодних умов на рівень урожайності кожної вирощуваної культури. Цьогоріч також суттєво зросла кількість звернень від аграріїв до послуг «Інституту здоров’я рослин», — зауважує Олександр Мигловець.
Останні кілька років наочно демонструють, що можна очікувати будь-яких сюрпризів від погоди, і покладатися на усталені технології вирощування вже не доводиться. Особливо «показовим» у цьому відношенні став саме сезон-2020.
До чого та як варто готуватися?
З усіх можливих негараздів, проблем та нетиповостей не просто можна, але й потрібно зробити висновки на майбутнє та, за можливості, убезпечити свої посіви від впливу кліматичних змін.
«Я все ж маю надію, що цей сезон є винятком, а не стане щорічним явищем у майбутньому. Проте якщо аналізувати останні 6-7 років, тенденція до випадання меншої кількості опадів або їх нетипового перерозподілу у вегетаційному сезоні має місце. Дедалі частіше ми стикаємося із приморозками у пізній весняний період, потерпаємо в окремі місяці від надзвичайно високої температури повітря, що зумовлює як повітряну, так і ґрунтову посуху. В осінній період маємо незначну кількість вологи у ґрунті на час сівби та проростання насіння зернових колосових культур, а у серпні — також і для ріпака. Також варто відзначити, що у нас приблизно на 10-12 діб збільшився вегетаційний сезон в осінній період, тобто маємо більш подовжену та теплу осінь, що усе частіше зумовлює внесення гербіцидів, інсектицидів, в на загущених посівах зернових культур — фунгіцидів. Враховуючі такі фактори, необхідно ретельніше та професійніше підходити до системи землеробства, яку застосовує господарство, можливо, переглядати систему обробітку ґрунту, яка має бути націлена на накопичення якомога більшої кількості ґрунтової вологи», — радить Олександр Мигловець.
Керівник агрономічного департаменту наводить кілька фахових порад щодо того, на які моменти слід звернути увагу, та як варто переглянути технології:
- Обов’язково переглянути у господарстві сортовий та гібридний набір вирощуваних культур, більше звертати увагу на районовані сорти і гібриди а також на те, щоб вони характеризувалися пластичністю до різних факторів.
- Щоб посіви культур не вилягали (в першу чергу, це зернові колосові, а також соняшник), потрібно обов’язково застосовувати морфорегулятори, які запобігають виляганню через сильні вітри або інші природні катаклізми.
- Зі зменшенням вологи у ґрунті в майбутньому дедалі більше розпочнуть звертати увагу на рідкі добрива як для основного удобрення, так і для передпосівного (стартового) і, звісно, в період вегетації. Адже такі добрива меншою мірою залежні від вологості ґрунту порівняно з твердими традиційними добривами.
Окрім того, експерт зазначає, що будь-яка технологія має бути націлена:
- на збереження родючості ґрунтів та підвищення цих показників;
- зменшення або взагалі відсутність прояву водної та вітрової ерозій;
- накопичення та утримання максимальної кількості ґрунтової вологи;
- науково обґрунтоване та диференційоване внесення мінеральних добрив під вирощувану культуру, в ідеальному варіанті — застосування органічних добрив (проте наразі це неможливо в повному обсязі через падіння стану тваринництва в цілому), як альтернатива — це залишення на полях максимальної кількості рослинних решток після збирання врожаю для їх мінералізації;
- проведення меліоративних заходів, які, в першу чергу, мають бути націлені на розкислення ґрунтів;
- обов’язкове впровадження оптимальної сівозміни, яка при правильному поєднанні дозволить збільшити урожайність усіх культур та зменшить тиск шкідливих організмів у фітоценозі;
- інтегрований захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб, бур’янів у поєднанні з агротехнічними та біологічними методами;
- вибір високопродуктивних та пластичних і районованих сортів і гібридів вирощуваних культур.
«На поточний сезон я б порадив кожному господарству ретельно проаналізувати свою технологічну карту вирощування культур, які сорти або гібриди обрати на осінню посівну та на 2021 рік з урахуванням продуктивності та адаптивності, провести дослідження кожного поля, щоб дізнатися його агрохімічні показники, і на основі цих даних розробити систему мінерального живлення. Або звернутися до наших фахівців, щоб вони допомогли в цьому питанні. На полях ще продовжують вегетацію кукурудза, соняшник, соя — із польових культур, а також плодові насадження та виноградники і, звісно, овочева група відкритого і закритого ґрунту. Це свідчить, що необхідно проводити постійний моніторинг по цим культурам, щоб за необхідності вчасно прийняти правильні рішення щодо обприскування проти хвороб або шкідників, а також провести позакореневе живлення мікродобривами», — рекомендує Олександр Мигловець.
Необхідно буде звернути увагу, зазначає експерт, на доцільність проведення десикації у посівах соняшника та сої, які за біологічними особливостями неоднорідно дозрівають або ж вкінці вегетації можуть бути інфіковані грибковими хворобами, розповсюдження яких можна зупинити за допомогою десикації. Обов’язково проводити усі відповідні агротехнічні заходи при висіві та подальшому вирощуванні ріпака озимого, щоб він зайшов на перезимівлю в оптимальному стані.
«Насамкінець, необхідно звернути увагу на вибір протруйника або їх сумішей для обробки насіння зернових колосових культур. Для тривалого і повноцінного захисту кореневої системи та вегетативної частини я рекомендую застосувати цьогоріч інсекто-фунгіцидний протруйник із стимулюючими властивостями Паскаль. Він високоефективно захистить як від ґрунтових та ранньопіслясходових шкідників, так і від хвороб, які є у насінині, на її поверхні або ж у ґрунті чи на рослинних залишках», — додав керівник агрономічного департаменту.
Куди доцільно вкладати кошти для поліпшення технологій?
Сьогодні сільське господарство потребує залучення максимальної кількості новітніх технологій та знань. Процес вирощування з кожним роком стає складнішим, тому більшість аграріїв досліджують кожен із його елементів, адже це запорука ефективного господарювання.
«Обов’язковим процесом є моніторинг стану посівів на вміст елементів живлення та фітосанітарного стану. Якщо це декілька десятків гектарів, аграрій і об’їхати поля у змозі якісно. Але якщо це вже тисячі гектарів, потрібні новітні підходи — БПЛА, дрони або супутники. Інновації рухаються вперед, і наразі ви можете оцінити стан посівів, не виходячи з кабінету. Також оцифровані показники дають великий масив даних для подальшої роботи — це і визначення зон продуктивності, і визначення проблем кожного з полів (важкознищувані бур’яни, низини, горби та ін.), і багато іншого, що може допомогти в подальшому у плануванні технології вирощування. Не кожен аграрій може дозволити собі щорічно оновлювати парк сівалок або обприскувачів, але ж можна поступово їх модернізувати — встановлюючи новітні вузли, що проводять точний висів чи контролюють диференційований вилив на одиницю площі, або ж поставити систему посекційного відключення, що дозволить заощадити та уникнути перекриття під час сівби або обприскування», — акцентує Сергій Сальніков, керівник сервісно-технологічного відділу «UKRAVIT».
Обов’язковим, зауважує він, є дослідження всіх складових технологій — добрив, насіння, пестицидів на відповідність заявлених показників. Ґрунт та воду потрібно дослідити на параметри, що дозволять ефективно вирощувати урожай.
«Що робить фермер, коли бачить, що трактор або сівалка не справляються з поставленими завданнями? Він купує нові або модернізує те, що має, він у пошуках рішення. Так і з ґрунтом, водою або насінням — потрібно проводити обов’язкове дослідження, що дає розуміння, скільки можна виростити при даних показниках, і далі обирати — вирощувати та сподіватися, що все буде добре, або ж діяти. Якщо ви дослідили воду, і показники рН та жорсткості не відповідають нормам, застосуйте поліпшувачі води (кондиціонери та підкислювачі). Провівши дослідження ґрунту, ви точно знатимете, які елементи живлення потрібно вносити, а яких достатньо. І так по кожному з елементів технології: насіння, добрива, пестициди. Адже під час транспортування та зберігання їх властивості можуть погіршитися. Також на ринку вистачає фальсифікату, коли під виглядом відомого бренду продають, у кращому випадку, щось подібне, а в гіршому — такі речовини, залишки яких зберігатимуться у ґрунті та воді ще десятки років. За даними EBA (Європейської Бізнес Асоціації), 1/3 ринку пестицидів України – фальсифікат або продукти низької якості. Потрапивши в таку халепу, аграрій задумується, починає шукати відповіді та рятувати врожай будь-якою ціною. Якщо ж провести дослідження добрива або пестициду перед тим, як вносити, ви точно знатимете, що лежить на вашому складі, та чи варто його вносити. Провівши дослідження насіннєвого матеріалу, ви отримаєте точні показники, що дозволять вам заощадити. Адже ви точно зможете розрахувати норму висіву, підібрати оптимальний протруйник та необхідні мікроелементи», — пояснює Сергій Сальніков.
Якщо розпочати технологію правильно, то на наступних етапах буде набагато менше сюрпризів, а ефективність засобів, що застосовуються, буде вищою.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
