Як уникнути дефіциту 3 основних поживних мікроелементів зернових культур (поради закордонних фахівців)
Мікроелементи необхідні рослинам у невеликих кількостях, і часто їх внесення розглядається як додаткова, не обов'язкова стаття витрат. При цьому їх нестача може призвести як до зниження врожаю, так і до більшо вразливості посівів щодо хвороб.
Джерело: Farmers Weekly
Незважаючи на те, що мікроелементи можуть бути так само важливі, як і макроелементи (азот, калій і фосфор), їх нестача зустрічається часто і досить поширена.
За даними Ради з розвитку сільського господарства і садівництва (Agriculture and Horticulture Development Board, AHDB, Велика Британія), дефіцит марганцю, міді й цинку — це три найбільш поширені нестачі мікроелементів в зернових. І досить часто буває, що на той момент, коли з'являються видимі ознаки їх дефіциту, шкоди вже завдано.
Кріс Мартін, технічний менеджер компанії Agrovista, вважає, що британські сільгоспвиробники не мали доступу до достатньої інформації про мікроелементи, оскільки на невеликих дослідних ділянках практично неможливо продемонструвати їх важливість.
«Їхні величезні переваги науково доведені, але їх можна побачити тільки на індивідуальних фермах. Проаналізуйте своє виробництво з точки зору мікроелементів, і я впевнений, що майже кожен фермер може зрозуміти, що можна змінити в технології і при цьому виграти в коштах», — каже він.
Вплив мікроелементів
Марганець сприяє активізації ферментів метаболізму в рослинах, тож його нестача може призвести до значних втрат врожаю — до 60%.
Дефіцит марганцю часто зустрічається на ячмені. Його значна нестача може взагалі знищити врожай.
«Це може бути великою проблемою для всіх зернових: пшениці, ячменю і вівса. Що також впливає на стійкість до хвороб. Якщо культура не здорова, то виробники не можуть знижувати дози фунгіцидів», — додає Кріс Мартін.
Мідь потрібна для росту і продуктивності рослин (кількість зерен в колосі); сприяє фотосинтезу, вуглецевому і азотному метаболізму, а також бере участь в захисній реакції рослин на шкідників і хвороби. Дефіцит міді може призвести до зниження врожайності.
Цинк має важливе значення для розвитку кореневої системи, тому він особливо важливий там, де є проблеми з укоріненням. Він сприяє структурній стійкості рослини, допомагаючи їй рости і розвиватися.
Фактори ризику
Дефіцит марганцю може бути посилений прохолодною сухою погодою.
До інших факторів ризику належать недостатньо ущільнений ґрунт для посіву, низька температура ґрунту, мала кількість опадів, надмірне вапнування, pH вище 7,5 або 6,5 на піщаних ґрунтах і 6,0 на органічних, торф'яних або болотистих землях.
Ризик виникнення дефіциту міді підвищується якщо неглибокий шар гумусу розміщується на крейдяному прошарку, а також піщаних та торф'яних ґрунтах.
Дефіцит цинку, швидше за все, виникне на піщаних ґрунтах з високим pH або фосфатним індексом від п'яти і вище.
Проведення аналізів
Агровиробники повинні бути готові до активного тестування ґрунту і листкової діагностики, адже це найбільш точний спосіб виявлення дефіциту, радить Кріс Мартін. Результати аналізу ґрунту можуть свідчити про наявність дефіциту, але аналіз тканин рослини покаже реальну ситуацію з культурою.
Марганець може бути перевірений на вміст у ґрунті, проте аналіз тканин є більш точним, оскільки він може зникнути при вапнуванні ґрунту. Вміст міді можна визначити в ґрунті, але за допомогою аналізу тканин, починаючи з фази прапорцевого листка, можна оцінити засвоєння мікроелементу рослинами.
Що стосується цинку, то аграрії повинні почати аналіз тканин на початку весняного відновлення вегетації — орієнтовно в лютому.
«Результати тестування тканин можуть змінюватися від тижня до тижня, але порівняння з контрольними показниками рівня поживних речовин буде корисним», — пояснює Кріс Мартін.
І додає, що потрібно ще провести тести в більш пізні терміни, щоб подивитися, наскільки ефективно рослини розвиваються.
«Вартість тестування на гектар невисока, але може допомогти заощадити £12-25 ($15-33) на кожному гектарі», — стверджує фахівець.
На практиці, за його словами, виробникам слід проводити один аналіз ґрунту і/або листя на кожному полі.
«Виробники можуть стежити за точними показниками на різних ділянках, але малоймовірно, що вони будуть практикувати диференційоване внесення мікроелементів, швидше за все, застосовуватимуть середні норми по полю», — зауважує Кріс Мартін.
Компенсування
Строки вкрай важливі для усунення дефіциту мікроелементів.
На початку сезону це може бути вапнування, обробіток ґрунту і внесення “осінніх” добрив. В пізніші терміни — це лише позакореневе підживлення.
«Якщо аналіз ґрунту покаже високий рівень pH або кальцію, це може свідчити про ймовірно високий дефіцит марганцю. З другого боку, такі показники можуть бути в разі високого вмісту органіки у ґрунті. Тому аграріям необхідно переконатися, що їх ґрунт відповідає потребам рослин у відповідних поживних речовинах», — пояснює Кріс Мартін.
Він додає, що для таких регіонів, як центральна частина Мідленду (центральна частина Англії — ред.), де рівень pH ґрунту становить 7 і вище, а рівень кальцію високий, необхідна профілактична обробка насіння, яка дасть рослині необхідні поживні речовини для стартового розвитку. При цьому експерт зауважує, що позакоренева обробка сьогодні набагато ефективніша, ніж була колись.
Дефіцит марганцю можна усунути як при обробці насіння, так і при позакореневому підживленні восени або навесні.
AHDB рекомендує поповнення дефіциту міді шляхом осіннього внесення добрив у ґрунт, оскільки, залежно від норми добрив та структури ґрунту, таке внесення може бути ефективним протягом 10 років.
Тому рекомендується проводити аналіз ґрунту з інтервалом від трьох до п'яти років. Однак позакореневі обробки можна проводити при пізньому кущенні або ранньому виході у трубку.
Варіанти поповнення дефіциту цинку варіюються від обробки насіння до внесення ґрунтових або позакореневих добрив.
Листкове підживлення може бути застосоване з меншими витратами шляхом додавання до бакової суміші з фунгіцидами, хоча не всі продукти сумісні, тому дуже важливо спочатку це перевірити.
Мульти-добрива VS моно-добрив
Якщо неправильно розрахувати норму внесення, виробники можуть використати більше продуктів, аніж потрібно рослинам.
«Багатокомпонентні продукти не завжди доцільні. в такому випадку будуть витрачені кошти за елементи, які рослині не потрібні. Тому рекомендується кожні три-чотири роки перевіряти ґрунт на наявність поживних речовин, щоб зрозуміти, що саме необхідно», — попереджає Кріс Мартін.
Рекомендації щодо живлення часто відсутні, а питання про застосування мікроелементів рідко піднімається, зауважує він.
«Це стає все більш важливим, як з точки зору співвідношення ціни і якості, так і з точки зору охорони навколишнього середовища. І одна з найбільших проблем полягає в тому, що використовувані в оцінці ситуації дані - застарілі, їм уже 30 років. Але при цьому очевидний величезний потенціал для підйому в галузі, якщо зосередитись на мікроелементному живленні», - вважає експерт.
Три основні види дефіциту поживних мікроелементів у зернових культурах
Виявлення дефіциту є найважливішою частиною контролю живлення сільськогосподарських культур.
Є певні ознаки дефіциту трьох основних мікроелементів на зернових.
Марганець
Як зазначено в Керівництві з контролю концентрації поживних речовин (Nutrient Management Guide, RB209), складеному AHDB, дефіцит марганцю буде чітко вираженим на нових листках зернових культур, які будуть блідими, м'якими і в'ялими. Також ознаками є світло-сіра плямистість і смуги в основі наймолодшого, повністю розкритого листка, вказує.
Зокрема, на пшениці він може проявлятися у вигляді хлоротичних плям і смуг, що переходять в сіро-білі до коричневих і з'єднуються в молодих і центральних листках.
Потім ці листки можуть скручуватись або вигинатися під інтенсивними плямами, а їх ріст уповільнюється. Листя стає більш блідими і некротизованим, врешті-решт, гине.
«На момент, коли дефіцит марганцю проявляється у полі, вже занадто пізно, тому більш регулярне тестування тканин рослини і ґрунту має критично важливе значення», — каже Кріс Мартін.
Мідь
Колос у рослин з дефіцитом міді часто залишається в піхві листка та має білі остюки та знебарвлені колоски. Рослини мають сухі, білі і зігнуті або закручені кінчики (білий кінчик). Молоде листя в'яне на кінчиках, в той час як прикореневі листки залишаються темно-зеленими.
На пшениці через дефіцит міді на органічних крейдяних ґрунтах (але не на піщаних або торф'яних) з'являється почорніння колоса і стебла. Ячмінь стає білим і ламким, а стебла і міжвузля іноді набувають фіолетового забарвлення.
Цинк
При дефіциті цинку старі листки мають подекуди світло-коричневі ураження, обрамлені темно-коричневими краями, а на молодому листі, паралельно осердю, можуть з'явитися паралельно бліді смуги.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.