Досвід канадських фермерів у контролі якості води зі свердловин для приготування робочих розчинів
Аграрії у Канаді досить часто змушені брати воду для приготування робочих розчинів з глибоких колодязів, коли пересихають поверхневі джерела води. Але така вода може містити велику кількість бікарбонатів, що викликає проблеми із застосуванням пестицидів.
Джерело: Producer.com
Знання якості води, кажуть канадські фахівці, є вкрай важливим для ефективних захисних обробок посівів. Проте дуже багато аграріїв аналізу води ніколи не робило. Про досвід застосування води із свердловин та важливість аналізу води для ефективного захисту рослин розповідає фахівець з провінції Саскачеван.
Поверхневі води впродовж сезону висихають, тому фермери знайшли інший варіант — облаштовують свердловини. Воду з них обов’язково слід перевірити, а вже потім застосовувати для обприскування посівів.
Аналіз води — це перший крок у визначенні необхідності коригуючого заходу, і більшість компаній, що продають ЗЗР, часто надають цю послугу безкоштовно.
Якщо ви візуально не помічаєте жодних проблем зі своєю водою і впевнені, що вона якісна, це не означає, що так є насправді. У більшості випадків це, звісно, підтверджується. Та лабораторні дослідження додадуть впевненості в цьому. Тест-контроль допоможе виробнику правильно скоригувати роботу, якщо вода невідповідної якості. Відтак, фермери точно знатимуть, які форми та методи очищення краще застосовувати для отримання відповідної якості води. Після проведення необхідних засобів очищення варто повторити аналізи, аби бути впевненим.
Норма води у робочому розчині: чому це важливо та як краще розраховувати
Поверхневі води мають нейтральний рН, що робить їх найбільш бажаним варіантом для обприскування. Однак, як тільки поверхнева вода висихає, одразу доводиться бурити свердловини. За словами Кларка Брензіла, регіонального фахівця з боротьби з бур'янами у департаменті сільського господарства провінції Саскачеван, вода з глибоких свердловин часто містить високі концентрації бікарбонату, що особливо проблематично на південному та західному кордоні Саскачевану.
«Лише 500 ppm бікарбонату будуть перешкоджати дії таких системних гербіцидів, як тралкоксидим, та селективних, як клетодим. При цьому діюча речовина не буде засвоюватись рослиною. У південних та західних регіонах провінції концентрація бікарбонатів може сягати 1000-1500 ppm», — каже він.
Жорстка вода — це термін, що використовується для опису води з високим вмістом іонів заліза, магнію або кальцію. Бікарбонат «м'який», відтак він пом’якшує воду з високим вмістом цих іонів. Як правило, іони жорсткої води — це позитивно заряджені іони (Са ++, Mg ++, Fe ++) з двома або більше зарядами на них. Бікарбонат має негативний заряд (-HCO3), тож зв’язується з позитивно зарядженими, щоб утворити карбонат кальцію (CaCO3) або бікарбонат натрію (NaHCO3).
Ці солі можуть потенційно спричинити проблеми з такими гербіцидами, як гліфосат та 2,4-D.
«У більш сухих умовах ці солі збільшуються в концентрації через випаровування, тому ситуація, насправді, погіршується», — сказав Брензіл.
Аналіз води може визначити, чи варто це виправляти. Наприклад, якщо менше 150 ppm іонів жорсткої води (кальцій/магній), не варто проводити корекцію.
«Препарати для очищення води можуть змінювати характеристики води, щоб поліпшити ефективність розпилення певних продуктів. Додавання у воду сульфату амонію або карбамідно-аміачної суміші (КАС) коригують вміст бікарбонатів», — зауважує фахівець.
Брензіл посилається на дослідження, зроблене в Університеті Саскачевану на початку 1990-х, коли додавали різні добавки і змінювали якість води, аби встановити, наскільки вона насичена кальцієм, залізом та цинком.
«Результати показали, що сульфат амонію знижував дію бікарбонатів лише до певного рівня. Коли вода досить жорстка, сульфат амонію лише дещо знизить вплив бікарбонатів».
Брензіл зазначив, що додавання більшої кількості гліфосату допоможе виправити це. Ще один із способів — зменшення обсягів води для приготування робочого розчину. Дослідження Університету Саскачевану не включали сірководень або кислі замінники сульфату амонію.
«За відсутності іонів жорсткості та без надзвичайно високого рН у джерельних водах сильно підкислена вода не покращує активність гліфосату. Попередні дослідження показали, що оцтова кислота теж не покращує активність», — сказав Брензіл.
Інші солі, які є у воді і викликають проблеми у фермерів , — це сполуки заліза та марганцю.
«Це часто спостерігається у воді, де утворюються коричневі хмари заліза або чорні кристали марганцю, які дуже важко піддаються нейтралізації», — розповідає фахівець.
pH води — це значення, на яке звертають увагу більшість аграріїв, і на яке більшість торгових компаній покладають свої надії на продаж продукції. Цей показник дає зрозуміти, має вода кисле, лужне чи нейтральне середовище. Хоча часто говорять, що гліфосат краще працює в кислих розчинах, якщо pH води менше 8, допрацювання їй не потрібне. Більшість фермерів не знають, що пестициди також впливають на рН води. Наприклад, додавання гліфосату до розпилювальної суміші може фактично знизити рН розчину з 8 до 4.
Зважаючи на дезінформацію про якість води та продукти, що продаються лише для корекції рН, для фермерів важливо зробити повний аналіз води (не лише рН), аби знати правду. Важливо, щоб аналіз якості води включав pH, загальну кількість розчинених солей, загальну жорсткість та рівень бікарбонату.
Якщо ви сумніваєтесь, проведіть ще одні дослідження в іншій лабораторії, наприклад , можна звернутися до вашого місцевого спеціаліста, який розуміється на захисних обробках сільськогосподарських культур, щоб визначити, чи потрібно вживати заходів щодо очищення води. Знання якості води важливе для застосування пестицидів. До того ж слід пам’ятати, що з часом якість води може змінюватися. І важливий момент — не можна забирати воду на аналіз у дощову погоду.
Katelyn Duncan PAg, фермерка з Реждайни (Саскачеван, Канада).
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.