Основні моменти посіву тa зaхисту озимого ріпаку

Ріпак відноситься до дрібно-насінних культур, тому для нього потрібно сформувати добре розрихлену і водночас дрібно-грудкову поверхню ґрунту. Основна мета підготовки ґрунту – створити оптимальні умови для проникнення коріння ріпаку в глибші шари ґрунту. За оптимальних умов достатньою є глибина загортання 1 см. Якщо ґрунтової вологи недостатньо, то можна розмістити зерно на глибині 3 см, проте при більшій глибині загортання польова схожість суттєво зменшується.

Це пояснюється слабкою енергією проростання малих зерен ріпаку. 

ВАЖЛИВО! Після посіву потрібно провести коткування, щоб забезпечити тісне прилягання насінини до ґрунту. 

Строки сівби тa норми висіву

Строки сівби для озимого ріпаку мають вирішальне значення. Ранні посіви восени переростають, точка росту піднімається високо над поверхнею ґрунту, нагромаджується велика вегетативна маса, що спричиняє вимерзання або випрівання. 

Тому потрібно сіяти низько біомасові гібриди, які мають повільний початковий розвиток восени — Toronto (Saatbau), Sensation (RAGT), PR 64 D 06, PX 113 (Brevant), Abacus (NPZ). 

При посіві озимого ріпаку в оптимальні строки важливість підбору гібриду нівелюється, бо у таких умовах усі ріпаки почуватимуться добре. 

Для пізніх посівів підходять гібриди з потужним початковим ростом, наприклад – Пaнчер. 

Для нормального розвитку рослинам ріпаку перед входженням у зиму потрібно 60—80 днів з достатньою сумою температур. До настання зими рослини загартовуються, утворюють розетку з 6—10 листків. Найкраще рослини перезимовують за висоти 10—15 см, коли точка росту винесена над поверхнею ґрунту на висоту не більше 1 см, а діаметр кореневої шийки дорівнює — 0,6—1 см. 

Мінерaльне живлення ріпaку

На формування 1 т насіння з відповідною масою соломи рослини ріпаку в середньому використовують 50 - 60 кг азоту, 25 - 35 кг фосфору у формі P2O5, 40 -60 кг калію у формі K2O і 10-15 кг сірки. 

Наприклад, при запланованій урожайності на рівні 4 т/га ріпак винесе з ґрунту близько:

• 300 кг у д.р. азоту

• 100 кг P2O5

• 220 кг K2O

• 45 кг сірки

• 35 кг магнію

• 70 кг кальцію 

• 1,8 кг марганцю

• 1,3 кг заліза

• 0,7 кг бору 

Добре розвинені посіви ріпаку повинні засвоїти з осені: 

• 25% азоту (60—70 кг у д.р.) Посіви з густотою 35 - 45 шт/м², які мають не менше 8—10 розвинених листків можуть поглинути і до 90 кг у д.р. азоту). 

• 35% калію (80 кг/га калію) Протягом перших 4 - 5 тижнів після сходів.

• 25% сірки (від загальної потреби)

• 15% магнію (від загальної потреби)

• 25% бору (від загальної потреби). 

Фосфор найінтенсивніше засвоюється у період між фaзaми стеблування і цвітіння – 2 - 3 кг/га за добу. Повну норму фосфорних і калійних добрив найкраще вносити під час основного обробітку ґрунту. На ґрунтах з середнім рівнем забезпечення рослин рухомими формами основних елементів живлення оптимальною нормою внесення мінеральних добрив є N80-120, P60-90, K60- 90. 

Норма внесення сірчаних добрив для ріпаку становить 1 /4 – 1 /5 норми азотних, залежно від ґрунту (внесення високих норм сірки може підвищити вміст глюкозинолатів у насінні). 

Читaти по темі: Вплив сірки нa потенційну врожaйність культур (Рекомендaції кaнaдських фaхівців)

Приклад внесення внесення мінеральних добрив у фізичній вазі в осінній період: 70 кг/га сульфату магнію, 200 кг/га діамофоски. Практика показує, що максимальний рівень урожайності озимого ріпаку досягається як за низької (до 25 шт./м² ), так і за високої (понад 55 шт./м² ) густоти рослин. При цьому визначальними факторами є зона вирощування, рівень живлення ріпаку, сортові особливості та особливості розвитку весною.