НДІ сої: сучасний погляд на первинне насінництво
Останні кілька років в насінництві сої та інших культур спостерігається значний прогрес. На сьогоднішній день вітчизняні селекціонери працюють над виведенням нових сортів, які можуть поєднувати відразу кілька корисних господарських якостей.
З приєднанням України до трьох Схем Міжнародної організації економічного співробітництва і розвитку (OECD) по сертифікації насіння, призначених для міжнародної торгівлі, всі етапи насінництва набули особливого значення.
Такий крок вимагає від України ведення насінництва за правилами і нормами, встановленими цією впливовою організацією.
Первинне насінництво в контексті Схем OECD грає головну роль як першоджерело продовження «життя» сорту і захисту його від біологічного «старіння». Фактори «старіння» сорту різні, тому головне завдання виробників насіння - своєчасно їх виявити і усунути.
Первинне насінництво в Інституті сої (м. Глобино, Полтавська обл.) ведеться за всіма правилами і нормами, які необхідні для отримання оригінального насіння з подальшим виробництвом добазового, базового і сертифікованого насіння. Як відомо, традиційний метод ведення насінництва є замкнутий цикл, який включає ряд розсадників з проведенням в них обов'язкових послідовних процедур. Ми не виключаємо жодної ланки первинного насінництва, і це принципова позиція Інституту.
Робота в цьому напрямку включає послідовність процедур, властивих класичному первинному насінництву з поліпшеною модифікацією при відборі елітних рослин, яка розроблена в Інституті. Відбір елітних рослин здійснюється індивідуально-сімейним методом в п'ять етапів (чотири польових і один лабораторний) за всіма ідентифікаційними ознаками, а їх у сої 20.
Елітні рослини маркуються вже в фазі бутонізації, а в наступних фазах розвитку застосовується аналіз рослин. Якщо рослина не відповідає певній ознаці згідно з офіційним описом, то її вибраковують. Бракуються сім'ї нетипові, а також ті, в яких зафіксовано понад 3 нетипових рослини, незалежно від того якого типу домішка - механічна або генетична.
Процес відбракування сімей в розсаднику проводиться протягом усього вегетаційного періоду за основними фазами розвитку, останнє польове бракування здійснюється в період зрілості. Бракування сімей проводиться жорстко: з 600 елітних рослин до останнього етапу вивчення в розсаднику дослідження сімей другого року залишається приблизно 250 сімей. А на етапі бракування по продуктивності (після зважування) відсівається ще 30-40 сімей.
Як в розсадниках первинного, так і в розсадниках промислового насінництва в фазі цвітіння і стиглості проводиться процедура внутрішнього контролю посівів, яка здійснюється агрономом-контролером з насінництва і двома агрономами-насіннєзнавецями. За результатами інспекції складається Акт відповідності для внутрішнього використання. Такий підхід дозволяє контролювати агрономів з насінництва незалежно від того, перевіряють посіви державні інспектори чи ні.
Посівні і збиральні роботи в Інституті проводяться механізовано за винятком розсадника вивчення сімей першого року, де більшість робіт проводиться вручну. В цілому ж в Інституті використовується техніка німецької фірми Haldrup: сівалка, комбайн, молотарка снопова і для індивідуальних рослин, лічильник насіння та інше обладнання.
Слід також зазначити, що в останні роки в селекційному процесі сої застосовуються складні схрещування з залученням значної кількості ліній. В результаті їх гетерозиготного стану всередині сорту виникають новоутворення, а при подальшому розмноженні сорту вони призводять до засмічення його іншими біотипами. Це сорти нового покоління: вони продуктивні, стійкі до багатьох негативних факторів впливу середовища на рослину, але вимагають специфічних процедур ведення первинного насінництва. До таких сортів можна віднести і нові сорти НДІ сої: Геба, Беркана і Кано, які в наступному році вийдуть на ринок насіння.
Взагалі, за останні 5 років селекційний процес в Інституті значно розширився, поряд з класичними методами селекції використовуються і нетрадиційні. Також збільшилися склад і обсяг вихідного матеріалу - основного інструменту селекції, і в даний час тільки робоча колекція сої налічує понад 2 тис. зразків, включаючи і дикі види сої. Серед них є джерела з високим вмістом білка, жиру, стійкі до абіотичних факторів середовища та інші зразки з господарсько-цінними ознаками. Інститут сої динамічно розвивається, розширюються цілі і завдання, освоюються нові методи, створюються нові лабораторії. До кінця 2016 року планується ввести в експлуатацію новий лабораторний корпус, який включає 7 лабораторій, оснащеих найсучаснійшим обладнанням.
Хочеться звернути увагу на питання, пов'язані з сертифікацією насіння і кваліфікаційної експертизою сортів рослин. Україна намагається вийти на європейський ринок насіння, тому велике значення має кваліфікована експертиза сортів рослин з встановленням правильного ступеня прояву (кодів) ідентифікаційних ознак, оскільки на цей ступінь прояву спирається і первинне насінництво, і сертифікація насіння. Виходячи з цього, виникає необхідність у чіткій субординації структур експертизи і сертифікації насіння. Вкрай необхідні правильно вибудувана вертикальна і горизонтальна підпорядкованість цих служб, кваліфікований кадровий склад і їх незалежність від третіх осіб.
Любов Бочкарьова, заступник директора Науково-дослідного інституту сої, кандидат сільськогосподарських наук
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.