АгроЕкспедиція Посівна 2018. День 3. Черкаська область: Дніпро, Аскольд-Агро та Батьківщина Шевченка

Регіон, котрий, як і вся територія України в цілому, зараз дуже чекає дощів, технології no-till та strip-till застосовує у невеликих обсягах. Хоча тут постійно шукають варіанти збереження вологи і роблять ставку якщо не на толерантні до посухи культури (а тут є певний простір для експериментів), то на сорти та гібриди, здатні виживати і давати гарний урожай навіть за мінімальних опадів.

Посівна на Черкащині у цифрах:

1. У 2017 році, за даними Держстату України, посівні площі регіону охоплювали 1188,6 тис. га.
2. У цьому сезоні, згідно прогнозу Мінагрополітики, аграрії Черкащини мають намір засіяти 367,9 тис. га кукурудзою на зерно, 199 тис. га соняшником, 133 тис. га соєю та по 16,2 тис. га горохом і цукровими буряками.
3. Під урожай 2018 року аграрії області засіяли 196,2 тис. га озимими зерновими.
4. Озимої пшениці посіяно 181,5 тис. га, отримано 100% сходів. За даними на початок березня 95,3% усіх посівів перебувало у доброму та задовільному стані.
5. Озимий ріпак сіяли на площі 35,4 тис. га, отримали 100% сходів. Враховуючи сприятливі умови для вегетації культури, аграріям доводилось застосовувати регулятори росту. Весну 91% посівів зустріли у доброму та задовільному стані.

Метеодані по Черкаській області в жовтні 2017 — березні 2018 рр., за даними «Август-Україна»

Основні тенденції та особливості посівної у Черкаській області:

1. Мало опадів. Регіон, що зазвичай має середні показники за опадами, у 2017 році відчув їх різкий дефіцит: випало менше 300 мм за рік. Є побоювання, що і цього року подібна ситуація повториться, адже від початку посівної жодного дощу тут не бачили.
2. «Блюдця» на полях. Стрімкий перехід від «зимового» березня до справжньої теплої весни у квітні призвів до надто швидкого танення снігів та утворення справжніх озер посеред посівів озимих.
3. М’яка зима рослинам не на користь. Теплі зимові місяці з одного боку допомогли озимим, особливо ріпаку, успішно перезимувати, з іншого ж так само успішно перезимували збудники хвороб та шкідники.
4. Пізній старт весняної посівної. Кампанія із сівби ярих культур відстала від звичайних термінів на 2 тижні. Це наслідок пізньої весни та перезволоженого ґрунту.
5. До мінімуму скоротився період між термінами сівби ранніх та пізніх ярих. Цьому сприяло швидке прогрівання ґрунту. Більше того, у міжряддях, наприклад, озимої пшениці можна побачити тріщини, що стрімко розростаються. Це спонукає аграріїв прискоритись із посівною ще більше, щоб встигнути обсіятись, доки у ґрунті ще є запас вологи.

«Дніпро»: три культури, не враховуючи горох

Підприємство має чотирипільну сівозміну: пшениця, ріпак, горох та соняшник. Кілька років тому була ще й соя, але від неї відмовились і тепер на 3500 га землі у практично рівних пропорціях вирощують лише вказані культури.

У господарстві «Дніпро» вже третій рік поспіль активно застосовують технологію no-till, купують для цього спеціалізовану техніку, перекваліфікують працівників та експериментують. Але, що досить важливо, переходити на цю технологію повністю не збираються. Чергують no-till із класичним обробітком.

Землі господарства розташовано на території двох областей: Черкаської та Кіровоградської, тому техніці доводиться постійно курсувати між двома регіонами.

До речі, про техніку. Її на підприємстві вистачає для того, щоб встигати вчасно обробляти землю, особливу увагу тут приділяють сівалкам: Vaderstad  із шириною захвату 3,4 та 8 метрів; машина Amazone; 12-рядна сівалка Kuhn та новий посівний комлекс Mzuri.

У техпарку господарства є різні за потужністю та брендами трактори. На підприємстві намагаються дібрати ідеальну для себе модель: великий New Holland Т8040, потужний Jоhn Deere, гусеничний Caterpillar MT865C Challenger, а для невеликих полів — Case 110.

Третій рік, як придбали комбайни: тут думки в усіх збіглися, і придбали кілька машин Claas Lexion 580.

З останніх бажаних обновок господарство планує придбати самохідний обприскувач, адже причепний Hardi є, але інколі усі площі одним заходом обробити не вдається.

Останніми роками намагаються активно розширювати техпарк, випробовувати різну техніку, щоб знайти те, що оптимально підійде для господарства та технології no-till.

Прямий висів гороху — перший досвід

Попередник та обробіток ґрунту. Минулого року на цьому полі стояв соняшник, мульча якого і стала гарною основою для нинішньої культури. Вона стояла усю зиму та половину весни, зберігши максимальну кількість вологи для гороху, який посіяли усього 2 тижні тому сівалкою Vaderstad.

Насіння гороху вирішили узяти вітчизняне: сорт Готівський, селекції Інституту фізіології рослин та генетики НАН. Його придбали у минулому році для висіву на демо-ділянки. Тоді вдалося отримати урожайність 4,5 т/га.

Щоб підготувати ґрунт на даному полі під горох, під попередник внесли калій та нітроамофоску. Крім того, насіння обробили інокулянтами. За системою живлення на цьому полі більше нічого вноситись не буде.

Захист рослин. У першу чергу у господарстві планують внести гербіциди, щоб падалиця та бур’яни не встигли нашкодити посівам. З цією метою застосують Агрітокс у нормі 0,5 л/га.

Також заплановано інсектицидну обробку, а можливо й дві, бо агрономи побоюються появи брухуса. У фазу цвітіння внесуть фунгіцид, але із препаратом поки що не визначились.

«Зараз такий широкий вибір засобів захисту рослин, що все не пригадаєш, тому ми зазвичай консультуємось із представниками компанії «Бізон-Тех», які нам підказують та радять, що застосувати в тій чи іншій ситуації», — розповів Василь Курій, виконавчий директор підприємства «Дніпро».

На підприємстві вже кілька років використовують систему супутникового моніторингу Cropio. Не завжди у агронома є час об’їздити усі поля, тим більше, що знаходяться вони у різних областях. Ця система дуже виручає, адже слідкувати можна за всім і одразу. Єдиний нюанс, за словами Василя Курія, — старшому поколінню доводиться освоювати нові технології.

Озимий ріпак

Порівняно із посівами на Миколаївщині, ріпак тут ще досить молодий, зелений, цвісти поки що не збирається. У господарстві надають перевагу насінню Pioneer та Lembke Шрек.

Висіяно ріпак з нормою 500 тис/га у третій декаді серпня, попередником була пшениця.

Система живлення. Восени внесли 1 л/га бору, 150 кг/га нітроамофоски, таку ж дозу суперфосфату (19,5% фосфору, 30% сірки, 0,2% бору, 0,2% цинку). Навесні додали 150 кг/га аміачної селітри та 120 кг/га сульфату амонію.

Система захисту. Восени застосовували фунгіцид із ретардантними властивостями із д.р. тебуконазол у нормі 1 л/га, а також грамініцид із д.р. хізалофоп-п-етил. Проти совки внесли Нурел Д 1 л/га.

Після зими внесли фунгіцид із д.р. карбендазим у нормі 0,6 л/га, а також 0,8 л/га Нурел Д. За 3-4 дні планують застосувати інсектицид проти квіткоїда.

На сьогодні стан ріпаку оцінюється як задовільний. Найбільше у господарстві побоюються не шкідників чи хвороб, а екстремально високих температур та нестачі вологи, адже, як сказав Василь Курій: «Парасолькою рослини не прикриєш!».

«Аскольд-Агро»: запорука успіху у правильних технологіях, сучасній техніці та інноваціях

Наступною точкою нашого маршруту став Жашків Черкаської області, де ми зустрілись з Дмитром Маляром, молодим, але прагнучим до розвитку у галузі сільського господарства агрономом «Аскольд-Агро».

Одночасно контролюючи за допомогою системи супутникового моніторингу Cropio сівбу кукурудзи на одному з полів, наш співрозмовник познайомив нас із історією підприємства, що зараз має зембанк 2,5 тис. га.

Засноване у 2001 році, підприємство «Аскольд-Агро» застосовує традиційні технології обробітку ґрунту — глибоку оранку та глибоке рихлення. Основними культурами у сівозміні цього року стали кукурудза 1040 га, соя 976 га, цукрові буряки 226 га, а також озимі — пшениця 203 га та ячмінь 52 га. До речі, щоб продовжувати вирощувати цукрову буряки, господарство відмовилося від соняшнику. Вирощені буряки «Аскольд-Агро» реалізує на Іллінецький цукровий завод.

До розмови приєднався Валентин Танцюра, менеджер Черкаського регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех». Він зазначив, що за розвитком даного підприємства цікаво спостерігати. Так, тут не заощаджують на дотриманні агротехнології за вирощування цукрових буряків. А це дає свої результати.

«За моїми спостереженнями, цукрові буряки у «Аскольд-Агро» ніколи не давали менше 60-65 т/га. Такі господарства, де обирають якісне насіння, дотримуються технологічної карти та застосовують ефективні системи живлення і захисту, завжди досягають високих врожаїв», — каже Валентин Танцюра.

Технічна забезпеченість

Парк сільгосптехніки у «Аскольд-Агро» поповнюється щорічно. Серед останніх придбань, вже цьогорічних, два трактори John Deere 8370R, а минулого сезону з’явився новий самохідний обприскувач  New Holland SP 285 F. Забезпечені у господарстві й іншою необхідною технікою, у тому числі власними машинами для збирання цукрових буряків фірми ROPA. Є й сівалки точного висіву Vaderstad Tempo F8 та Kuhn PLANTER II, і повний комплекс ґрунтообробної техніки.

Причому техніка підприємства працює не лише над виконанням завдань у «Аскольд-Агро», але й здається в оренду до сусідніх господарств.

При цьому основна техніка на підприємстві інтегрована із системою супутникового моніторингу, що дає змогу тримати руку на пульсі усіх робочих процесів та ефективності. У господарстві тільки починають впроваджувати та налаштовувати дану систему. Дмитро Маляр розповів, що за її допомоги керівництво може отримувати повні звіти про усі поля, збирати дані, доповнювати їх власними фотографіями та коментарями.

«У попередні роки мені доводилось заводити велику кількість паперових папок, підшивати туди фотографії, звіти, а зараз усе робиться за допомогою спеціального програмного забезпечення. І доступ до нього маю не лише я, але й головний агроном, і керівництво підприємства. Плюс, доступність NDVI-знімків», — розповідає про перший досвід роботи з Cropio Дмитро Маляр.

Озима пшениця

Доки кукурудза висівається на сусідньому полі, дивимося на хвилясту від вітру-суховію поверхню посівів пшениці селекції DSV и KWS. А ґрунти дещо розчаровують, адже неозброєним оком видно, що їх не вистачає вологи.

«В цілому посіви озимої пшениці перезимували відмінно. Вегетація зупинилась у третій декаді листопада, а відновилась приблизно 12 березня. В основному рослини розкущились. Зустрічається 3-5 пагонів з однієї насінини. Все залежить від сорту: Самурай краще розкущився, Кубус — не так активно. Але на фініші вони обидва дають приблизно однакові результати», — каже Дмитро Маляр.

Терміни сівби та підготовка ґрунту. У зв’язку зі змінами в структурі сівозміни деякі поля підприємству довелося під урожай 2018 року засіяти у монокультурі. Зокрема, так вийшло з озимою пшеницею.

Сівбу проводили з 17 по 21 вересня 6-метровою сівалкою Horsch Focus. Перед цим провели дискування.

Система живлення та захисту. Озиму пшеницю у «Аскольд-Агро» сіють із одночасним внесенням мінеральних добрив — діамофоски. Але якщо у 2016 році вносили 200 кг/га, то восени минулого року вже вдвічі менше. Підставою для скорочення кількості добрив стали отримані результати аналізу ґрунту.

Стосовно захисту, насіння спочатку додатково протруюються, також застосовуються ефективні гербіциди і грамініциди, проводиться не менше двох фунгіцидно-інсектицидних обробок.

«Батьківщина Шевченка»: хрущі над ріпаком гудуть

Далі команда АгроЕкспедиторів вирушила вивчати посіви на батьківщину Кобзаря, до господарства, яке так і називається, «Батьківщина Шевченка». Підприємство входить до складу «НПФ Урожай» (агроіндустріальний холдинг МХП) та обробляє 6 тис. га землі у Звенигородському районі Черкаської області.

У господарстві нас зустрів директор Василь Щербатюк поблизу техпарку, який нещодавно передав у надійні руки головного інженера Віталія Стогнія. Частина техніки у полях, але дещо ми спіймали у об’єктив: нову сівалку Harvest Ultraplant Series 40, яку збирали на наших очах, трактор New Holland T8390, кілька одиниць ґрунтообробної техніки та сівалок, а здалеку нам кинувся у вічі ефектний Fendt 1050 Vario.

«Техніка неймовірна: 500 кінських сил, повний фарш, автономне підкачування коліс, вбудована у трактор навігація. Трактористові тільки й потрібно, що завести Fendt на лінію, а далі він все робить сам», — ділиться враженнями головний інженер.

{miniGallery:43)

В цілому господарство повністю укомплектоване, але за узгодження з центральним офісом деякі позиції планують поновити.

На підприємстві дотримуються 7-пільної сівозміни. Основна культура кукурудза, під яку щорічно відводять до 50% площ. Далі у структурі посівних площ 10%-12% відведено під соняшник, 8% — під ріпак, стільки ж під сою, залежно від року 8-20% виділяють під пшеницю. Крім того, є невеликі площі, на яких вирощують горох та сорго. Цьогоріч уперше посіяли сочевицю. За словами директора, ціна на цю культуру гарна, потрібно лише навчитися її вирощувати.

Господарство останні 5 років входить до п’ятірки лідерів з урожайності у філії МХП «Урожай». За ярим ріпаком та озимою пшеницею є безумовними лідерами.

На почесному місці у кабінеті директора стоїть кілька грамот за рекорди з урожайності озимого ріпаку. Одна з них за минулий рік по гібридах Рохан та Шерпа — 4,6 т/га на площі 239 га.

Хоча Василь Щербатюк зізнається, що минулого року по більшості культур не витягнули планову урожайність через нестачу вологи. При цьому розповідає про успіхи застосування органіки (курячого посліду), яку можна вносити на поля завдяки власним птахофабрикам МХП.

Вже на виході з офісу господарства Сергій Ясинський, менеджер з метеосервісу компанії «Август-Україна», звертає нашу увагу на метеостанцію, що розташувалась на клумбі тюльпанів. Компанія займається супроводом цього сервісу, тобто технічного обслуговування метеокомплексу. Це цілодобова телефонна підтримка на випадок важливих виробничих питань.

Далі вирушаємо із головним агрономом та агрономом із захисту рослин у поля. Перша зупинка біля поля, на якому сіють кукурудзу. Головний агроном Дмитро Коваленко розповідає, що зараз переходять на гібриди із пізнім ФАО.

«У роки з достатньою кількістю опадів гібриди кукурудзи з низьким ФАО ми молотили останніми. Кукурудза із ФАО 370-400 віддає вологу швидше, ніж ранні гібриди, оскільки вони за нормальної вологості та нормального живлення поводять себе, як кукурудза із набагато пізнішим ФАО. У посушливий рік вона поводить себе як кукурудза із ФАО 250 і швидше віддає вологу. Збираєш її раніше, але коли їй всього вистачає, вона поводить себе як із ФАО 500. В мене був один гібрид, який стояв зелений, як рута, доки не варив мороз. Думав, будемо його після Нового року молотити», — посміхається Дмитро Коваленко.

Цього року сіяли кукурудзу із густотою 77 тис/га. У зв’язку з достатніми запасами вологи у верхніх шарах ґрунту сподіваються на високу урожайність.

Озима пшениця

На полі озимої пшениці Дмитро Коваленко пояснює, що стан озимих в цілому добрий, проте є типові для цього сезону ознаки хвороб.

«Посіви частково постраждали від випрівання та снігової плісняви. Тому що цього року був великий сніговий покрив, він у нас досягав 70 см. Це призвело до випрівання на краях поля, де йшло перекриття сівалки, а також у місцях найбільшого скупчення снігу», - розповідає головний агроном.

Сівба та підготовка ґрунту. З трьох полів одне у трохи гіршому стані, тому що сіяли наприкінці серпня — у граничні терміни з вологозабезпечення, і ця пшениця не встигла розкущитись.

Попередник – ярий ріпак, котрий пересіяли по озимому ріпаку, що вимерз. Після збирання ярого ріпаку провели лущення, через тиждень при провокування проростання падалиці провели повторне лущення. Перед сівбою виконали культивацію на глибину 15-18 см агрегатом Центавр, потім — котком, щоб зменшити глибину розпушуваного шару та підтягнути вологу.

Сіяли механічною сівалкою Great Plains із нормою висіву 4-4,5 млн/га в залежності від сорту.  Наприкінці на полях, де вологи було не так багато, сіяли із нормою 5 млн/га. На даний час густота збереглася на рівні 4 млн/га, а на полі, де сіяли із найбільшою нормою висіву — до 4 і навіть 3,5 млн/га.

На полі, що оглядалося, висіяно два сорти пшениці: НС 40С та Патрас. На сьогодні у першого сорту 2-3 продуктивних стебла, у другого — від 3 до 7.

Система живлення та захисту. Навесні провели підживлення пшениці агрегатом Роса, щоб утворювати менше колій на полях. Вносили КАС 130 кг/га, через тиждень підживили вдруге КАСом 150 кг/га, коли можна було зайти в поле звичайним обприскувачем.

Восени вносили інсектицид Нурел Д 1 л/га, при виході з зими — двічі Фундазол 0,6 кг/га. П’ять днів тому 50% поля обробили гербіцидом Гранстар Голд плюс Шериф WDG, інші 50% поля обробили препаратом Аксакал. Протягом 2-3 днів будуть вносити інсектицид та фунгіцид, а також регулятор росту.

З цього року у всій виробничій філії «Урожай» впроваджена система супутникового моніторингу посівів, минулого року був тестовий період. І як жартував на початку директор — агроному не потрібно навіть в поля виїздити, усе можна побачити на планшеті.

«Переваги такі, що можна зайти у планшет і одразу все побачити: де яка техніка, де працює, що вона зробила за останній день і за кілька попередніх днів. Я можу подивитись усе: її роботу, її стоянки, її простої. І якщо раніше я телефонував трактористу і запитував, що сталося, то зараз я можу все побачити через систему Cropio і тоді вже уточнювати», — зазначив директор агрофірми.

Представники компанії «Август-Україна» з гордістю уточнили, що НПФ «Урожай» — це один з перших клієнтів, з котрими вони працюють вже 15 років. І незважаючи на досить молодий вік агрономів у філії потужна агрономічна служба. Наприклад, головний агроном із захисту рослин Роман Стецун обійняв перше місце у 3-й міжнародній агрономічній олімпіаді від «Августа» та виграв автомобіль Renault Duster.

Третій день у обох екіпажів був багатим на враження, але попереду нас чекає ще дві області та багато цікавої інформації. Тож до зустрічі у нових полях!