Кому ще смакує соя? Найактивніші шкідники на соєвих полях

В України на посівах сої виявлено більш ніж 110 видів шкідників, на щастя далеко не всі вони наносять фатальну шкоду культурі.За розвитком деяких з них SuperAgronom.com спостерігав під час АгроЕкспедицій, де агрономи розповідали про власний досвід боротьби з шкідниками.

У минулому сезоні шкідників на посівах сої було не так багато. Через спеку найбільше розвивались павутинні кліщі, за якими так пильно спостерігали агрономи.

Павутинний кліщ

Цей шкідник харчами не перебирає і може уражувати суттєву кількість культур. У тому числі і сою. Дрібний кліщ розміром 0,2-0,4 мм, жовтуватого або червонувато-оранжевого кольору, він робить уколи і висмоктує сік, через що листя рослин покриваються масою світлих крапочок і набувають білувато-жовтого забарвлення. Кліщі та їх личинки живуть і розвиваються в тонкому павутинні на нижньому боці листків.

У разі, якщо листя надто пошкоджене, воно починає жовтіти, засихати і опадати; зменшується число бобів і вага насіння, збільшується кількість зіпсованих плодів. Шкідливість павутинного кліща в значній мірі обумовлюється метеорологічними умовами. У жарку і суху погоду кліщ починає інтенсивно розмножуватись. Шкодочинність кліща може досягати 50% знищення врожаю.

Піретроїдні інсектициди з діючою речовиною лямбда-цигалотрин у нормі 0,4 л/га або бета-цифлутрину і диметоату у нормі 0,3-0,5 л/га допоможуть захистити посіви від появи шкідника.

«З 2015 року стали зіштовхуватись з кліщами на посівах. Частішими стали посухи, що сприяє їх розвитку. У цьому сезоні знову ж таки кліщі були присутні, але великої шкоди не завдали. Намагались боротись з ними, робили крайові обробки генеричними акарицидами. Проблему кліщів можна вирішити частково, але повністю знищити шкідника неможливо, тому що ми не можемо обробити рослини знизу, під листям. Пробували і великі норми препаратів вносити і високий тиск обприскувача і в різний час обробіток проводити, але знищити завжди вдавалось не більше 50%», — розповідає Юрій Степанчук, головний агроном житомирського відділу компанії «Агро-Регіон».

Соєвий листоїд

Не менш серйозний шкідник — соєвий листоїд виглядає так: жучок 5-6 мм, самки чорні, самці буро-руді; личинки жовті з чорними плямами, досягають 10 мм довжини. Личинки розповсюджуються на коренях сої і живляться ними, а імаго харчуються листям і бобами, в залежності від їх наявності. Соєвий листоїд особливо небезпечний для молодих рослин. Личинки на сім'ядолях вигризають глибокі ямки, а на стеблинках — глибокі канавки.

Пізніше жуки літнього покоління вигризають в листі отвори з нерівними краями. Більш сильні пошкодження шкідник завдає сої в місцях, що межують з лісом.

Препарати на основі імідаклоприду і лямбда-цигалотрину у нормі 0,1 л/га зможуть захистити посіви культури від цього шкідника.

Соєва полосата блішка

Із назви стає зрозумілим, що пошкоджує вона лише сою. Це крихітні жучки розміром близько 2,7-3,5 мм, солом'яно-жовтого кольору з двома темними смужками на крилах. Блішка, після того, як з’являться сходи вигризає сім'ядолі, молоді перші листочки, точки росту і стебла. Пошкодження виглядають як кілька невеликих круглястих дірочок на листках і ямок на стеблах.

Уже для дорослих рослин сої блішки не є небезпечними. Влітку, коли з’являється друга хвиля шкідника, той вже діє інакше. Прогризає в оболонці молодих бобів круглу дірочку і пошкоджує насіння. Блішка відкладає яйця біля основи рослини. Личинка зимує в землі під рослинними рештками.

І з весни опиняється на падалиці, звідки й починає шкодити. Відроджені личинки влаштовуються в бульбочках і починають живитися їх вмістом. Важливо те, що пошкодження цих самих бульб скорочує забезпечення ґрунту азотом, що знижує роль сої як попередника в сівозміні.

Методи боротьби: обов’язкове знищення падалиці сої як восени, так і весною. А також, важливо збирати врожай в максимально короткі терміни. Що стосується застосування інсектицидів, то найбільш дієвими є препарати з діючою речовиною диметоат, з об’ємами 0,5-1,0 л/га.

Совки

На посіви сої може зазіхати не один вид цього шкідника. Це і люцернова, і хлопкова, і лугова, і багато інших.

Гусінь деяких з них пошкоджує листя, а, наприклад, ісландська совка знищує сходи біля основи або відгризає сім'ядолі і верхівки. У той час як більшість совок вигризає дірки у середині листків, люцернова совка з’їдає листя повністю, іноді не залишаючи навіть жилок.

Якщо вчасно не знищити на посівах шкідника, то він може завдати великої шкоди. Так як совки багатоядні і не гидують майже ніякими рослинами, після збору урожаю варто обов’язково знищувати пожнивні рештки, аби вберегти наступну культуру від цього шкідника. Інсектицидна обробка повинна включати в себе препарат з діючою речовиною гамма-цигалотрин, у нормі 0,1 л/га.

«У 2015 році було дуже багато совки у посівах сої. Тому інсектицидний захист проводили не за планом, а за потребою. Перше внесення проводили, бо совка почала значно шкодити посівам: перфорація листка, відкушування черешка. друге внесення було ще складнішим, совка просто перегризала верхню китицю. В 2016 році великих проблем не було, температури були трохи інші, тому активність шкідників була меншою. Хоча все рівно вносили інсектицид двічі», — розповідає Олег Мельник, головний агроном СТОВ «Калина» на Полтавщині.

Соєва попелиця

Попелиці дрібні, жовто-зелені. Із розвитком сходів, внаслідок смоктання попелиць на нижньому боці листків з'являються невеликі жовті плями. За значної чисельності шкідника листя жовтіє і гине.

У дорослих рослин при масовому розмноженні попелиці відбувається скручування листків і затримка в зростанні. Протягом літа може спостерігатись кілька поколінь шкідника.

Щоб захистити сою від попелиці, потрібно застосовувати препарати на основі імідаклоприду і лямбда-цигалотрину у нормі 0,1 л/га.

Соєва міль, або соєва плодожерка

Невеличкий метелик, жовтуватого забарвлення, з дрібним малюнком на передніх крилах. Шкідник відкладає яйця саме тоді, коли відбувається формування насіння сої. Яйця щільно прикріплюються до стулок бобів. Масове відродження гусениць відбувається до кінця вегетації культури.

Молода гусениця, прогризаючи оболонку, потрапляє всередину боба, залишаючи зовні тільки малопомітні плями. У середині бобів гусениці виїдають насіння, часто пошкоджуючи зародок. Коли насіння пошкоджене, на ньому з’являються невеликі борозни з нерівними краями, що розміщуються по краю рубчика.Закінчивши живлення, гусениці залишають дозрілі боби, вигризаючи в них добре помітні отвори.

Соєва міль завдає дуже великої шкоди культурі. Пошкоджене насіння може втрачати абсолютну вагу більш ніж на 30%. Таке насіння в ґрунті починає перегнивати, в результаті відсоток сходів знижується. При сортуванні багато пошкодженого насіння йде на відходи.

Аби вберегти свої посіви від цього шкідника, потрібно проводити зяблеву оранку і знищувати падалицю. Інсектицид, що бореться із заселенням шкідника повинен бути на основі діючої речовини малатіон у нормі 0,8-1,3 л/га.

Акацієва вогнівка

Гусениці шкідника харчуються бобами, об’їдаючи їх зовні. Особини здатні переміщуватись з одного бобу на інший. Шкідник здатний знищити до 50% урожаю. Поріг шкодочинності — 1-2 яйця на рослину.

Виліт імаго починається в травні-червні, максимальна активність спостерігається в середині червня. Метелики активні пізно ввечері і вночі.

Для того, щоб захистити сою, потрібно проводити певні агротехнічні операції. А саме, сіяти культуру в ранні оптимальні терміни, своєчасно збирати врожай, також слідкувати, щоб поряд не було акацієвих насаджень.

Щоб шкідник не встиг завдати шкоди рослинам, потрібно застосовувати інсектицид з діючою речовиною диметоат, у нормі 0,5-1,0 л/га.

Лучний метелик

В Україні розвивається два покоління шкідника, а також одне факультативне, на півдні за оптимальних умов буває навіть три покоління.

Шкідник розміром 18-27 мм. Передні крила світло-коричневі з кількома смужками на зовнішньому краї та світлою плямою посередині. Яйце 0,8-1 мм, білуватого кольору.

Гусениця першого віку прозоро або жовто-зелена, в подальшому забарвлення змінюється від світлого до темно-зеленого. По боках тіла — блискучі жовті лінії, на спині дві жовті смуги. До кінця розвитку гусениця сягає 28-35 мм у довжину.

Знищення бур’янів, дискування та глибока зяблева оранка ділянок з високою щільністю гусениць (понад 5 екз/м²) — основні агротехнічні засоби від шкідника.

Проти першого покоління шкідника варто проводити обприскування при виявленні гусениць в кількості понад 10 екз/м². Проти другого покоління посіви обприскують при щільності гусениць 20 екз/м². Може знищити до 50% урожаю.

«Кілька років тому, довелось зіштовхнутись з поширенням лучного метелика на посівах сої. Чесно кажучи, злякались, але швиденько внесли піретроїдний препарат на основі гамма-цигалотрину, не пам’ятаю як він називався і осередок шкідника щез. Просто рано помітили і швидко зреагували, тому проблем майже не виникло»,  — поділився Володимир Аврамчук, агроном СФГ «Лариса».

Соєва нематода

Нематода істотно сповільнює ріст рослин і викликає пожовтіння листя, а в крайніх випадках — загибель рослини.

Розвиток відбувається при температурі 18-32℃, хоча оптимальною є температура 24-28℃. При температурі понад 33 °С розвиток припиняється і дуже сильно сповільнюється при температурі нижче 16℃. Соєва нематода також сприйнятлива до зневоднення.

Прояви симптомів на листках проростків варіюють від невеликої затримки в рості до важкого хлорозу і загибелі рослини. При інвазії соєвої нематоди доросла рослина сої може бути низькорослою, хлорозною або демонструвати обидва цих симптоми. Ці симптоми не завжди діагностуються належним чином, тому що схожі на ті, що виникають внаслідок дефіциту азоту і калію. За чисельності 1800 личинок на 100 г ґрунту, втрати урожаю можуть сягати 33%.

Найкращим методом боротьби з соєвої нематодою вважається використання стійких до шкідника сортів культури.

Заходи контролю над соєвою нематодою включають агротехнічні прийоми, такі як використання сівозміни та культур-приманок, а також хімічний захист, такий як застосування нематоцидів.

При плануванні сівозміни на найближчі роки, слід враховувати, що злакові культури — несприятливе середовище для більшості шкідників сої, тому зернові вважаються найбільш ефективними попередниками.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com