АгроЕкспедиція Цукровий буряк 2017. Рівненська та Тернопільська області: Злагода та Бучачагрохлібпром
Цукрово-буряковий марафон набирає обертів, і ось уже другий день нашої АгроЕкспедиції Цукровий буряк 2017. Цього дня ми побували у Рівненській області та навіть встигли заїхати на Тернопільщину. У компанії з експертами Bayer, КВС-УКРАЇНА, «Бізон-Тех», Credit Agricole Bank та PEUGEOT CITROЁN UKRAINE ми відвідали ПСП «Злагода» та «Бучачагрохлібпром». Отож на вас вже чекають нові солодкі історії з полів.
У Рівненській області цукрові буряки посідають 8 місце за обсягами посівних площ серед усіх сільськосподарських культур. При цьому сама область займає 5% від загальноукраїнського виробництва цукрового буряка. Площі під культурою тут зросли порівняно з минулим роком на 22,7%.
Рівненський буряк: які особливості вирощування ми помітили цього року?
- Дощовий рік. Рівненська область не надто відстає від Львівської за кількістю опадів: з початку року їх випало 500 мм. Тому місцеві аграрії упевнено називають поточний сезон ідеальним для агровиробництва.
- Нашестя довгоносиків. У 2017-му аграрії спостерігали нетипове для регіону нашестя довгоносиків на цукрових буряках. Цього шкідника і раніше зустрічали у посівах, але не в тих кількостях, з якими довелось боротися у цьому сезоні. За словами аграріїв, подекуди на полях нараховували по 20 особин на 1 м2.
- Пролонгована вегетація. Завдяки значній кількості вологи та тепла вегетаційний період цукрових буряків помітно подовжився. Це позитивно вплинуло на розмір коренеплодів та цукристість.
- Урожай є, цукру немає. Враховуючи сприятливі погодні умови, урожай цукрових буряків цього року гарний. Підприємства збирають солодкі корені з показниками 60-70 т/га. але таким показникам не дуже радіють, оскільки цукристість впала до 16%.
- Без переробки. Після закриття Бабинського цукрового заводу аграрії Рівненської області втратили можливість переробки коренеплодів. Тому зараз більшість виробників здають сировину на Радехівський та Гнідавський цукрові заводи.
Технологія вирощування цукрових буряків у «Злагоді»
Другий день АгроЕкспедиції ми розпочали на Рівненщині, де відвідали підприємство «Злагода». Тут нас зустрічали Олександр Яблонський, директор господарства, та Мирослав Поліо, його заступник.
Олександр та Мирослав починали працювати разом ще 10 років тому в одній з місцевих аграрних компаній. Там навчались особливостей агровиробництва, а у 2013 році вирішили піти у «вільне плавання». Тоді і придбали підприємство «Злагода», у обробітку в якого було 800 га землі.
За 4 роки компанія розрослася до 2000 га і зараз спеціалізується на насінництві. Цього року тут вирощували сою (350 га), горох (100 га), ячмінь (200 га), соняшник (330 га), кукурудзу (200 га), озимі зернові (250 га), а також цукрові буряки (більше 300 га).
Досвід та прагнення до кращого змусили сільгоспвиробників піти далі, ніж просто агробізнес. Озброївшись творчістю, ідеями та талановитими інженерами, вони почали виготовляти унікальну техніку, збираючи запчастини з різних куточків світу. Зараз технічний парк господарства нараховує кілька одиниць універсальних агрегатів, а керівництво серйозно розмірковує над новим напрямком бізнесу.
«Підприємство розвивається дуже інтенсивно. Господарі постійно їздять на виставки, вивчають досвід агровиробництва у інших країнах. Щось запроваджують у себе, щось допрацьовують. З ними приємно працювати. Наші гібриди повністю демонструють тут свій потенціал. Адже у них гарна технологія, розумний підхід до роботи і, відповідно, високі показники урожайності», — розповідає нам Петро Кутя, представник компанії «КВС-УКРАЇНА».
Але повернімося до цукрових буряків. Коли ми прибули у гості до підприємства, тут майже закінчили збиральну кампанію. Чи то на наше щастя, чи то на нещастя компанії, зламався бурякозбиральний комбайн, тому ми отримали можливість побачити останні 50 га незібраних буряків. Разом з експертами вирушаємо на поле.
Обробіток ґрунту. Після озимої пшениці на полі висіяли редьку олійну у якості сидерату. Восени провели дискування, а потім глибоке рихлення на 45 см.
Сівба. На цьому полі сіяли гібрид АКАЦІЯ КВС. Сівба відбувалася 13 квітня з нормою висіву 1,2 пос. од./га. Весна була холодною, а восени полем двічі пройшовся град. Зараз густота до збирання становить 103 тис/га.
Система удобрення. Восени вносили хлористий калій 300 кг/га. Навесні локально внесли нітроамофоску 60 кг/га, сульфат амонію 100 кг/га, карбамід 280 кг/га, сульфат магнію 3 кг/га, борну кислоту 4 кг/га та сульфат цинку.
Система захисту. Гербіцидний захист проводився у кілька етапів. Протягом сезону вносили Бетанал 3 л, препарати з д.р. метамітрон 4 л, трифлусульфурон-метил 30 г/га та клопіралід у рекомендованих нормах.
Фунгіцидний захист складався з двох обробок — препаратом з д.р. дифеноконазол та карбендазим і препаратом з д.р. піраклостробін та епоксиконазол.
«Цього року в нас виникла проблем з довгоносиком. Він і раніше був. Але у такій кількості його на цукрових буряках ми ще не бачили. Бувало, нараховували по 20 шкідників на 1 м2. Думаю, це пов’язано з тим, що ми взяли нові поля, де по кілька років буряки сіяли у монокультурі. Мені доводилося бачити, як ці довгоносики масово повзуть через дорогу до іншого поля», — розповідає Олександр Яблонський.
Урожайність. Підприємство майже завершило збирання цукрових буряків, через несправність комбайна не встигли викопати усього 50 га. Зараз показник урожайності становить 85 т/га, на окремих полях він сягає і більше 100 т/га. При цьому цукристість на початку становила усього 15,5%, а зараз вже 16,4%.
«Краще б менша урожайність була, а цукристість вища. Через те, що було досить тепло та волого, вегетаційний період буряків подовжився. Ми отримали величезні коренеплоди, але багато втратили у виході цукру. А це додаткові логістичні витрати, які не окупляться», — скаржиться Мирослав Поліо.
Оскільки у Рівненській області немає цукрових заводів, продукцію реалізують на Радехівський та Гнідавський цукрозаводи. За словами Олександра Яблонського, підприємство страхує себе від певних ризиків, співпрацюючи з двома заводами. У першу чергу — щоб не розтягувати здавання сировини до лютого, як це було 2 роки тому. До того ж у підприємств є свої нюанси роботи, під які місцевим агровиробникам доводиться підлаштовуватися.
«На одному заводі зменшують цукристість, на іншому — фізичну вагу. Коли ми здаємо сировину до двох різних пунктів переробки, ми можемо контролювати це, адже у нас є дані з заводів на один і той же кагат. А в цілому ми, як і усі, підлаштовуємося під такі «нюанси». А що робити? Такий бізнес. Діватись нам нікуди, власних заводів немає», — розводить руками Олександр Яблонський.
На запитання про те, чи подобається їм вирощувати цукрові буряки, господарі лише посміхаються та жартують. Мовляв, культуру люблять, але «награтися з нею» потрібно дуже довго.
«Наші колеги давно вже зібрали зернові та на Канари поїхали, а ми тут до зими з цими буряками порпаємось. Але відмовлятися і не думаємо. Поки що намагаємося виходити на 100% рентабельності, та й культура дуже цікава», — каже Мирослав Поліо.
Надивившись на буряки, вручивши подарунки та пообіцявши повернутись на підприємство для огляду технічних ноу-хау компанії, ми вирушили далі.
Технологія вирощування цукрових буряків у «Бучачагрохлібпром»
Наступним підприємством, яке ми відвідали, став агрохолдинг «Бучачагрохлібпром». Ми вже побували тут під час АгроЕкспедиції Пшениця 2017.
Зембанк підприємства — 25,5 тис. га. Сівозміна представлена озимими, яровими культурами, соняшником, соєю, і кукурудзою. Соняшнику в цьому році тут намолотили 3,3 т/га (деякі ділянки давали і по 4,2 т/га), пшениці — 8 т/га. Під кукурудзою було більше 4 тис. га, але через холоди і надлишок вологи її вегетаційний період затримався, тому збирання культури почалося лише 10 днів тому.
Також підприємство володіє тваринницькими комплексами, насіннєвим заводом і елеватором.
Цього разу ми вирішили перевірити, як справи на підприємстві з цукровими буряками. Зустрів нас Григорій Опанасенко, головний технолог з рослинництва, кандидат сільськогосподарських наук. Недавнього науковця запросили на підприємство на посаду технолога декілька місяців тому, і він по-хазяйськи пристав до роботи.
«Дуже цікавий момент — компанія перебуває на такій стадії еволюції, коли власник бізнесу, будучи постійно на місці, не втручається у виробничий процес, цілком довіряючи менеджменту», — прокоментував Василь Бєлозерських, заступник директора Департаменту підтримки Агро Бізнесу Credit Agricole Bank.
Під цукровий буряк цього року підприємство відвело 2412 га. Готові й більше садити цієї культури, але, за словами головного технолога, лімітуючим фактором є Чортківський цукровий завод, який на добу приймає близько 2 тис. т. Хоча, у разі сприятливих умов, на наступний рік планують збільшення площі цукрових буряків на цілих 1000 га.
«На сьогодні для мене головне розібратися з ситуацією на підприємстві й налагодити роботу. В наступному році вже будемо придивлятися до нових технологій та інновацій. Щодо цукрового буряку, то багато чув про технологію КОНВІЗО® СМАРТ, яку також плануємо спробувати», — поділився планами Григорій Опанасенко.
Підприємство завжди було відкрито до експериментів. Перед тим як впроваджувати технології, випробовує їх на демо-полях.
«На сьогодні ми проводимо досліди по 120 гібридах на рік. У лабораторії визначаємо їх цукристість, досліджуємо, яким чином можна отримати хороші результати за цим показником. З підприємством «Бучачагрохлібпром» співпрацюємо давно. Григорій Опанасенко - людина науки, з досвідом роботи в австрійській компанії. Я вважаю, він зможе принести свіжі ідеї і нові технології», — зазначив Михайло Макух, регіональний представник «КВС-УКРАЇНА».
Після цікавої бесіди ми вирушили в поле — дивитися на урожай. Тут попередником була озима пшениця.
Особливості посівної. У березні-квітні випало лише 24 мм опадів, що позначилося на посівній кампанії. Але вже наприкінці квітня — на початку травня пішли дощі. Тому посівна цього року не була складною.
Сівбу провели 15 квітня, норма висіву — 1,35 посівних од./га.
Обробіток ґрунту — оранка.
Система добрив. Восени вносили азот 120 кг/га, фосфор — 100 кг/га і калій — 140 кг/га. Навесні при сівбі додатково вносили азотні добрива.
«Коли я прийшов сюди працювати, звернув увагу на «строкаті» показники врожайності сої та цукрових буряків. Одна й та сама технологія і поля поруч, а буває різна врожайність. Підняв картограму ґрунтів, а там рН на деяких полях нижче 5, тобто кислі ґрунти. Тому зараз розгорнули масову кампанію із завезення і внесення дефекату. Під урожай наступного року ми внесли дефекат на 1,5 тис. га. Адже, якщо не розкислювати ґрунт, то ефективність внесення добрив значно знижується, особливо — азотних і фосфорних», — зазначив Григорій Опанасенко.
Система захисту. Зі шкідниками особливих проблем цього сезону не було, але для профілактики застосовували кругове внесення інсектициду. Для гербіцидних обробок застосували препарат Бетанал Експерт. Щоб запобігти масовому виникненню церкоспорозу, також превентивно внесли 80 г/л ципроконазолу і 250 г/л пропіконазолу.
«На цукровому буряку в цьому підприємстві використовували гербіцид Бетанал Експерт — флагман у захисті цукрових буряків. Господарство досить потужне, не один рік займається вирощуванням цієї культури, тому в них вже є досвід у цьому плані. Плюс тут хороша команда фахівців, яка може працювати на отримання максимального врожаю», — додав Денис Петросюк, регіональний представник Bayer у Тернопільській області.
Урожайність. До нашого приїзду зібрали лише половину посівів, тому про врожайність поки що говорити зарано. Хоча на зібраних ділянках отримали 77 т/га. Цукристість становила 17-17,5%. На окремих площах цей показник навіть перевищив 19%.
«Із «Бучачагрохлібпром» ми співпрацюємо вже 3 роки, надаємо системи захисту рослин. Як і багато компаній, що працюють з агрохолдингом, бачимо в них надійного партнера», — зазначив Ігор Руденький, керівник тернопільського підрозділу «Бізон-Тех».
Незважаючи на холодну і дощову погоду, прощання з компанією вийшло дуже теплим.
Уже завтра команда АгроЕкспедиції відвідає нові підприємства Західної України, готові поділитися знаннями і своїми напрацюваннями щодо солодкої культури.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.