АгроЕкспедиція Пшениця-2017. Підбиття підсумків
Ось і закінчилася наша АгроЕкспедиція Пшениця 2017, в якій протягом 5 днів ми вивчали пшеничні поля у різних регіонах країни, знайомилися з технологіями вирощування у 9 господарствах різних областей та складали власні прогнози урожайності цієї значущої культури.
І весь цей час із нами були наші друзі та партнери, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».
АгроЕкспедитори щиро вдячні усім господарствам, які запросили нас до себе та дали змогу побачити ситуацію на полях. А тепер саме час підбити підсумки та порахувати, на що ж саме слід сподіватися нашим агровиробникам цього року.
Протистояння погоди та агрономів: хто виграє?
Головні проблеми вирощування озимої культури — це, звісно, примхи погоди, які майже завжди йдуть не на користь агрономам. Цього року холодна затяжна весна з неприємними сюрпризами у вигляді раптових заморозків та снігу таки добре нашкодила пшениці. Вона досить довго відновлювала вегетацію, рослини через різкі зміни температур були слабші, тому хвороби охоче скористалися ситуацією. Так, у деяких регіонах відмічалося ураження сніговою пліснявою, грибкові інфекції теж «підняли голову» та пішли в атаку на посіви. Подекуди, у тих регіонах, де заморозків та снігу не було, весняний холод пішов пшениці навіть на користь, бо вона мала змогу добре розкущитися, стан посівів вирівнявся, як це сталося, наприклад, у господарстві «Дубенська Аграрна Компанія» на Рівненщині. Проте таких регіонів та господарств було досить небагато. Адже тривалі холоди пшениця все ж переносить не дуже добре.
А потім настала спека, яка також не пішла культурі на користь. Тривалий період без опадів спричинив серйозну нестачу вологи у ґрунті, посуха далася взнаки ще у квітні, коли за місяць випало у середньому всього 17-20 мм опадів. Не поліпшилася ситуація з опадами у травні та червні…
«Основна проблема у нас (як і в більшості господарств по всій країні) — нестача вологи. Опади у 97 мм з 1 січня — це не дуже продуктивно, станом на 26 червня — 40—50 мм — це дуже критично. До того ж, весняні погодні умови не тішили», — говорить директор підрозділу Бориспіль компанії «Агро-Регіон» Олег Пащенко.
Але, оскільки ситуація з опадами складається несприятливо вже не перший рік та посуха стала вже майже звичним літньо-весняним явищем для наших агрономів, вони вирішують цю проблему запровадженням вологозберігаючих технологій вирощування пшениці. Серед них, звісно, технології no-till, mini-till, strip-till.
Прикладом вдалого запровадження технології mini-till є Трайгон Фармінг Харків (Agromino). Застосовують мінімальний обробіток і у господарстві «Західний Буг», що на Львівщині. Для цього тут намагаються використовувати комплексні знаряддя й багатофункціональні посівні комплекси, щоб підготувати поле за один прохід. Основний обробіток ґрунту більшості площ — безполицевий.
Одвічне лихо: шкідники та хвороби
Цього року шкідників та хвороб на пшениці було досить багато. Ослаблені несприятливою погодою рослини більше піддавалися впливу шкодочинних факторів, а до того ж ще й системі захисту нестабільна погода нашкодила. Тому поля, на яких пшениця уражена септоріозом або фузаріозом, траплялися на нашому шляху досить часто.
Наприклад, на другий день АгроЕкспедиції, на полях господарства ТОВ СП «НІБУЛОН» філія «Мрії» в Хмельницькій області ми помітили на рослинах ознаки фузаріозу колоса. Також були тут проблеми і з борошнистою росою. А у Тернопільській області ми бачили поля пшениці, майже повністю уражені септоріозом та деякими іншими хворобами.
Були проблеми і з бур’янами, адже ґрунтові гербіциди цього року спрацювали не досить добре (а подекуди і відверто погано) через несприятливі погодні умови під час внесення. Зрозуміло, що у сукупності бур’яни, шкідники та хвороби таки вплинуть на кінцеву врожайність пшениці — десь більше, десь менше, залежно від застосованих систем захисту та загального догляду за посівами.
Він насіння до коріння: сорти та захист пшениці
Підбір насіннєвого матеріалу один із найважливіших етапів вирощування. В усіх господарствах є місце і для сортів пшениці іноземної селекції, і для української. Українські сорти недарма вважаються одними з найкращих у світі. Адже у посушливих умовах вітчизняна селекція «працює» краще, та й зимостійкість у неї вища. У складних кліматичних умовах, за ощадливого застосування добрив та пестицидів, українські сорти однозначно дають більше зерна і кращої якості, ніж зарубіжні.
Взагалі агрономи намагаються експериментувати та підбирати сорти «під себе», під особливості регіону та вирощування. Так, наприклад, як це роблять у господарстві «Західний Буг» на Львівщині.
«У нас посіяно 32 сорти озимої пшениці. Ми намагаємося вирощувати їх якусь певну кількість років. Кожного року міняємо: якісь сорти викидаємо, додаємо щось нове… Але стараємося все ж сіяти 2-3 роки підряд і спостерігаємо, як вони себе поводять у цей час, бо я вважаю, що за один рік визначити, що сорт нам підходить, і ми так само можемо закуповувати його на другий рік, — то є помилка», — говорить агроном господарства Роман Стрюков.
А от у господарстві “Бучачагрохлібпром” у Тернопільській області активно використовують насіння як української, так і зарубіжної селекції. Лідерами є Limagraіn, Monsanto, KWS. Обробляють насіння власноруч на власному насіннєвому заводі.
«Раніше заводу з обробки насіння не було, тепер ми маємо можливість власноруч обробляти насіння. Перевага над іншими підприємствами полягає у тому, що у нас функціонує дві лінії, ми можемо запускати одну лінію на безосту пшеницю, а другу лінію — на остисту. Переважно інші заводи мають у своєму розпорядженні лише одну лінію. Так, звісно, є значно більші підприємства, із більшими територіями, але особливістю нашого заводу є його компактність. Тим не менш, кожен етап очищення, калібрування та протруєння насіння ми виконуємо самостійно», — наголосив директор ТзОВ Бучачагрохлібпром Михайло Євусяк.
Стосовно захисту рослин ми також помітили одну цікаву тенденцію: багато господарств поступово переходять на застосування генеричних препаратів. Хтось застосовує їх лише частково та за нагальної потреби, хтось (як, наприклад, ПСП «Орільське» на Харківщині) повністю переходить на генеричні ЗЗР. Аргументи на користь такого переходу, як говорять самі представники господарств, — зниження витрат на виробництво зерна та забезпечення максимально можливої урожайності при цьому. Коли витрати невеликі, вважають аграрії, то й не найвищі урожаї приносять хороші прибутки. А здорожчання оригінальних ЗЗР лише переконує їх у тому, що чинять правильно.
Техніка та технології, або як змінюється господарювання?
Помітили ми і ще одну тенденцію, а саме — більшість господарств намагається створити та підтримувати власний парк сільськогосподарської техніки, віддаючи перевагу застосуванню власних технічних засобів перед орендованими. Пояснюють це просто: коли техніка власна, то й користуватися нею можна в будь-який час і на свій розсуд, коли ж доводиться її орендувати, то терміни польових робіт часто підлаштовуються під орендодавця, а не потреби культур.
АгроЕкспедитори все частіше зустрічають господарства, у яких постійно оновлюється механіко-технічний парк, купуються нові сучасні одиниці техніки. Якщо раніше новенький закордонний зернозбиральний комбайн був скоріше дивиною, ніж закономірністю, то зараз дивиною стають старі зразки комбайнів та тракторів.
Дехто навіть сам конструює собі технічні новинки – як це, наприклад, ми побачили у ПСП «Орільське» на Харківщині.
«У цьому році ми зробили свою ротаційну борону. Наші хлопці-майстри зробили. Працювали ми нею цього року по пшениці. Ми спочатку планували її дискувати, бо була пшениця погана. Але потім два рази пройшли ротаційною бороною, пішло повітря, кущення пожвавилося. Вона показала гарний ефект і на соняшнику, і на кукурудзі. Тому ми вологу зберегли, якщо приїдемо на будь яке поле, відриємо 5 см і побачимо, що там є волога», — описує переваги власної розробки керівник підприємства Сергій Колодяжний.
Придивляються наші аграрії і до технологічних новинок: багато де техніка вже обладнана сучасними системами моніторингу та контролю, деякі господарства вже почали використовувати дрони для огляду посівів та планування обробок. Останнім часом все більше аграріїв починають застосовувати зручну систему супутникового моніторингу Cropio. Інші ж, якщо на даний час ще не користуються перевагами точного землеробства, то планують зробити це вже у найближчому майбутньому, як, наприклад, філія “Мрія” компанії Нібулон (Хмельницька область). Агровиробництво поступово осучаснюється, що, звісно, додає нам оптимізму.
Урожай цього року: чи є причини непокоїтись?
Коли АгроЕкспедиція вже підійшла до завершення, жнива починалися в 5 областях: Херсонській, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та Запорізькій. На 30 червня було намолочено перші 62,2 тис. т зерна озимої пшениці з середньою урожайністю 27,4 ц/га. Якщо порахувати середню урожайність у цих же областях за минулий рік, цифра виходить більшою — 35,2 ц/га. Тобто цього року зниження урожайності відбулося на приблизному середньому рівні у 22%.
Звісно, рахувати урожайність за дуже усередненими показниками — справа невдячна, адже повної картини такі середні цифри не відображають. Із цими підрахунками виходить, як у старому жарті: «Коли один їсть тільки м'ясо, а ще троє — тільки капусту, то у середньому всі вони їдять голубці». У тих господарствах, де ми побували, урожайність планувалася значно вища. Є і такі господарства, яким цього року очікувати хорошого урожаю не доводиться. І не останню роль у цьому зіграла погода.
Проте зниження урожайності у межах 20%, яке ми сьогодні бачимо, є прогнозованим та, за словами представників Мінагрополітики, не стане критичним. Тому не будемо дуже вже забігати наперед, адже жнива ще тільки починаються і, цілком можливо, далі бункер покаже більш оптимістичні цифри.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.