АгроЕкспедиція Пшениця-2017. Хмельниччина та Тернопільщина. Мрія (НІБУЛОН) та Бучачагрохлібпром

АгроЕкспедиція Пшениця триває! Другий день пройшов на Хмельниччині та Тернопільщині. І ми готові розповісти про пшеницю західних областейРазом із нами поля оглядали наші партнери ПАТ «Креді Агріколь Банк», «Лімагрейн Україна» та «Бізон-Тех». На Хмельниччині ми відвідали ТОВ СП «НІБУЛОН» філію «Мрії», а на Тернопільщині — Бучачагрохлібпром, де також побували на насіннєвому заводі.

ТОВ СП «НІБУЛОН» філія «Мрія»

Господарство знаходиться с. Сокіл Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області. Має в обробітку 2 400 га землі, на яких вирощують озиму пшеницю, ріпак, кукурудзу на зерно, кукурудзу на силос, соняшник.

Екскурсію полями нам провели директор «Мрії» Кучмар Андрій Віталійович і головний агроном Салтановський Сергій Станіславович. Насамперед разом із ними ми вирушили на поле пшениці, де нам і розповіли про саме господарство та про технологію вирощування пшениці.

Філію створено 2010 року. Викуплено в попереднього колгоспу СТОВ  «Мрія». Господарство знаходиться на території двох сільських рад — Сокільської та Гренчуцької.

Пшеницю зазвичай намагаються сіяти після таких попередників, як соя, ріпак, кукурудза на силос. Тому що силосну кукурудзу збирають раніше і можна підготувати площі під посів озимини.

Пан Андрій розповів про погодні умови цього сезону. Цього року тут на них не скаржаться. Дощі були часто та рясні.

«Розумієте, у нас в Соколі є якийсь певний мікроклімат за рахунок того, що Дністер омиває скелі. Якщо від нас у 15 км йде дощ, то тут може бути взагалі посуха. Якщо там бувають приморозки, то нас може й не зачепити. Цьогоріч, слава Богу, нічого не померзло, не пересівали жодної культури», — говорить Андрій Віталійович.

Щодо техніки, то мають для збирання три комбайни КЗС-9.1, для обробітку — трактори Т-150,  Кіровець К-700, МТЗ-892 ). Додатково допомагає з технікою Кам’янець-Подільська філія. Зернові озимі сіють СЗ-5,4, а для сівби ярих культур використовують сівалку Gaspardo.

На полі, яке ми оглядали, з технологією вирощування більш детально нас знайомив головний агроном Сергій Салтановський.

«Поле площею 166, 48 га, посіяно сорт Смуглянка 25 вересня після соняшнику з нормою висіву 5 млн/га. Обробіток ґрунту включав лущення, дискування, культивацію та посів. Під культивацію та за посіву в рядки внесли по 100 кг/га аміачної селітри, також підживлювали нею по мерзлоталому ґрунту в нормі 100 кг/га. В зиму посіви  входили, маючи два-три листочки у фазі шила, оскільки вони найпізніше сіялися. У минулі роки урожайність була 5,5—6 т/га. Цього року на цьому полі може й отримаємо 3,5 т/га», — ділиться технологією головний агроном Сергій Салтановський.

Розпитали агронома щодо системи захисту, адже знайшли рослини з ознаками фузаріозу колоса. Застосовували гербіцид Герсотіл, фунгіциди Коронет та Альто Супер. Також провели 3 інсектицидні обробки, використовуючи Оперкот Акро, Альтекс. Цього року була борошниста роса навесні та фузаріоз, а також проблеми з клопом (шкідлива черепашка).

Щодо вибору насіння, то в господарстві частіше віддають перевагу сортам Одеського селекційно-генетичного інституту. Для цих сортів тут підходить клімат і зона вирощування. Збирання планують розпочати у першій декаді липня. І агроном, і директор сподіваються на хороші врожаї, попри всі примхи погоди.

Ситуацію щодо вирощування пшениці в регіоні прокоментував Віктор Васьков, менеджер з продажу компанії «Бізон-Тех».

«В  цілому по області стан посіву озимої пшениці я вважав би задовільним. Взагалі хочу розпочати свою історію з умов, у яких відбувався посів і за яких пшениця зайшла в зиму. Того року осінь видалася в нас надзвичайно сухою і посів пшениці господарство розпочало в оптимальні строки — початок вересня. Та пшениця майже до 20-го жовтня лежала в ґрунті, насіння не сходило, не було вологи. 20-го жовтня в нас випали перші дощі за минулорічну осінь, а 22-го господарства перестали сіяти, бо вже не могли зайти в поле. Сходи отримали 10—15-го листопада. Зазвичай у технологіях господарства присутні осінні внесення гербіцидів і фунгіцидів — для того, щоб захистити пшеницю. Бур’яни з’явились, будемо говорити, +/- день, так само, як і пшениця.  Але й холод, і стрибки температури, і надмірна вологість не дали господарям внести ці пестициди з осені, щоб якось укріпити і підживити посіви, — озимина зайшла у зиму в незадовільному стані», —  коментує стан поля Віктор Васьков, менеджер з продажу компанії «Бізон-Тех».

ТзОВ Бучачагрохлібпром

У другій половині дня, АгроЕкспедиція Пшениця завітала на Бучачагрохлібпром. Зустрічав нас директор насіннєвого заводу Михайло Семенович Євусяк.

Господарство розташоване неподалік міста Бучач, у селі Підзамочок, Тернопільської області. Перш за все, Михайло Семенович запропонував нам оглянути насіннєвий завод.

Проект  заводу розробляла датська фірма Сimbria Heid.

«Раніше заводу з обробки насіння не було, тепер ми маємо можливість власноруч обробляти насіння. Перевага над іншими підприємствами полягає у тому, що у нас функціонує дві лінії, ми можемо запускати одну лінію на безосту пшеницю, а другу лінію — на остисту пшеницю. Переважно інші заводи мають у своєму розпорядженні лише одну лінію. Так, звісно, є значно більші підприємства, із більшими територіями, але особливістю нашого заводу є його компактність. Тим не менш, кожен етап очищення, калібрування та протруєння насіння ми виконуємо самостійно», — наголосив директор ТзОВ Бучачагрохлібпром.

Нині на підприємстві функціонує дві лінії, одна з потужністю 150 т/добу, а друга здатна обробити 250 т/добу. Загалом завод може осилити 400 тонн насіння за добу. Також є окрема лінія, яка займається виключно очисткою олійних культур.

«В якості обробленого насіння я не сумніваюся. Обладнання Cimbria Heid було обрано передусім тому, що це надійний всесвітньовідомий бренд. Саме якість і надійність устаткування спонукала  нас обладнати другу лінію та наростити виробництво. Знову ж таки, в разі поломки простіше обслуговувати устаткування однієї марки», — розповів команді АгроЕкспедиції Михайло Семенович.

Працівники «Бучачагрохлібпром» ретельно стежать за технологією обробітку, безпекою виробництва та контролем якості вихідної продукції. На заводі працює 70 людей, більшість із яких мають вищу  технічну освіту.  Частину насіння завод залишає собі як посівний матеріал, частину реалізує шляхом продажу іншим господарствам. Для прикладу, щорічно підприємство продає в середньому 10 тис. т зернових, активно займається реалізацією насіння ріпаку.

Під насінництвом «Бучачагрохлібпром» тримає 4—4,5 га площі, висіває озимий ріпак, яру й озиму пшеницю, ярий і озимий ячмінь, горох, а також сою.

«Цього року ми почали займатися гібридизацією соняшнику, бо зараз пішла тенденція на соняшник, тож насіннєвий матеріал цікавитиме людей. Займаємось високоолеїновими сортами, олеїнова кислота яких складає 42—45%, як не крути, та потрібно йти в ногу з наукою», — додав директор ТзОВ Бучачагрохлібпром.

Щодо вибору насіння, то підприємство активно використовує продукти як української, так і зарубіжної селекції. Лідерами є Limagraіn, Monsanto, KWS.

Далі директор Бучачагрохлібпрому продемонстрував команді АгроЕкспедиції дослідні демо-поля. Тут наша команда отримала нагоду дізнатися більше про технологію посіву, способи підживлення, та й загалом про саме підприємство.

«Зембанк підприємства становить 25 тис. га, з них цьогоріч засіяно 6,5 тис. га озимою пшеницею, 2 тис. га маємо ярої пшениці, також сіють ячмінь озимий та ярий, горох, сою, соняшник, ріпак. Цього року збільшили посіви цукрового буряку в 4 рази, в порівнянні з минулорічними показниками», — розповів журналістам Тарас Швець, директор з рослинництва «Бучачагрохлібпром».

Для захисту рослин підприємство використовує продукцію таких компаній, як Bayer, BASF, DuPont, Adama, Syngenta, Arysta.

«Фунгіциди цьогоріч вносили тричі, перший раз по кущенню, другий раз у фазі виходу в трубку, а третій раз — вже по колосу. Не забуваємо ми й про внесення органічних добрив. Цього року внесли 120 тис. т органіки, що в розрахунку на 1 гектар становить близько 96 тонн», — наголосив директор із рослинництва.

Щодо сівозміни, то попередниками озимої пшениці є горох, соя, зернобобові, ріпак та цукровий буряк. Попередником ярої пшениці переважно є кукурудза, також може бути соняшник.

Уся техніка обладнана GPS-навігаторами. Взагалі у полях працюють на сівалках Horsch (пшеницю сіяли сівалкою Horsch Pronto), тракторах Fendt, комбайнах Claas і тракторах компанії Сase. Близько п’яти років підприємство використовує дані двох метеостанцій.

За аналізом ґрунтів підприємство звертається як до вітчизняних, так і до закордонних організацій. pH ґрунту становить від 4,5 до 6, ґрунти переважно чорноземи, трапляються і суглинки.

Команда АгроЕкспедиції Пшениця-2017 поцікавилась, як цьогорічні природні умови вплинули на врожай.

«Весна була важкою і дуже холодною. Але ми встигли виконати усе заплановане, вологи було багато, все насіння зійшло. Потім було похолодання. Одну сою ми не ризикували сіяти, чекали, поки минуть холоди. Взагалі ми ні на що й не чекали, буряк посіяли, встигли все. Тяжко було, тому що коли посіяли, треба було проводити обприскування, а було так холодно, що вибирали буквально по 2—3 години. Осінь теж була важка, бо 11 листопада у нас випав сніг, але до цього ми зібрали все: кукурудзу, сою, соняшник, буряк викопали, вивезли. У зиму заходили трішки важче, ніж минулого року, тому що не було часу для вегетації, для кущення», — додав пан Тарас.

Стосовно нульового обробітку ґрунту, то Тарас Ярославович підкреслив, що підприємство поки не використовує дану технологію. Наразі обробіток ґрунту для зернових на полях виконується в основному шляхом дискування.

«Що ж до обробітку ґрунту — застосовуємо ми і плуг, і дискування, тобто, різний обробіток. Під кукурудзу, соняшник і цукровий буряк я підтримую тільки оранку. Під ріпак може бути дискова без проблем», — додає директор із рослинництва.

Дуже цікавили нас прогнози щодо цьогорічної урожайності зернових.

«Кожного року ми йдемо тільки на збільшення, у нас і 10—12 т/га бувала урожайність озимої пшениці. Цього року, зважаючи на не зовсім сприятливі погодні умови, ми очікуємо отримати 10 т/га. Весна була дуже тяжка для пшениці, ніхто не думав, що ми так її повитягуємо до жнив. Урожайність пшениці насаперед залежить від обраного нами насіння, не менш важливу роль відіграє обробітку ґрунту, ну й, звісно, захист рослин — без цього також ніяк», — повідомив Тарас Швець.

Згодом, разом із директором насіннєвого заводу «Бучачагрохлібпром» команда АгроЕкспедиції відвідала два поля, на одному доспіває пшениця зарубіжної селекції, на сусідньому — української, яка урожайністю, до речі, не дуже поступається іноземному конкурентові.

Пшениця справді на полях «Бучачагрохлібпрому» виглядала ідеально. Це стосується і сортів української селекції, й іноземної. Особливо виділили тут сорт Колонія компанії Limagran. Його вирощують вже 11 років, та українські часто виглядають не гірше.

«Сорти української селекції хороші, але тут не спрацьовує маркетинг. Якби українські науковці виїжджали і спілкувалися з господарствами, продажі пішли б. Як я прийшов сюди працювати, було 45 сортів, я повідкидав, лишив нормальні, ось вам і маркетинг. Щодо української селекції — це Каланча, Дарунок Поділля. Українська селекція, я вважаю, також заслуговує на увагу. Каланча минулого року дала 10 т/га, я бачу досить нормальний потенціал. Середня маса 1000 насінин — понад 50 г, середнє число зерен — близько 70», — наголосив Михайло Семенович.

За нашими підрахунками, густота рослин на м² виявилась 470 шт., середня кількість зерен у колосі — 70, маса тисячі зерен — 0,054. Таким чином, за прогнозами, на цьому полі біологічний потенціал пшениці складає близько 12 т/га.

Шкода, що час АгроЕкспедиції був обмеженим і ми не змогли затриматись на тут довше — треба було братися до написання блогу та готуватися відвідати Львівщину. Але й цього часу нам вистачило, щоб переконатися — розумний підхід, досвід і дотримання технології вирощування дають надвисокі результати і допомагають отримувати стабільні прибутки незалежно від погоди чи інших умов.

А ми чекаємо завтра нових вражень і  цікавих зустрічей, про які обов’язково розповімо вам — чекайте наступних блогів АгроЕкспедиції Пшениця-2017.