Компостування: ефективно, екологічно, корисно для ґрунтів
Компостування – метод виробництва добрив із різних органічних відходів, для отримання екологічно чистої продукції та покращення ґрунту.
Ще у Стародавньому Римі використовували метод компостування для виробництва якісних добрив, що було важливо для отримання урожаю на бідних ґрунтах Італії.
Саме сьогодні, коли якісні компости потрібні нашим ґрунтам найбільше, вітчизняні сільгоспвиробники мало переймаються цим питанням. SuperAgronom.com поспілкувався про компостування, його значення й нюанси технології з начальником відділу органічної сертифікації та технології СОК «Перший національний аграрний кооператив» Миколою Биковим.
Компостування: чому це важливо?
Більшість людей сприймає компостування як одну із технологій органічного удобрення. Насправді компостування буває різним, залежно від методу переробки якість компосту відрізнятиметься. Важливо отримати максимально якісний компост: він має землистий колір, добре кришиться, відсутній гнилісний запах, рослинні рештки повинні бути повністю розкладені, відсутнє насіння бур’янів, вологість від 40% до 60%.
Потрібно пам’ятати, що компостування – це не тільки виготовлення якісних добрив, з оптимальним співвідношенням елементів живлення, обеззаражене від збудників хвороб та насіння бур’янів, це ще й джерело корисної мікрофлори, яку ми вносимо в ґрунт.
Якісний компост вносить мільйон спор корисних бактерій та грибків, які оновлюють ґрунтову мікрофлору. Таке оновлення є природнім процесом, оскільки високі та низькі температури впливають на ґрунт і призводять до загибелі багатьох мікроорганізмів. Тому, вносячи якісний компост, ми оновлюємо мікрофлору, яка, у свою чергу, покращує біологічні процеси в ґрунті.
В наш час хімічних добрив у веденні агровиробництва ми приділяємо увагу тільки елементам живленням для рослин, забуваючи про інші природні процеси, які відбуваються в ґрунті, та й узагалі в навколишньому середовищі. Чомусь люди у своєму повсякденному харчуванні додають до їжі тільки декілька грамів солі а все інше – це овочі, фрукти, риба, м'ясо. А коли говоримо про рослинку – використовуємо простий хімічний підхід.
Мати здоровий ґрунт – це одне з важливих завдань агрономії, а компост є одним із ключових факторів оздоровлення ґрунту. Наприклад, в органічному виробництві обов’язкова вимога – покращення ґрунтових властивостей, це вимагається під час проведення сертифікації. Для виробників органічної продукції компост є важливим фактором отримання стабільних врожаїв, а отже – й прибутків.
Тому хочу наголосити, і це варто запам’ятати, що компост потрібний не тільки для рослини, яка в перший рік буде використовувати тільки частину, а й мікроорганізмам, які живуть у ґрунті. Також компости, які ми вносимо, – це 25–30% поживи для рослин, а решта є їжею для черв’яків, грибів, бактерій. Тобто компост живить їх більшою мірою, ніж самі рослини. Таким чином, даючи поживу для інших живих організмів у ґрунті, ми його покращуємо та збільшуємо цінність, і тому отримуємо стабільні врожаї в наступні роки.
Відомий учений-ґрунтознавець, професор М.К. Шикула, свого часу казав, що компост – це пожива для ґрунту, адже 1 кг компосту в результаті дає до 8 кг ґрунтових бактерій. Це додаткова можливість відновлювати родючий шар ґрунту, гумус.
Що можна компостувати?
Професійне компостування дає змогу ефективно утилізувати будь-які рослинні рештки, відходи тваринництва, як від ВРХ, так і від птахівництва, також можна компостувати й міські відходи: опале листя, суху траву, солому, гілки кущів та дерев.
Економічний ефект від застосування компостів та гною приблизно однаковий, але агрономічний ефект зовсім різний: якщо з гною ґрунти (а з ними й рослини) отримують лише калій, азот і фосфор у певних кількостях, і всі забувають про патогенні мікроорганізми й життєздатне насіння бур’янів, які так само надходять у ґрунт зі свіжим гноєм, то з компосту, окрім поживних речовин, рослини і ґрунт отримують ще й якісну органічну складову, підтримку життєдіяльності корисних мікроорганізмів.
Звісно, вибухового ефекту не буде, проте стабільна урожайність та вища якість врожаїв – це вагомий аргумент за використання компостів.
У сучасних умовах, коли тваринництво в країні ледь жевріє, коли дозволити собі утримання ферми може далеко не кожне господарство, а органічних добрив гостро не вистачає, компосту бракує і ми втрачаємо родючість ґрунту. Втрачаючи родючість, ми втрачаємо багатство та стабільність наших дітей і онуків.
Найкраще – це розвивати тваринництво, але це дуже довгий шлях, який залежить не тільки від бажання, а й від рівня рентабельності тваринництва. Виходячи з цього, потрібно виробляти компост з іншого природного матеріалу (соломи, листя, торфу тощо). Так, це незвичний підхід, але все ж вихід із даної ситуації, за дотримання технології компостування ефект обов’язково буде.
Головні принципи технології компостування
Є декілька способів компостування: один із них анаеробний, або так зване холодне компостування, коли органічні матеріали укладаються дуже щільно, і кисень відсутній у процесі компостування. Цей спосіб часто використовується на фермах, та на сьогодні вважається недоцільним і непрофесійним, або навіть шкідливим, адже за холодного компостування зберігаються й потрапляють у ґрунт всі шкодочинні фактори (гниль, насіння бур’янів, глисти, яйця шкідників).
Найкращим є аеробний спосіб компостування, коли в процесі переробки додається кисень та, за потребою, волога, глина, солома чи торф. За правильного компостування потрібно чітко розуміти якість органічних відходів на даний момент.
Технологія компостування – це цілий завод, який потребує затрат. Потрібен обладнаний майданчик, який буде включати не лише зону компостування, а й зону зберігання готового продукту. Розташування та обладнання такого майданчика обов’язково треба погоджувати з екологічними службами. Потрібне обладнання: навантажувачі, аератори, змішувачі тощо. Це все витрати, і витрати на початкових етапах чималі. Для отримання 10 тис. т компосту щорічно знадобиться вкласти від 6 млн грн.
Проте ці витрати у підсумку не раз виправдаються: і урожаями, і покращенням екологічної ситуації, і розумним управлінням відходами. Вартість якісного компосту сягає 2–2,5 тис. грн/т, а вермикомпосту – 4 тис. грн/т.
Про переваги та перешкоди
Основні переваги компостування – це можливість отримувати високоефективні органічні добрива, покращення властивостей ґрунтів, отримання стабільних урожаїв. Окрім того, це можливість «розвантажити» роботу комунальних служб великих міст, адже до 30% усіх відходів міста (листя, трава, гілки з дерев) можна компостувати. Це вигідно та ефективно, проте до технології компостування сьогодні вдається дуже малий відсоток від загальної кількості вітчизняних сільгоспвиробників. Між іншим, у США та європейських країнах компостування застосовується досить широко.
Основними перешкодами для використання цієї технології у вітчизняному аграрному виробництві є такі фактори:
- Відсутність повної та достовірної інформації про компостування, його переваги та особливості.
- Відсутність скоординованих дій державних екологічних служб. За спалювання соломи на полях та сухої трави на луках сьогодні не передбачено серйозних покарань, а тому безвідповідальність деяких виробників залишається практично безкарною.
- Відсутня практика створення якісної органічної сировини. Навіть у тих господарствах, котрі мають тваринницькі ферми, гній часто-густо просто лежить купами під фермою, «ароматизуючи» усю округу. Проте використати його можна більш розумно та ефективно.
На даному етапі шляхами вирішення проблеми я бачу просвітницьку роботу й навчання агрономів. Крім того, потрібне сприяння з боку органів влади, тих же екологічних служб. Ми маємо великі ресурси, ми маємо потребу в цих ресурсах для покращення стану ґрунтів та оптимізації рослинництва, проте вибираємо пливти за течією, а не шукати розумні виробничі рішення.
У наступній статі ми продовжимо тему компостування та розглянемо основні його етапи.
Микола Биков, начальник відділу органічної сертифікації та технології СОК «Перший національний аграрний кооператив».
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.