Способи внесення стартових фосфорних добрив та фактори, які впливають на ефективність їх засвоєння

Розпочну з того, що всі наукові та ринкові тенденції спрямовані на підвищення ефективності використання добрив. Метою яких є забезпечення максимальної ефективності поглинання поживних речовин рослинами при значно менших витратах на кожну одиницю продукції, тобто на кожну тонну врожаю.

Ці основні принципи гармонійно вписуються в концепцію 4R (англ.: Right source, Right rate, Right time, Right place), яка передбачає, що кожне добриво для максимальної ефективності має бути внесене: у правильній формі, у правильній нормі, у правильний час та в правильному місці.

Читати також: Названо ТОП-6 переваг рідких стартових добрив

До прикладу, внесення фосфору в середині вегетації в розкид не має сенсу, оскільки критична фаза забезпечення рослин фосфором вже пропущена, й доступність такого добрива буде мінімальною. Щодо стартових добрив, то найефективніше та економічно вигідно їх вносити локально, щоб рослина могла поглинути поживні елементи в потрібний час та в необхідній формі. У цьому випадку не потрібна велика доза фосфору, оскільки це буде економічно недоцільно.

Зупинимось на фосфорі детальніше. Чому цей елемент настільки примхливий, чутливий і чому рослини в певних умовах поглинають його неефективно? Є низка факторів, від яких залежить ефективність засвоєння фосфору і які насправді пояснюють необхідність локального внесення фосфорних добрив, тобто In-Furrow або 5х5.

І. Фосфор є дуже чутливим і залежним від ґрунтового середовища, зокрема від pH ґрунту, в який він надходить. Як відомо, оптимальне засвоєння фосфорних добрив відбувається при pH 6,5-6,8.

Якщо ж pH зміщується в лужну або кислу реакцію ґрунтового середовища, фосфор стає малодоступним для рослини. У лужному середовищі він може зв'язуватися з кальцієм і магнієм, а в кислому — переходити в недоступні форми при взаємодії з алюмінієм і марганцем.

Тому, в умовах неоптимального pH грунту, локальне внесення фосфору є найбільш ефективним.

ІІ. Залежність фосфору від температури ґрунту є важливим фактором. Ми знаємо, що фосфор починає активно поглинатися рослиною при температурі ґрунту близько 12-14°С. Це пов'язано з переходом фосфору в розчинні форми та мікробіологічною активністю ґрунту, що дозволяють рослині ефективно засвоювати фосфор. Отже, в умовах неоптимальних температур фосфор має бути внесений максимально близько до кореневої системи, що починає розвиватися.

ІІІ. Важливим фактором є те, що фосфор практично немобільний у ґрунті і засвоюється шляхом дифузії.

Це означає, що фосфор залишається саме в тому місці, куди його було внесено. Він не мігрує, не вимивається, як, наприклад, азот, і не втрачається з ґрунту.

Дифузійний спосіб його поглинання означає, що фосфор має бути внесений якомога ближче до насіння, що проростає, оскільки для поглинання рослина повинна мати прямий контакт із корінцем.

IV. Наступний фактор більш фізіологічний. І стосується ефективності використання фосфору саме молодими проростками.

Напевно, ви всі звертали увагу, наскільки густо всіяна кореневими волосочками коренева система в перші дні проростання. В цей період, наприклад, кукурудза може максимально ефективно використовувати навіть невеликі дози фосфору, роблячи це майже на 100%. Це є додатковим фактором ефективності внесення фосфору за технологією In-Furrow.

Ці ж аргументи застосовуються при порівнянні різних систем стартового живлення. Так, внесення добрив за технологією In-Furrow, тобто безпосереднє внесення на насіння, або максимально близько до нього під час сівби. Якщо порівняти цей спосіб із внесенням фосфорних добрив врозкид, то In-Furrow у 40 разів ефективніше з огляду на фоступність фосфору та можливості поглинання кореневою системою рослини.

Чому це так? Перш за все через згадану низьку мобільність фосфору. Якщо ми внесемо навіть велику кількість добрива врозкид, фосфор залишатиметься саме в тому місці, де він потрапив на ґрунт. Кореневій системі знадобиться час, щоб дістатись до цього місця і поглинути поживний елемент.

Якщо ж pH ґрунту буде лужним, наприклад 7,5 чи 8, то за таких неоптимальних умов фосфор перейде в недоступні для рослин форми, доки коріння «дістанеться» до нього.

При цьому слід розуміти, що є різні стратегії, підходи до фосфорного живлення. Ми можемо годувати рослину, ми можемо годувати ґрунт. Годувати ґрунт — це стратегічно правильне рішення, оскільки ми постійно поповнюємо баланс ґрунту, працюючи в депозит. Однак ефективність використання таких ресурсів буде досить низькою, особливо в рік внесення, тобто під конкретний запланований урожай, це стратегія тривалих інвестицій.

Якщо ж ми годуємо рослину, це означає, що елементи живлення будуть внесені з максимальною ефективністю з гарантією відклику кожного року. Тому рідкі стартові добрива є справді ефективним рішенням годувати рослину, в прямому сенсі «з ложечки».

Або ж, наприклад, порівняємо такі способи внесення стартових добрив, як 5х5 та Pop-up, або In-Furrow (прим.: In-Furrow — це загалом внесення будь-яких агрохімічних засобів у борозну, а Pop-up стосується лише добрив). Науковими дослідженнями доведено, що In-Furrow буде в 4 рази ефективнішим.

Це навіть можна порівняти, якщо подивитися на рекомендовані норми звичайних РКД і саме рідких стартових добрив. РКД способом 5х5 вносять в середньому в нормі близько 100 л/га, тоді як рідкі стартові добрива In-Furrow вносяться у нормі близько 25 л/га. Навіть у рекомендаціях спостерігається залежність ефективності 1 до 4.

Щодо In-Furrow, я вже наголошувала, що це технологія внесення не лише стартових добрив, а й мікроелементів, біостимуляторів або мікробних препаратів, наприклад, фосфат-мобілізаторів, стимуляторів у вигляді фітогормонів тощо. Це засоби, якими можна поліпшити мікробіоту ґрунту та стимулювати розвиток кореневої системи. Таким самим способом можуть бути внесені синтетичні пестициди, наприклад, інсектициди. Отже, рідкі стартові добрива в цьому випадку можуть слугувати базою для внесення інших елементів технології. Що стосується мікроелементів, то є одна вимога: вони мають бути 100% хелатовані, щоб уникнути їхнього зв'язування з фосфором високої концентрації, що міститься у стартових добривах.

Загалом добрива для стартового живлення мають відповідати низці вимог. Вони мають бути абсолютно безпечні для насіння, що проростає, тобто не всі добрива можуть бути внесені In-Furrow. Наприклад, в такий спосіб не можна вносити азот, не можна вносити тіосульфат. Бо це може призвести до пошкодження кореневої системи молодої рослини та знизити схожість посівів.

Які ж загалом вимоги до рідких стартових добрив?

• низький сольовий індекс та безпечність для проростків;
• відсутність будь-яких баластних домішок;
• ортофосфатна форма фосфору, яка доступна вже на початку проростання насіння;
• висока ефективність за низьких температур,
• можливість сумісного внесення з іншими продуктами.

Також варто наголосити на агрохімічних та агрокліматичних умовах, за яких внесення рідких стартових добрив має бути обов'язковою складовою технології живлення культур і демонструвати найвищу ефективність.

А саме:

• За низької температури ґрунту (як ми вже згадували, мінералізація фосфору низька та мікробіота активізується при вищих температурах, тому за низьких температур або ранніх посівах фосфор має бути внесений максимально близько до коріння і в формі, яка найкраще засвоюється рослиною).
• За мінімального обробітку ґрунту (у таких умовах температура ґрунту зазвичай дещо нижча, ніж за звичайних умов, що знову ж таки пояснює необхідність локального внесення фосфору).
• За ранньої сівби, коли температури не відповідають оптимальним для засвоєння фосфору.
• За низького вмісту фосфору у ґрунті (дефіцит фосфору є основним фактором високої ймовірності позитивного відгуку культур на застосування стартових добрив. Однак навіть якщо в ґрунті фосфор є в достатній кількості згідно з аналізом, але інші умови неоптимальні, наприклад, ранній посів, застосування стартових добрив все одно має бути частиною технології).
• За певного типу ґрунту. Це важливий фактор для визначення необхідності використання стартових добрив. Наприклад, на легких ґрунтах або на карбонатних та кислих ґрунтах, де є обмеження в засвоєнні фосфору, застосування стартових добрив буде особливо ефективним.
• За певного попередника. Зокрема, це стосується кукурудзи, якщо вона висівається після ріпаку, цукрового буряку чи чорного пару. В таких випадках може порушуватися колонізація мікоризними грибами, що важливо для кукурудзи. Це тому, що близько 50% фосфору та цинку кукурудза поглинає завдяки симбіозу з мікоризою.

У США поширено таке явище, як синдром «пару кукурудзи». Це, прояв дефіциту фосфору спричинений відсутністю або пригніченням мікоризних звізків з рослиною. Навіть за наявності достатньої кількості фосфору в ґрунті кукурудза може відчувати його дефіцит, оскільки не здатна ефективно його поглинати без мікоризи.

Додам, що такий ефект спричиняє ріпак (і будь-які капустяні), оскільки його кореневі ексудати діють як біофуміганти. Вони пригнічують, знижують ефективність і навіть блокують активність мікоризи та інших мікроорганізмів у ґрунті, тим самим порушуючи поглинання фосфору та цинку на початкових фазах розвитку культури.

Записала Алла Гусарова, SuperAgronom.com