Статус критичності та бронювання працівників в агросекторі: важливі деталі та роз'яснення юриста
Весь порядок отримання підприємством статусу критичності, а також порядок бронювання, регулюються двома нормативними актами: постанова Кабінету Міністрів №76, до якої якраз і вносились всі останні зміни стосовно бронювання, та наказ Мінагрополітики №223, і він теж є дуже важливим. На жаль, про нього багато хто не знає.
Як використовувати ці два нормативних акта в поєднанні та які нюанси є у поданні списків на бронювання працівників, детально пояснив Анатолій Косован, керуючий партнер Kosovan Legal Group, під час онлайн-зустрічі зі слухачами освітньої платформи Культиварій.
Отримання статусу критичного для галузі підприємства: пояснення юриста
«Постанова №76 встановлює 7 різних критеріїв, за якими компанія може бути визнана критичною, і багато агрокомпаній та інших аграрних бізнесів намагаються знайти собі будь-які 3 критерії з існуючих 7, щоб їм відповідати. У 99% випадків це не вдається, тому що там досить істотні критерії, тобто кількість валютної виручки, дуже висока кількість податків», — каже Анатолій Косован.
Але експерт акцентує увагу на наступному: серед найпростіших критеріїв за постановою №76 одним з перших є відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ. На момент подачі заяви про отримання статусу критичного підприємства не повинно бути заборгованості за єдиним соціальним внеском. Це перший критерій, якому досить легко відповідати.
Другий такий критерій — рівень заробітної плати. Звертається увага на середній рівень заробітної плати за останній календарний квартал, він повинен бути не меншим, ніж середній рівень заробітної плати по вашій області або місту Києву на четвертий квартал 2021 року. Знайти відповідні дані стосовно рівня заробітних плат можна на сторінках відповідних регіональних управлінь статистики. Зазвичай там публікується кілька різних статистик, тож необхідно знайти середню поквартальну звітність і середні дані за 4-й квартал 2021 року по потрібній області.
«Ця цифра — і є той критерій, на який потрібно рівнятися. Показники середньої заробітної плати підприємство рахує за останній календарний квартал, вираховується середнє арифметичне. Тобто беремо форму №1 ДФ поданого вами звіту, беремо дані про кількість працівників, дані про розмір заробітної плати на одного працівника за 1 місяць. Так ми робимо по всіх трьох місяцях кварталу, отримуємо три цифри: середню заробітну плату на підприємстві за кожен місяць. Сумуємо ці цифри і ділимо на 3, так отримуємо середню заробітну плату на одного працівника за квартал. Наголошую, що при обрахунку середньої заробітної плати за календарний квартал чудовою можливістю є саме поточний місяць, тому що якщо у вас за два попередні місяці розмір заробітної плати не відповідає за середній показник по області у 4-му кварталі 2021 року, то у вас ще є місяць, коли можна підвищити показник. Для цього можна або підняти заробітну плату всім працівникам або підняти її частині працівників. Так, на жаль, коли агрокомпанії кажуть, що вони не відповідають цьому критерію критичності, вони просто виплачують своїм працівникам мінімальну заробітну плату, встановлену законом», — пояснює Анатолій Косован.
З критерієм заробітної плати є ще один момент: якщо роботодавець додає працівників в поточному місяці, щоб подати більший список на бронювання (наприклад, консолідує кілька невеликих господарств в одне, щоб збільшити кількість осіб, що підлягають бронюванню), потрібно врахувати, що середня заробітна плата все одно буде вираховуватися з кількості людей. Тобто весь фонд заробітної плати за цей місяць буде тут ділитися на кількість людей, що збільшилася.
Третім критерієм є критичність підприємства для аграрної галузі. Цей критерій вже визначено наказом Мінагрополітики №223. В ньому зазначено, що станом на червень минулого року підприємство повинно мати один з перелічених наказом видів КВЕД. Їх досить багато і детально ознайомитися з ними можна в тексті наказу: рослинництво, тваринництво, переробка, оптова торгівля зерном, торгівля сільськогосподарською технікою, оптова торгівля сільськогосподарською хімією, елеваторне господарство — всі входять до переліку необхідних КВЕД. Це повинен бути основний КВЕД, який зафіксований за вашою компанією в єдиному реєстрі. Відкриваєте свій основний КВЕД, якщо він не змінився протягом останнього року, підприємство відповідає третьому критерію критичності.
«Рівень критичності за постановою №76 не конкретизований, підприємство просто повинне бути критичним для галузі, а критичність для галузі складається з кількох різних факторів: відповідний КВЕД, не менше 500 га землі в обробітку, причому це мають бути офіційно підтверджені Держреєстром дані. Зрозуміло, що не всі сільськогосподарські компанії займаються виробничим рослинництвом, і не у всіх є в обробітку земля. В такому випадку фактором критичності буде наявність в штаті не менше 20 працівників», — каже Анатолій Косован.
Він уточнив, що мова йде про середній показник працюючих за останній календарний квартал. Тобто якщо на перший місяць кварталу в штаті було лише 10 працівників, можна розширити штат за наступні місяці і вийти на потрібну середню цифру. При цьому потрібно також, щоб у працівників була відповідна заробітна плата, щоб можна було вийти на потрібний середній рівень зарплатні.
Читати по темі: Один з варіантів економічного бронювання передбачає сплату роботодавцем підвищеного військового збору у 20400 грн на місяць
Отже, маючи відповідний КВЕД, потрібну кількість землі в обробітку або ж необхідну кількість працівників та середній рівень зарплатні за останній календарний квартал, підприємство вже відповідає показнику критичності для галузі. Тепер, маючи три необхідні критерії: КВЕД та кількість працівників або оброблюваної землі, відсутність заборгованості за ЄСВ та відповідний рівень середньої заробітної плати, підприємство може звернутися із заявою до Мінагрополітики для визнання критичним. На практиці рішення за такими клопотаннями приймаються протягом 1-2 тижнів, проте краще відстежувати прийняття такого рішення.
Визнання агропідприємства критичним для галузі дає змогу далі звертатися з клопотанням про бронювання працівників.
Бронювання: як формувати список та оновити дані
Бронювати господарство може виключно 50% з військовозобов'язаних працівників підприємства. Для цього складається відповідний список, подається в Мінагрополітики, вони далі відправляють цей список до Мінекономіки та Генштабу.
Останніми змінами компаніям, яких віднесли до критично важливих, дозволили в тому числі бронювати їх бенефіціарів, а також всіх членів наглядових рад тих підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн гривень. Також передбачено, що заброньовані можуть бути і ті працівники, які мають ВОС. Наприклад, раніше Міноборони могло відмовити в бронюванні водіям чи механізаторам, якщо на даний момент не вистачає водіїв будь-якої військової техніки. Проте наразі ця підстава для відмови скасована і незалежно від того, яку ВОС присвоєно працівнику, він повинен бути заброньований, якщо підприємство відповідає критеріям і документи було подано правильно. Також раніше бронювання працівників здійснювалося на 6 місяців, за новими правилами вони можуть бути заброньовані на 12 місяців. Єдиний момент, що раніше видані бронювання залишаються в силі на той період, на який вони були видані, і до 12 місяців не подовжуються.
Також планується, що з'явиться можливість бронювання в Дії, і це внесе певні корективи надання документів на бронювання. При поданні списку на бронювання через Дію, портал автоматично буде перевіряти дані підприємства на предмет критичності, кількість працевлаштованих осіб з даних Пенсійного фонду та дані військовозобов’язаних в системі Оберіг. Так, працівникам потрібно буде оновити дані в ТЦК, і не через місяць, коли запрацює онлайн-бронювання, а вже зараз це потрібно зробити.
«Ми стикалися з ситуаціями, коли аграрії, щоб подати на бронювання працівників, відправляють їх в ТЦК, щоб вони оновили дані перед бронюванням, а там ніхто не розбирається, наскільки ці працівники критичні для бізнесу, і відразу вручають повістку», — розповів Анатолій Косован.
І порадив — якщо компанія справді віднесена до критично важливих, то він краще оновлювати дані без відвідування ТЦК — у ЦНАПі, або у застосунку Резерв+.
Серед помилок при поданні списків на бронювання експерт назвав, зокрема, подачу на бронювання списків, в яких більше 50% від загальної кількості працівників компанії. Сподіваються, що там або «не помітять», або самі виберуть зі списку 50%, а решті — уже як пощастить. Але це хибна практика, каже Анатолій Косован.
«Наприклад, в господарстві 11 працівників. Забронювати хочуть 6 осіб, а це виходить на «пів людини» умовно більше, ніж квота. Але в такій ситуації вам точно відмовлять, тому що Генштаб підходить суто формально, і не дивиться що це «пів особи», вони дивляться що це більше 50%. Вони не будуть самі вибирати п'ятьох людей, яких забронюють, а когось одного — ні. Вони просто відмовлять у бронюванні в принципі», — пояснив юрист.
До середнього розрахунку кількості працівників, з яких формується список на бронювання, не включаються вже мобілізовані працівники (які при цьому залишаються працевлаштованими на підприємстві), працівники, що вже мають право на відстрочку (наприклад, людина має трьох неповнолітніх дітей).
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.