Олександр Мигловець про захист рослин у 2025 році, антистресанти, контроль септоріозу і виробництво РКД

SuperAgronom.com: Цьогоріч була тепла зима, і багато аграріїв тривожилися щодо розвитку хвороб і шкідників, через те що вони перезимували. Морози в лютому покращили ситуацію?

Олександр Мигловець: Можна сказати, що так. Теплий грудень і аномально теплий січень спонукали до запитань, що буде з хворобами і шкідниками. Але ці температурні режими не сприяли поширенню традиційних для зернових або для інших культур хвороб. Тому це було, мабуть, перебільшення. Середина лютого характеризувалася зниженими температурами та сніговим покривом в окремих областях. Наприклад, у центральній і східній Україні він був, а в західних областях — на жаль, ні.

Середньодобові температури опускалися до -8… -14 °C, тому питання стосовно хвороб поки не виникає. Натомість гостро стоятиме питання впливу відсутності снігу і низьких температур на озимі зернові та ріпак. Чи лишатимуться вони в нормальному стані? Чи все-таки якась частина вимерзне?.. Особливо це стосується ослаблених посівів.

Щодо низьких температур, то це сприяє зниженню чисельності шкідників, які зараз перебувають у стані перезимівлі. Бо, наприклад, були випадки, коли наприкінці січня на Херсонщині проводили обприскування проти зимуючого кліща.

SuperAgronom.com: До чого тоді готуватись? Можливо, переглянути підходи до живлення та захисту?

Олександр Мигловець: Перші обприскування матимуть здебільшого характер традиційних. Переважно для першого обприскування будуть використовувати не дуже потужні фунгіциди на основі тіофанат-метилу, карбендазиму чи прохлоразу в поєднанні з триазолами (Захисник Екстра, Дезарал Екстра, Акула).

Високотехнологічні господарства або ті, що серйозно підходять до технологій вирощування, наприклад, зернових, можливо, на перше обприскування після відновлення вегетації будуть використовувати потужніші продукти — поєднання стробілуринів та триазолів (Капітал, Сінан).

SuperAgronom.com: А щодо гербіцидного захисту?

Олександр Мигловець: Теплий грудень і січень були сприятливими для росту та появи бур'янів, особливо зимуючих. Тому я вважаю (і такої думки дотримуються багато моїх колег з агрохімічних компаній), що в цьому сезоні буде мати місце двократне обприскування гербіцидами. По-перше, щоб проконтролювати те, що матимемо після відновлення вегетації, – адже півтора місяці, в грудні-січні, сприяли появі, росту і переростанню окремих видів зимуючих бур’янів. По-друге, можна припустити, що з'явиться друга хвиля ярих бур'янів, зокрема падалиця соняшника, що є поширеною в багатьох регіонах, і після виходу в трубку й до прапорцевого листка аграріям доведеться провести гербіцидну обробку повторно.

Читати по темі: ЗЗР: Захистити Завчасно і Розумно

Для цього доцільно обрати продукти з широким спектром дії, які можна буде вносити в більш пізні фази, щоб запобігти фітотоксичності по відношенню до культури. У продуктовому портфелі Ukravit це гербіциди Лаплас, Вейрон, Макстар, Агростар, інші.

SuperAgronom.com: Проблема септоріозу: деякі аграрії стверджують, що флутріафол, тіофанат-метил, прохлораз і карбендазим не контролюють збудника цієї хвороби. Що на це скажете?

Олександр Мигловець: Можу лише підтвердити. Бо явище резистентності в Україні не досліджується жодними науковими установами. Звісно, є деякі науковці, які вивчають його в лабораторних та польових умовах, але немає жодної наукової установи, яка могла б надати офіційну інформацію. Тому рекламні слогани окремих компаній інколи видають бажане за дійсне.

Друге, що варто взяти до уваги, — це європейський досвід. Сьогодні у відкритих та закритих джерелах є достатньо інформації, наскільки добре або навпаки — неефективно ті чи інші діючі речовини контролюють різні хвороби. Зокрема, йдеться про ресурс HDBP (Велика Британія), і це орієнтир, що може бути або чого очікувати в Україні.

Якщо говорити про септоріоз, то, наприклад, в Європі ми не побачимо даних щодо карбендазиму, тіофанат-метилу чи прохлоразу, оскільки там вони заборонені. Поки можна ознайомитися з інформацією щодо флутриафолу (хоча він теж заборонений), але, якщо оцінювати за п'ятибальною шкалою, ефективність флутриафолу проти септоріозу — це одиниця. Це радше профілактика за дуже низького тиску цієї хвороби.

В Європі сьогодні практично до 70% схем захисту зернових побудовані на контролі септоріозу. Тому очевидно, що ця проблема глобальна. Ukravit проводить власні дослідження, я спілкуюся з науковцями і можу сказати, що зараз у боротьбі з цією хворобою спостерігається тенденція до використання сучасніших діючих речовин або їх поєднань.

SuperAgronom.com: Наприклад?..

Олександр Мигловець: Це SDHI з триазолами або стробілуринами, або стробілурини з триазолами. Й не тоді, коли уже пів рослини від септоріозу «згоріло». Якщо раніше такі потужні продукти використовували переважно у фазі прапорцевого листка, то зараз їх застосовують в якості першого внесення. Тобто щоб запобігти можливості поширення збудника на початкових фазах.

До того ж септоріоз — це хвороба, що має масовий характер у теплі роки із достатнім рівнем вологи. До прикладу, суха весна і початок літнього періоду без опадів несприятливі для цього збудника.

Враховуючи, що латентний період збудника становить до 28 днів, залежно від виду, оптимальна тактика проти цієї хвороби — це використання потужних, переважно комбінованих продуктів на випередження. Вони орієнтовані не тільки на септоріоз, адже культури в сезон ще турбує іржа, жовта плямистість тощо; якщо говорити про ячмінь — різні види плямистостей. А прохлораз, карбендазим, тіофанат-метил — це точно не про контроль септоріозу.

SuperAgronom.com: Питання стосовно заощадження на ЗЗР завжди актуальне. На чому можна зекономити в захисті зернових?

Олександр Мигловець: Оптимізувати витрати на захист, звісно, можна. Але для цього мають бути фахівці в полі, які розуміють, що там відбувається, проводять моніторинг, відбирають рослини для досліджень тощо. Це буде дешевше, аніж вносити всліпу згідно з технологічною картою непотрібні препарати. Зі шкідниками дещо легше — це моніторинг за рівнем ЕПШ, суми активних температур.

На прикладі 2024 року, коли в нас були доволі високі температури в літній період, окремі фунгіцидні обробки були неактуальними — зокрема для сої та соняшника. Коли температура сягала +40 °C та вище, рослини були в дуже сильному стресі, і вносити фунгіцид, тим паче стробілурини, означало пришвидшити їх загибель. Тому ми рекомендували великій кількості наших партнерів взагалі відмовитися від будь-якого обприскування.

Допоможе заощадити на ЗЗР також розуміння сівозміни, культур, сортових та гібридних особливостей. Наприклад, у деяких випадках можна комбінувати однокомпонентні продукти, замість того щоб одним багатокомпонентним контролювати низку хвороб. Зокрема, проти іржі можна використовувати продукти, які у своєму складі містять триазоли, тебуконазол, наприклад Унікаль, Унікаль Макс, пропіконазол — Ті Рекс та інші, і таким чином оптимізувати витрати.

SuperAgronom.com: Ви згадали, що, крім моніторингу, аграріям варто звернути увагу на аналіз рослин.

Олександр Мигловець: Так, це фітопатологічні дослідження, що проводить наш Ukravit Institute та інші акредитовані лабораторії, і які можуть виявити латентні форми тих чи інших хвороб. Це допомагає точніше розуміти, що відбувається з рослинами, і вже тоді точно підібрати продукт.

SuperAgronom.com: Чи спостерігаєте тенденцію щодо збільшення в аграріїв бажання проводити такі дослідження?

Олександр Мигловець: Попит є, але я не бачу тенденцій ні до збільшення, ні до зменшення.

Зокрема, причиною того, чому багато аграріїв не замовляють такі дослідження, є їхня тривалість. Якщо ми здамо рослинний матеріал на аналіз сьогодні, ми не отримаємо результати вже завтра, бо на таке дослідження потрібно до 14 днів. А за цей час у полі може статися прикра ситуація.

SuperAgronom.com: Щодо ярих зернових. Що варто врахувати на початкових етапах розвитку в поточному сезоні?

Олександр Мигловець: Зараз дуже гостра тема — це запаси ґрунтової вологи. Станом на середину — кінець лютого в центральних та західних областях вони становлять 80-120 мм у метровому шарі ґрунту, в південних — на рівні 40-60 мм. Для ярих культур це критично мало. Чи буде ця волога поповнюватися у період вегетації опадами?.. Ну, як показують останні роки, це «рулетка».

Відповідно, необхідно буде більш зважено підходити до вибору гібридів. Якщо це кукурудза, варто звертати увагу на ФАО і густоту посіву. Краще взяти менше ФАО, посіяти з меншою густотою, але отримати середній результат для регіону, ніж загустити і взяти ФАО під 360, коли культура в період цвітіння в умовах високих температур просто «згорить». Ми це спостерігали в 2024 році.

Якщо говорити про захист, то насіннєвий матеріал пізніх ярих культур зазвичай вже оброблений протруйниками. На початкових етапах цього цілком достатньо. А в період вегетації все залежатиме від погодних умов.

Щодо ярих зернових колосових, ситуація схожа. Навантаження з боку хвороб на ярих пшениці та ячмені може бути дещо меншим. Тому вони менш витратні в питаннях захисту від хвороб і шкідників.

SuperAgronom.com: Критичні фенофази щодо живлення озимих ярих зернових у весняний та літній період. Як компенсувати дефіцит окремих елементів?

Олександр Мигловець: Якщо йдеться про макроелементи, азот, фосфор, калій та сірку, то азот вноситься зараз, фосфорно-калійні добрива — при сівбі або перед нею, а забезпечення всіма необхідними мікро- і мезоелементами здійснюється додатково фоліарно. В контексті мікроелементів для зернових важливі цинк, мідь, бор. Багато досліджень свідчать про те, що урожайність зернових підвищується при внесенні бору у фазі прапорцевого листка — початку цвітіння, а це збігається із внесенням фунгіцидів.

Критичні фази щодо живлення — це переважно вихід у трубку, прапорцевий листок, а потім добривами уже працюють після цвітіння на часткове підвищення маси 1000 насінин і на класність. В останній фазі застосовують азотні добрива і комплексні. Також, говорячи про критичні фенофази, варто пам'ятати про продукти на основі амінокислот. В умовах стресових факторів (приморозки, гербіцидні стреси тощо) в останні роки такі продукти набувають актуальності.

SuperAgronom.com: Яка взагалі роль антистресантів сьогодні? Агрономи «старої школи» досить скептично ставляться до таких продуктів. 

Олександр Мигловець: Якщо донедавна поняття «антистресант» асоціювалося з амінокислотами, сьогодні воно об'єднує різноманітні продукти на основі активних речовин, які впливають на опірність рослини до стресу і допомагають нівелювати його наслідки. Ці продукти найбільше застосовуються в садівництві. Але їх необхідно перевіряти, тому що в Україні ринок таких препаратів доволі насичений і різноманітний. Інколи на таких невдалих прикладах формується загальна думка, що антистресанти — це «свята вода».

В нашому портфелі є препарати на основі амінокислот, які застосовуються переважно для нівелювання гербіцидних стресів, стресів після приморозків, градобоїв тощо. Вони забезпечують рослину необхідними енергетичними ресурсами для відновлення пошкоджених тканин. Ми також тестуємо, аналізуємо численні біологічні продукти з інших країн.

SuperAgronom.com: Тобто частка портфелю антистресантів буде збільшуватися?

Олександр Мигловець: Так, однозначно. Але спочатку ми перевіряємо, чи дійсно цей продукт виконує всі функції в наших умовах. За кордоном є величезні незалежні інститути, які ніким не лобіюються, і вони дають об'єктивні дані. А в нас, і це не новина й не секрет, як ти скажеш, так тобі ці дослідження і зроблять. А на цьому далі будується маркетинг. І в комплексі це створює недовіру клієнта до того, що відбувається на ринку.

SuperAgronom.com: У компанії Ukravit з’явився новий напрям — рідкі комплексні добрива. Розкажіть докладніше про нього і про РКД загалом.

Олександр Мигловець: Так, це новий напрям, що додався до тих, які вже є в компанії: виробництво пестицидів, дистрибуція насіння, забезпечення основними добривами, сервіси.

Тема рідких комплексних добрив сьогодні актуальна як ніколи, адже для гранульованих чи кристалічних добрив необхідна волога. В Америці цей напрям більш розвинений, і звідти до нас і надходять технології застосування стартових РКД, які не залежать від наявності вологи в ґрунті. Ці добрива технологічніші, вони поєднуються з інсектицидними продуктами для захисту кореневої системи. 

Розуміючи ці запити, ми побудували виробництво повністю з нуля. Маємо реактори, ємності для зберігання. Тому зараз РКД у нас відпускається як наливом у цистерни, так і в куби. Далі плануємо випускати цей продукт і в каністрах 20 л. Це дуже зручно для аграріїв і навіть для невеликих господарств, які теж хочуть впроваджувати у себе цю технологію.

Ми можемо запропонувати аграріям три марки РКД: NPK 3-18-18, NP 8-24, NPK 5-20-5. У них низький сольовий індекс, тому їх можна використовувати при сівбі в насіннєве ложе, глибше поруч із насіниною, навіть проводити обприскування, але із заробкою в ґрунт.

За необхідності під певні культури до традиційних марок РКД можна додавати монохелатні добрива: цинк — для кукурудзи, бор — для соняшника, молібден із бором — для зернобобових. Рекомендації із застосування наші фахівці надають для кожного конкретного господарства.

SuperAgronom.com: Дякую за змістовну розмову.

Яна Красновська, SuperAgronom.com.