Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Курс на соняшник! Коли врожай в коморі, пора подумати про коригування сівозміни, але чого чекати від сезону-2025?
До рекордного урожаю Україні не вистачило близько 5 млн тонн збіжжя. І хоча рекорд 2023 року не побито, в цілому 2024 рік був непоганим.
Всього в Україні з площі 19,5 млн га намолочено 73,6 млн тонн нового врожаю — 53,9 млн тонн зернових та майже 19,7 млн тонн олійних. Це з урахуванням пізньовесняних приморозків, літньої та осінньої посух. Оскільки літня посуха спіткала не лише Україну, а увесь причорноморський регіон, то ця неприємність у кінцевому результаті обернулася зростанням цін на зернові та олійні.
Ціни на зернові вдихнули життя в сівозміни
Якщо у попередньому сезоні від озимої пшениці відмовлялися, то цього сезону багато аграріїв до неї повернутися. Насамперед через потребу в сівозміні. Мало хто вже надіявся побачити хоч якусь рентабельність культури. Але вже в червні експортні закупівельні ціни на фуражну пшеницю з доставкою до портів Чорного моря сягнули 8900-9200 грн/т або 195-200 $/т, на продовольчу — 215-220 $/т. Наразі знаходяться в межах 8400-9950 грн/т. На пшеницю 2 класу — в межах 9700-10700 грн/т.
Продовжується зростання попиту на ячмінь, спостерігається відновлення попиту на кукурудзу, що сприяло деякому підвищенню експортних цін в портах Чорного моря до рівня, який був у жовтні, 202-204 $/т.
Читайте також: Кукурудза повертається? Зростання ціни зі 145 до 200 $/т за сезон
Відносно сезону 2023, ціни на пшеницю зросли на 40-50 $/т, на кукурудзу на 50-60 $/т, на ячмінь — на 35-40 $/т.
Посушлива осінь не порадувала озимі, зате на сушінні кукурудзи зекономили
Через довготривалу відсутність опадів, спекотне літо та посушливу осінь культури мали майже базові показники вологості при збиранні, тож на сушінні цього року вдалося заощадити.
У ході проведеного опитування ми дізналися, що понад 45% аграріїв (з 560 опитаних) збирали кукурудзу з вологістю в межах 11-13%, 28% — у межах 14-16%. Лише 6% агарріїв фіксували передзбиральну вологість на рівні понад 20%. При цьому 23% отримали урожайність кукурудзи понад 9 т/га, тоді як більшість збирали в межах 7-9 т/га.
Валовий збір кукурудзи трохи не дотягнув до прогнозів Мінагрополітики
Ці прогнози у 25 млн тонн, між іншим, були найбільш оптимістичними, як зазначав сам міністр, коли в Міністерстві сільського господарства США (USDA) давали оцінку на 27 млн тонн, а у жовтневому звіті зменшили до все ще позитивних 26,2 млн тонн. В грудні збільшили до 26,5 млн тонн. По факту станом на 29 листопада маємо 24,2 млн тонн при тому, що необмолоченими залишаються 4% посівних площ.
І тим не менш, у світі за виробництвом кукурудзи Україна залишається на сьомому місці згідно даних USDA.
У виборі гібридів кукурудзи спостерігається відхід від минулорічної стратегії на зниження ФАО. Аграрії віддають перевагу середньораннім і середньостиглим гібридам, з ФАО 280-360, які поєднують високий потенціал врожайності, термін достигання та швидку вологовіддачу.
«Кожного року на ринку з’являються нові гібриди кукурудзи з ФАО 290. І у LIDEA цього року з’явилася високоврожайна новинка — ЛІД 3306 Ц», — розповів Дмитро Нерода, керівник відділу розвитку продуктів компанії «Лідеа Україна».
Урожай сої в Україні перевищив 6 млн тонн і став рекордним
Станом на 21 листопада з 99% площ сої зібрано рекордний урожай — 6 млн 5 тис. т. Середня врожайність бобової по Україні цьогоріч менша — 2,3 т/га, та рекорду все ж вдалося досягти за рахунок збільшення посівних площ. Що і передбачалося.
За даними Держкомстату, цьогоріч українські аграрії засіяли соєю 2 млн 639,7 тис. га (у 2023 р. — 1 млн 810,7 тис. га).
Для прикладу, минулого року в Україні зібрано 4 млн 778 тис. т, що також було рекордним показником, а попередній максимум по валовому збору було досягнуто у 2018-му і становив він 4 млн 461 тис. т.
Попит на препарати для захисту сої в сезоні-2024 підвищився в рази
Що логічно у зв’язку з різким зростанням площі під соєю всюди по Україні.
«Продажі бентазону в 2024 році зросли навіть не у відсотках, а в рази. Також зросли продажі препарату Миральд для контролю павутинного кліща, що пов’язано як зі збільшенням посівної площі сої в Україні, так і зі зростанням присутності самого кліща. Ця проблема виникла на півдні у посівах соняшнику, а вже потім на сої. Це призвело до певного дефіциту продуктів цієї групи», — пояснив Ігор Маліборський, заступник директора DEFENDA LNZ Group.
Що буде з цінами на добрива в сезоні-2025?
Сезон-2024 відзначився більш-менш рівномірним попитом на всі групи добрив, з невеликим акцентом в сторону азотних. При цьому відбувалося певне зниження норм внесення фосфорних та комплексних добрив, спостерігали в компанії «УТК ХімАльянс».
Втім, дефіциту добрив на ринку немає, основні заводи-виробники працюють. Зокрема, у жовтні на 100% потужність з виробництва мінеральних добрив вийшов «Рівнеазот».
Жовтень-листопад відзначився не надто активними закупівлями добрив, а тому виробники і дистриб’ютори очікують на відкладений попит. Зокрема, на аміачну селітру і КАС. З року в рік виникає проблема, коли азотні добрива потрібні всім одночасно. Але ємність сховищ для зберігання та кількість автомобілів для доставки обмежені. Але зволікати із закупівлею добрив фахівці не рекомендують, адже подальше зниження цін малоймовірне.
«Вже сьогодні ми бачимо істотне зростання цін на азотні добрива, насамперед у європейських виробників. У грудні поточного року ціна на аміачну селітру європейського виробництва зросла на 40-60 євро за тонну. Безумовно, це вплине на ціни в Україні», — каже Віталій Попов, власник і директор «УТК ХімАльянс».
На сьогодні ціни на добрива азотної групи досить непогані: 19-20 тис. грн/т аміачної селітри, 23 тис. грн/т карбаміду, 17,5-18,5 тис. грн/т КАС-32. Традиційно восени ціна на них знижується, а взимку почне зростати, досягаючи піка навесні.
Ціни на ЗЗР в 2025 році не зміняться
Підвищення цін на ЗЗР в 2024 році більшість аграріїв оцінює на рівні 2023-го, на окремі позиції у різних виробників — у межах 5-10%. Заступник директора DEFENDA LNZ Group Ігор Маліборський розповів, що відносно 2023 року ціни на засоби захисту в поточному році знизилися приблизно на 10%. Тоді як в 2025-му не очікується їхнє відчутне падіння. По окремих продуктах інсектицидної і фунгіцидної групи можливе зниження. Ціни на гербіциди в перважній більшості залишаться на рівні поточних.
«Що стосується генеричних препаратів, це сегмент ринку, який досить відчутно залежить від вартості виробництва та логістичних витрат. Насамперед їхні коливання можуть стати істотним фактором в зростанні ціни на них», — пояснив Ігор Маліборський.
Директор з розвитку регіональної мережі LNZ Group Дмитро Соломонюк додав, що оскільки на ціноутворення впливає зміна вартості сировини, енергоресурсів та логістичні витрати, а на цей час по ЗЗР вже всі законтрактувались, то на зростання ціни може вплинути лише логістична складова. Але в цілому цей вплив буде несуттєвим.
Фахівці очікують зростання площ під соняшником в 2025 році
Якщо у 2022 і 2023 роках ситуація з вартістю реалізації зерна спонукала до скорочення площ під зерновими, то в 2024 році багато аграріїв почали потроху повертатися до стандартних посівних площ під культурами, які мали до повномасштабної війни. Збільшились площі під кукурудзою порівняно до минулого сезону, особливо в зонах достатнього зволоження. При цьому по максимуму засівали поля соєю, ріпаком і соняшником. Зокрема, для півдня соняшник і ріпак були найкращими опціями.
В 2025-му, якщо будуть дозволяти умови сівозміни, аграрії, ймовірно, повертатимуться до кукурудзи і збільшать площі під соняшником. Адже якісний соняшник наразі в дефіциті, а ціна на кукурудзу в межах 195-200 $/га з доставкою до портів тримається з вересня.
Кукурудза, зокрема, частково може замістити сою і соняшник у господарствах, сівозміни яких були насичені цими культурами в останні роки. Втім, визначальним чинником для сівби кукурудзи є не лише ціна, а й запаси ґрунтової вологи, з якими в останні роки проблема навіть в основній зоні вирощування кукурудзи — на півночі та у центральних областях України.
«У більшості регіонів запаси вологи знаходяться на критчно низьких рівнях. Якщо накопичення вологи буде недостатнім, то аграрії, ймовірно, будуть відмовлятися від кукурудзи. Зменшення обсягів посівів сої будуть обумовлені перш за все економїчнми показниками цього року. Більше сіятимуть соняшник. Можемо припустити, що південні області частково підуть у вирощування таких нішевих культур як льон, який економічно вигідний при урожайності 1,7-2 т/га», — припустив Ігор Маліборський.
Соняшник залишиться однією з найрентабельніших культур, підтверджують фахівці компанії «Лімагрейн Україна». На їхню думку, загальна площа соняшника в 2025 році має зрости в більшості областей, окрім тих, де були сприятливі умови для сівби ріпаку та озимих зернових. Стимулом для збільшення площ є приваблива ціна реалізації відносно попередніх років.
На сьогодні, попри волатильність на ринку соняшнику, ціни на нього знову зросла і тримається в межах 24700-26000 грн/т СРТ.
У фокусі — ранні і середньоранні гібриди
Загалом щодо вибору насіння соняшнику виробники і дистриб’ютори виділяють три тенденції:
- зниження попиту на класичні гібриди і збільшення зацікавленості до Експрес та КЛП гібридів зберігається;
- скорочення площ під високоолеїновим соняшником зберігається;
- перевага раннім та середньораннім гібридам соняшнику.
«Середньоранні та ранні гібриди як ЛГ5478, ЛГ50450, ЛГ50475 НО, ЛГ50455 КЛП та ЛГ50479 СХ у нас мають найбільшу популярність, особливо у північних та центрально-західних областях. Насамперед завдяки скороченому періоду вегетації і високому рівню врожайності 4-5 т/га. Ця група є більш технологічною, скорочує час перебування культури на полі, дає більше часу для підготовки ґрунту і можливість в оптимальні строки сіяти озимину, — розповіли в «Лімагрейн Україна».
Посіви високоолеїнового соняшнику в 2025 році можуть збільшитися
Площі під високоолеїновим соняшником у 2024 році скоротилися. До прикладу, у 2021 році вони сягали рекордних 700 тис. га, а цьогоріч — 234 тис. га, що зумовлено залежністю від наявності премії за вміст олеїнової кислоти.
«Станом на грудень різниця в ціні з лінолевим соняшником становить 4 тис. грн/т, що є гарною пропозицією. Якщо преміювання збережеться, у сезоні 2025 року можна очікувати збільшення площ під ВО соняшником», — каже Дмитро Нерода.
З цікавих тенденцій у цьому напрямі є те, що в останній рік в Україні підвищилися вимоги до ВО гібридів.
«Господартва готові вкладати гроші у вирощування ВО-соняшника. Їх стимулює додаткова премія в 30-40 $/т, але гібриди мають бути з «ТОП комплектацією» як, наприклад, ЛГ50475ХО, ЛГ50540ХО, ЛГ50487ХО. Адже для отримання бажаного результату господарства радше інвестуватимуть у підготовку ґрунту та добрива, ніж вкладатимуть екстра кошти у захист від вовчка і несправжньої борошнистої роси», — пояснили в «Лімагрейн Україна».
Площі під соєю зменшаться
Частково відмовлятимуться аграрії від сої через її перевиробництво у цьому році, каже Ігор Маліборський. Посіви сої зменшаться за рахунок східних, південних і частково центральних областей. У західних областях площі не зміняться.
«Рекордний врожай сої цього сезону та висока пропозиція соєвої олії на глобальному ринку стримують зростання цін на цю олійну. Соєва олія зараз є найдешевшою олією на світовому ринку. Дешевша навіть за пальмову. Я вважаю, що наступний рік для сої буде ще складніший, адже ми очікуємо збільшення виробництва в Південній Америці, зокрема в Бразилії на 16-20 млн тонн, а також зростання площ в Аргентині», — аргументує фахівець.
Експерт зазначив, що коли всі переробники переключаються на сою, навіть ті, хто ніколи не займався її переробкою, це призводить до зниження краш-маржі.
Ціни на нішеві культури залишаються привабливими
Найдорожче на рівні з соняшником на елеваторах зараз приймають такі нішеві культури як гірчиця, льон та коріандр.
За даними GrainTrade, 16 грудня пропонують:
- гірчиця — 25 000 грн (EXW елеватори);
- льон — 22 000 грн (EXW елеватори);
- коріандр — 21 500 грн (EXW елеватори);
- горох — 13 500 грн (EXW елеватори);
- тритікале — 6500 грн (FCA);
- просо — 5458 грн (FCA);
- ячмінь пивоварний — $210 (DAF);
- сорго — $180 (DAF).
Державна підтримка аграріїв у 2025 році
На 2025 рік на підтримку агросектору з Держбюджету виділили понад 6 млрд гривень. Зокрема, як і в попередньому році, фермерські господарства зможуть отримати бюджетну субсидію у розмірі 4000 грн на 1 га для провадження сільськогосподарської діяльності. А також скористатися пільговими безвідсотковими кредитами.
Загалом передбачено:
- 1 млрд гривень — на розвиток тваринництва та агропереробної галузі. Це кошти, які надійдуть до Держбюджету із проекту «Земельний банк» від аукціонів з оренди державних сільськогосподарських земель.
- 4 726 млн гривень — на виплату дотацій на гектар сільгоспвиробникам та на утримання корів, овець та кіз.
- 200 млн гривень — на відновлення і будівництво меліоративних систем.
- 5 млн гривень — на компенсацію ЄСВ сімейним фермерським господарствам.
- 80 млн гривень — на надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам.
- 1,37 млрд гривень — на видачу грантів, у тому числі, на сади і теплиці.
- 1 млрд гривень — на розмінування сільськогосподарських земель.
У підсумку можна припустити, що весняна посівна, ймовірно, не буде дорожчою, ніж у сезоні-2024. Ціни попиту на більшість культур привабливі, на азотні добрива теж. Ціни на насіння, ЗЗР і послуги елеваторів не змінилися. Знизилися ціни на сушіння, але й потреба у сушінні цього року практично відпала у зв’язку з раннім початком жнив. Як там кажуть: немає злого, щоб на добре не вийшло? Наразі занепокоєння викликає тільки курс гривні.
©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com