Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Підсумки агросезону 2021: погодні умови
Ось і закінчився 2021 рік. А пам’ятаєте, які надії ми на нього плекали, бажали один одному, щоб був кращим, аніж попередній, 2020-й. Вийшло по-різному. Десь таки краще, а десь — не дуже. Озирнемося? Згадаємо, яким був 21-й рік 21-го століття для українських аграріїв. Перша частина наших підсумків присвячена погодним умовам.
Щойно проминулий рік досить відчутно відрізнявся від свого попередника за погодними умовами. І хоча загальні тенденції щодо зміни клімату тривають і далі, але 2021-й приніс аграріям на більшості території України головне — вологу.
Почалося все з теплої вологої зими, озимі вийшли з неї здебільшого гарні, добре продовжили кущення.
«Ми проводили моніторинг наявності ґрунтової вологи в метровому шарі, то результати варіювалися від 180 до 220 мм. У нашому регіоні і сніг взимку був, і дощі сильні пройшли, то показники вологи гарні маємо. На весну та посівну дивимось з оптимізмом», — розповідав у коментарі до матеріалу про хід весняної посівної Петро Марічук, головний агроном філії «Рідний Край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» (Група МХП, Хмельниччина).
Господарства почали готуватись до сівби ярих, але тут їх спіткав перший сюрприз сезону — весна виявилась прохолодною і дощовою. Тож посівна затрималась. У деяких регіонах терміни сівби зокрема і пізніх ярих зсунулась на 2-3 тижні. Хтось чекав, поки ґрунт прогріється до оптимальних температур, хтось такої можливості не мав. І цей фактор, по суті, вплинув не лише на подальший розвиток рослин, а й нерідко — на результати сезону.
По регіонах ситуація якщо і відрізнялась, то не значно. Наприклад, на Чернігівщині, у Ніжинському районі, для кукурудзи починалось усе непогано. Як зазначив Олександр Дворніченко, головний агроном СТОВ «Прогрес», сіяли культуру в нормальних умовах — в оптимальні терміни, за температури ґрунту вище 10 °С на глибині загортання насіння, і вологи вистачало. Але після посівної прийшло різке похолодання з дощами, й через низькі температури кукурудза довго не сходила.
«Така ситуація вже не перший рік. Ґрунт не прогрівається, дощі йдуть холодні, кукурудза в стресовому стані може перебувати до 2-3 тижнів. І наразі вихід один — підбирати відповідні гібриди, холодостійкі, які можуть трохи перележати у ґрунті, трохи довше не сходити. Треба лишень збільшити глибину залягання насіння, щоб не зачепило приморозками», — пояснив головний агроном.
Прохолодний травень, подекуди навіть із нічними приморозками, «залишив слід» не лише на кукурудзі. Як стверджує Олексій Сергієнко, засновник агроконсалтингової компанії «Art FieldS», цей фактор став одним з основних, який не дав отримати в подальшому потенціал врожаю і по пшениці, і по кукурудзі, і по соняшнику. За його словами, в умовах прохолодного ґрунту та повітря розвиток рослин був досить слабким, особливо кореневої системи. Що потім відіграло основну роль в засвоєнні як вологи з ґрунту, так і елементів живлення. Недобір спостерігався в натурі. По всіх культурах маса тисячі насіння була не найкраща. А це свідчить про те, що рослини не змогли засвоїти наявні у ґрунті ресурси, які були в ґрунті — передусім через слабо розвинену кореневу систему.
«Ми бачили як розвивалася пшениця особливо після травневих приморозків та холодів. Дуже слабкий був продуктивний стеблестій, тобто мало продуктивних стебел, коефіцієнт кущення був невеликий, коренева система не розвивалася і пшениця піддавалася ураженню хворобами, і зрештою вийшов недобір по масі 1000 насіння. Водночас тим, хто правильно підійшов до проблеми, використавши рідкі добрива при сівбі для старту, особливо фосфорні за технологією pop-up, in-furrow, вдалося отримати кращий розвиток кореневої системи. А після такого прохолодного травня потрібно було також попрацювати стимуляторами росту, вносити продукти із вмістом магнію, амінокислотами, щоб зняти стрес», — наголошує експерт.
А далі літо вже ознаменувалося традиційними спекою та нестачею вологи. Хоча, як не дивно, від цієї «традиції» у 2021-му відійшли південні області. Їм погода щедро «відсипала» дощів. Скажімо, на Херсонщині, де агрохолдинг A.G.R. Group, власником якого є Місак Хідірян, впроваджує зрошення, вдалося зекономити на поливі.
«На відміну від 2020 року, 2021-й виявився багатим на опади. Як у весняний період, так і в літній. Влітку спостерігалась традиційна спека. Наприклад, у серпні температурні максимуми доходили до +38°С і навіть іноді до +40°С. Час від часу були зливові опади, місцями випадало до 60 мм. Наявність вологи дала змогу нам зекономити на поливі. Скажімо, на кукурудзу ми планували витратити 4,5 тис. м3/га. В результаті обійшлися в середньому від 1,5 тис. м3/га до 2,0 тис. м3/га. Як бачите, вагома різниця в економії води та кількості запусків зрошувальних систем. Розраховували, що доведеться робити до 10-12 кругів поливу за вегетацію, а обійшлися в середньому 4-5-ма. Тож затрати на полив вийшли значно менші», — розповів Олександр Аракелян, керівник агрономічного відділу холдингу.
При цьому він зауважує, що сильні дощі не завжди на користь, адже через надлишок вологи кукурудза подекуди отримала водний стрес.
Водночас північніше, в Рівненській області, були свої нестандартні ситуації. За словами Олега Фурманця, технолога з агрономії ТОВ «Захід Агропром», проминулий рік був до певної міри унікальним, зокрема, за прохолодними умовами перших етапів вегетації пізніх ярих, після яких встановились високі літні температури.
«На одній ділянці у нас навіть соняшник підгорів і потрапив під страховий випадок. При тому, що рік можна назвати загалом холодним. Така двоякість у всьому проявлялася і щодо режиму опадів так само. Був період, коли йшли сильні зливи, трапилися буревій і два градобої, чого в нас ніколи не було, на моїй пам’яті принаймні. Тобто спостерігався постійний прояв якихось несприятливих метеорологічних умов. Поодинокі — так, траплялися, а такого системного прояву раніше не було», — згадує фахівець.
У компанії є ще площі в Кіровоградській області, то на відміну від попереднього посушливого року, 2021-й виявився більш-менш стабільним. Тоді як на Рівненщині подекуди встановилась нетипова посуха.
«У нас одна локація не бачила дощу з травня по кінець липня, зрозуміло, що для кукурудзи це було плачевно, тож на цій ділянці було встановлено своєрідний «рекорд». Адже в минулі сезони навіть коли тривали літні посухи, то рослини це витримували. А тут ми мали практично повну загибель посіву, коли одне з полів молотили з урожайністю близько 3 т/га. При цьому дивувались, де ще стільки взялося, бо рослини в період цвітіння зазнали такого стресу, що більшість навіть не дожили до жнив», — згадує пан Олег.
Також від посухи страждали і східні області. Зокрема, Харківська.
Якщо ж брати загалом по Україні, то 2021-й все-таки стосовно вологи був не таким катастрофічним, як його попередник. Хоча розподіл опадів був досить нерівномірним як по регіонах, так і за обсягами та термінами. То тривала відсутність, а то сильні зливи з випаданням мало не місячної норми.
«У багатьох регіонах через такі зливи посіви просто вилягли, а надалі на них поширились хвороби. Особливо ми це відмічали на посівах озимої пшениці, які були сильно уражені фузаріозом, септоріозом, найчастіше — колосу. Соняшник також потрапив під вплив погодних умов. І зразу стали помітні помилки, що часто зустрічаються у застосуванні систем захисту на культурі. Продукти використовувались, у принципі, непогані, але не в ті фази, коли потрібно це було зробити. На посівах озимої пшениці мало хто використав четверту обробку фунгіцидами. Водночас ті, хто обробив 4 рази, великих проблем з фузаріозом колосу не мав. Натомість хто обробив менше — лише під час цвітіння, той сильно втратив. Як наслідок — складна ситуація з продовольчою пшеницею в Україні, з якістю зерна. Соняшник також потрібно обробляти не тільки в фазу зірочки. Адже ті, хто обробив фунгіцидами іще раз, у фазу цвітіння, той отримав по 4-5 т/га соняшнику. А хто не обробив, то завдяки їм маємо середню врожайність по Україні на рівні 2,5 т/га. Хоча у цьому сезоні були всі шанси досягнути за цим показником позначки 3 т/га», — стверджує Олексій Сергієнко.
На завершення сезону отримали ще один погодний «вибрик» — холодний початок осені, ранні заморозки і тривалі холодні дощі. Наслідки таких умов подвійні — відтерміновані жнива пізніх культур і ризики для сходів озимих під урожай 2022 р.
Щодо першої проблеми, то тут поєднались 2 фактори: уже згадана холодна весна і запізніла посівна, що спричинило пізнє збирання, а для кукурудзи з вищим ФАО ще й погану вологовіддачу.
«Через інтенсивні дощі у травні на деяких площах у північному регіоні змушені були кукурудзу сіяти аж у 20-х числах травня. І саме ці посіви у вересні потрапили під осінні приморозки. Кукурудза ще перебувала фактично на стадії переходу із молочно-воскової в воскову стиглість і стався морозобійний ефект. Тому під час збирання ця кукурудза трохи пошкоджується, тож маємо більший планового відсоток зернової домішки. Хоч для нас це не критично, та досить показово характеризує нинішній сезон», — поділився Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн».
Ранні приморозки позначились не лише на кукурудзі. Наприклад, у деяких кластерах A.G.R. Group вони пошкодили посіви сої більш пізньої стиглості.
«Найбільше постраждали посіви сої в Охтирському кластері, це південь Сумщини. Морози на початку вересня кардинально змінили ситуацію по цій культурі. Адже до того моменту очікувалися абсолютно інші результати. Вегетація була доброю, вологи рослинам було достатньо, технологічних помилок ми не робили, перспективи на врожай були досить гарні. Із ранніми сортами так і вийшло — до того часу вони вже дозріли, ми ще й устигли провести десикацію і результат вийшов хороший. А от пізніші сорти потрапили під морози, і фактично на них такі умови вплинули як та сама десикація. Тобто налив припинився, хоч до того рослини ще продовжували вегетувати й ми очікували, що боби ще днів з 10 набиратимуть масу 1000. Але не так сталось, як гадалось. Звісно, постраждали не всі посіви — заморозок пройшовся наче смугою по деяких масивах. Але було і справді прикро, бо урожай обіцяв бути гарним», — розповів Олександр Аракелян.
За його словами, не так сильно, як на сою, але ці вересневі заморозки вплинули й на кукурудзу в Сумському і Чернігівському регіонах. Хоч загалом по культурі у сезоні-2021 результат вийшов досить добрим. Але ж завжди хочеться, щоб краще, особливо якщо докладаєш для цього чимало зусиль.
Звісно, такі погодні умови не могли не зачепити озимі. Принаймні на Рівненщині з ними є певні проблеми.
«Дуже холодна осінь 2021 року поставила під велике питання врожай озимих 2022 року, особливо ріпаку. Але й колосові культури теж досить відстали в рості. Поки що кінцеві наслідки ще не зрозумілі, але якщо в період сходів кущення нічні температури 2-3 °С, то навіть якщо денні піднімаються до 20-22 °С, вегетація озимих практично не відбувається», — пояснив Олег Фурманець.
Що ж, весна покаже. Та крім погоди, у сезону 2021 були ще й інші особливості, що теж мали вагоме значення. Про них розповімо у наступній частині нашої підсумкової статті.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com