Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Тарас Корнієнко: Агросезон 2021 стане роком нових підходів у живленні культур, виборі ФАО кукурудзи та до технології вирощування
Активні зміни — таким міг би бути девіз агрономічного напряму агрогрупи «Агрейн». Адже практично до кожного нашого запитання в розмові з Тарасом Корнієнком, заступником головного агронома, у відповідях звучало про впроваджені інновації, придбані новинки техніки, удосконалення прийомів. А зміни — це завжди цікаво. Тож куди рухається «Агрейн» у своїх агрономічних технологіях?
SuperAgronom: Пане Тарасе, ми знаємо, що на підприємствах агрогрупи «Агрейн» сезон уже розпочався. Які роботи проводите? Погода не заважає?
Тарас Корнієнко: Сніг узимку — це все-таки надія на вологу. Хоч і завжди є якісь нюанси. Наприклад, у Харківській області на полях у певний період утворилася снігова кірка, але завдяки перепадам температури вона розпалась. Тож це не завадило нам проводити підживлення озимих. У цьому регіоні ми вже його завершили. Так само вже завершили підживлення в Одеській області (в Бессарабії).
SuperAgronom: А загалом як підживлюєте посіви озимих культур? Чим і в яких нормах вносите добрива?
Тарас Корнієнко: З озимих ми сіємо пшеницю і ріпак. Даємо під обидві культури сульфат амонію та аміачну селітру. На Харківщині ще у грудні внесли КАС, в січні сульфат амонію, а в лютому завершили внесення карбаміду. Наступне підживлення пшениці проведемо навесні по прапорцевому листку плануємо внести КАС. Звісно, якщо у той період складуться сприятливі умови і буде волога. У разі посухи вносити добрива немає сенсу. Тому намагаємося основну дозу давати по мерзлоталому, адже погода нині непередбачувана й немає гарантії, що матимемо змогу провести ще один етап підживлення.
SuperAgronom: А в якому стані зараз посіви озимих?
Тарас Корнієнко: Наразі стан озимих нас задовольняє повністю. Ми сподіваємося, що ті запаси вологи, що є зараз та очікуються надалі, сприятимуть вегетації й дадуть основу хорошим врожаям. Звісно попереду ще непередбачувані весна та літо, але на сьогодні стан посівів такий, що дає підстави на добрі очікування.
SuperAgronom: Нинішня зима і справді відрізняється від попередньої, безсніжної. Однак тенденції останніх років свідчать, що дефіцит вологи стане типовою ситуацією, а зміни клімату невідворотні. Як у вашій компанії реагують на ці виклики, чи змінюєте підходи до вирощування культур?
Тарас Корнієнко: Однозначно, погодні умови цього року більше схожі на класичні зими й умови кращих для сільського господарства років. Передусім тим, що випало достатньо опадів в осінньо-зимовий період. Їх кількість відповідає середній нормі по регіонах. Але, пам’ятаючи уроки минулого сезону, ми все-таки підкоригували дещо в наших технологіях. Зокрема, будемо сіяти здебільшого гібриди кукурудзи з меншим ФАО. А саме від 250 до 320 максимум. Тоді як минулого року переважали гібриди з ФАО 330-360. Так, на тих полях, де хоча б на один дощ більше пройшло, ми по цих гібридах ФАО 280-320 отримували і 11, і 14 т/га. Але все ж таки більшій частині площ кукурудзи з вищим ФАО кукурудзи урожайність була нижчою порівняно з гібридами із меншим ФАО. Крім того, у гібридів з ФАО 320 вологовіддача більш інтенсивна, відповідно, менше витрати на досушування.
SuperAgronom: Вже обрали гібриди, придбали насіння?
Тарас Корнієнко: Так, враховуючи згадані фактори, ми провели досить потужний аналіз по зібраних нами гібридах та наявних на ринку гібридах, і повністю підібрали посівний матеріал на сезон-2021. На сьогодні вже усе розписано по полях: який гібрид де ми сіємо, залежно від ґрунтово-кліматичних умов, попередника, типу ґрунту тощо. Адже географія наших полів досить широка. Від Савранського району Одеської області і до Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
SuperAgronom: Як кажуть багато агрономів, минулий рік показав, що потрібно змінювати і підходи до живлення.
Тарас Корнієнко: Ми над цим питанням працювали й раніше. Хоча минулорічний досвід також вніс певні корективи. Наприклад, в основне внесення під кукурудзу ми дамо дещо меншу дозу. Але головна зміна полягає в тому, що минулого року ми випробували технологію додаткового підживлення кукурудзи КАСом. Для цього придбали спеціальне обладнання — Y-Drop. Ним можна підживлювати рослини, в разі потреби, аж до викидання волоті. Застосували цю технологію на 2,5 тис. га й отримали дуже добрий результат. Цьогоріч цей метод уже внесено в техкарту як типовий елемент на всіх посівах. Також ще докупили культиватори міжрядного обробітку, адже переконалися, що ця операція також дуже позитивно впливає на підвищення врожайності.
SuperAgronom: За рахунок чого?
Тарас Корнієнко: Річ у тім, що ми проаналізували динаміку опадів за останні 10-11 років, і з’ясували: щорічно кількість опадів загалом однакова, але в різні роки вони нерівномірно розподіляються. Наприклад, нинішній сезон досить «класичний». Восени були дощі, хоч і небагато, але зима сніжна (дощова), тож поки вологозабезпечення нормальне. З другого боку, минулого року на Поліссі була ситуація, коли після весняної посухи у травні випали потужні дощі до 200 мм за місяць, які несли зливовий характер (від 30 до 60 мм — менше, ніж за пів доби), при цьому повністю промило добриво. Плюс ґрунт переущільнився. А переущільнений ґрунт — це відсутність аерації, всі мікро- та макроелементи заблоковані. Тоді ми провели додатково міжрядну культивацію й побачили значні результати: що у соняшнику, що в кукурудзи почався інтенсивний ріст. За 10 днів рослини «витягнулися» майже до 1 м. Таким чином ми переконалися, що цю технологічну операцію потрібно проводити, тож запланували її на цей рік.
SuperAgronom: Бачимо, ви досить активно зараз впроваджуєте нові технологічні прийоми…
Тарас Корнієнко: Так, у нинішньому сезоні будемо робити акцент на міжрядному обробітку, будемо вносити додатково КАС, особливо на легких ґрунтах. А загалом азотні добрива будемо вносити у три етапи, під кожну фазу розвитку давати певну необхідну кількість азоту. Ефективність цього технологічного прийому забезпечить ще одна «обновка»: в минулому році придбали 360 SoilScan — прилади для вимірювання азоту в ґрунті, та N-тестери, що визначають дефіцит цього елементу в рослині. За цими двома показниками ми робимо корегування по азотному живленню, враховуючи також і погодні умови, передусім наявність вологи. Тож тепер у кожний вегетативний період будемо вносити певну кількість добрив, відповідно до потреб рослин.
SuperAgronom: Яку цьогоріч намітили структуру сівозміни?
Тарас Корнієнко: На Одещині 80% озимих культур — пшениця й ріпак. Під цей сезон засіяно 13 тис. га озимої пшениці та 4 тис. га озимого ріпаку. І ще посіємо до 2 тис. га соняшнику.
На Харківщині озимі становлять 60% від загальної площі. Решта — кукурудза і соняшник. До слова, свого часу по Харківській області ми зіткнулися з такою проблемою, що в нас сівозміна була перенасичена соняшником. Взагалі для цього регіону двопільна схема «озима пшениця — соняшник» є досить типовою. Але ми вирішили від неї відійти і вже третій рік успішно сіємо там і кукурудзу. При цьому зменшили прямі затрати на вирощування цієї культури за рахунок відповідної системи живлення, не дуже дорогих вітчизняних гібридів тощо. Хоч врожаї отримуємо не дуже високі, зате економічний ефект досить пристойний. І найголовніше, що кукурудза дуже добрий попередник для соняшнику, й тепер він потрапляє на поле на 3-й рік. Що «розвантажило» сівозміну і, сподіваємось, позитивно вплине на врожайність цієї олійної культури.
SuperAgronom: А на Поліссі щось змінювали у структурі посівів?
Тарас Корнієнко: Так, і в цьому регіони підходи змінились. Раніше там на 90% площ сіяли озимі — пшеницю та ріпак. Але з часом побачили певні наслідки перенасичення сівозміни ріпаком. Тому прийняли рішення, що також переходитимемо на кукурудзу. Тим більше, що для цієї культури в регіоні зараз складаються досить сприятливі умови. Що, власне, підтвердив і минулий рік. Врожайність на Поліссі була вища, ніж у Черкаській області. Тож переводимо акценти саме на цю культуру. Тобто залишиться озима пшениця, додасться кукурудза, а ріпак поступово замінимо соняшником. Таким чином вибудовуємо максимально ефективну сівозміну як для цього регіону. Плануємо, що буде так: кукурудза-кукурудза-кукурудза (3 роки поспіль), потім соняшник, потім пшениця, потім знову кукурудза. В планах вийти на таку сівозміну.
SuperAgronom: Зважаючи на те, що в останні роки нерідко доводиться сіяти за не дуже сприятливих умов, набуває поширення використання для обробки насіння біопрепаратів, стимуляторів росту, антистресантів тощо. Чи застосовуєте такі засоби?
Тарас Корнієнко: Так, вважаємо це доцільним. Загалом у базовій «комплектації» постачальників насіння йде протруєння фунгіцидно-інсектицидною групою препаратів. А крім цього все насіння, яке ми отримуємо від нашого партнера компанії LNZ, оброблено препаратом Вітазим. 100% насіння озимих оброблено цим біостимулятором, так само його застосовано на кукурудзі і по-можливості застосовуємо і на соняшнику. Результатом ми дуже задоволені. Це досить потужний розвиток кореневої системи, рослини краще переживають стресові умови. Минулий рік це особливо підтвердив на озимі пшениці. Осінь була сухою, але завдяки Вітазиму з проростанням насіння почала формуватись і потужна коренева система, відповідно і добрі сходи.
SuperAgronom: Чи відрізняється система обробітку ґрунту в різних регіонах?
Тарас Корнієнко: Як основний обробіток ґрунту застосовуємо або оранку, або безвідвальний обробіток. Зокрема, Полісся переводимо на безвідвальний спосіб, завдяки чому рештки кукурудзи перемішуються з ґрунтом, відбувається накопичення органіки в основному кореневмісному горизонті 25-30 см. Минулого року ми купили 6 агрегатів Horsch Tiger 4 MT, які дуже добре заробляють у ґрунт пожнивні рештки, і провели цю агрооперацію на піщаних ґрунтах. Також раз на 3-4 роки здійснюємо на полях глибоке рихлення. А ще цьогоріч на весну плануємо придбати Topsoil Mapper — систему для сканування ґрунту і визначення його щільності, наявності органіки та вологозабезпечння. Це дасть змогу розуміти, чи потрібно наступного року проводити глибоке рихлення та на яку глибину, чи не потрібно.
SuperAgronom: Як готуєтеся безпосередньо до сівби?
Тарас Корнієнко: Активно) Повністю переобладнуємо всі наші старі сівалки під системи точного висіву Precision Planting. І частину сівалок переобладнуємо під внесення рідких добрив. Минулоріч на Поліссі ми таким агрегатом обробили 1,5 тис. га, побачили результат і прийняли рішення, що цього року 15 тис. га кукурудзи посіємо разом із внесенням РКД. На чорноземах теж спробуємо — десь 500-1000 га посіємо таким же чином і подивимось, наскільки рідкі стартові добрива будуть ефективними на таких ґрунтах. А на пісках ефективність однозначно має бути висока.
Крім того, ми хочемо переходити на технологію strip-till. Минулої осені вже провели стрічкове внесення основних добрив на перших 150 га. Розпушили рядки, в які безпосередньо лягатиме насіння, навесні посіємо й подивимось на ефективність. Якщо результат нас задовольнить, що на осінь придбаємо ще 2-3 агрегати для strip-till.
SuperAgronom: В умовах, коли клімат змінюється, ще більшої ваги набирає фактор родючості ґрунту…
Тарас Корнієнко: Так, це дуже важливий чинник, якому приділяємо чимало уваги. Тут працюємо у двох напрямах — органічні добрива і сидерати. Маємо власне тваринництво, тож є можливість застосування органічних добрив. Ми для цього навіть зробили розкидачі для себе. І там, де вносили органіку, не застосовували комплексні добрива (амофос, калій хлористий). Урожайність була або така сама, або навіть вища, ніж на полях із комплексними добривами. Крім того, зараз працюємо над досить потужним проектом з сівби сидератів. Впроваджуємо цілий організаційний комплекс. Адже найскладніше при вирощуванні сидератів — отримати їх сходи влітку, за недостатньої кількості опадів. Тому хочемо цей момент відпрацювати, експериментуємо, аналізуємо. І плануємо, що надалі щонайменше раз на 3 роки на кожному полі будемо вирощувати сидеральні культури для накопичення органіки. Після них у ґрунті залишається велика кількість вуглецю та таких елементів як магній (якого, зокрема, на Поліссі не вистачає), а також фосфор і калій. Але найголовніше — це вуглець. Цей агрозахід ми вже на повну силу будемо впроваджувати під урожай 2022 року. А під цей сезон провели певні пробні заходи. Минулого літа після збирання ріпаку дали можливість прорости падалиці й фактично тримали її до середини жовтня. Коли в той період почалися перші заморозки, заробили сходи ріпаку у ґрунт і таким чином під кукурудзу в нас вийшло від 20 до 30 т заробленої сидеральної культури.
SuperAgronom: Тобто основною сидеральною культурою слугуватиме падалиця ріпаку?
Тарас Корнієнко: Наразі — так. Там, де сіємо ріпак, виходить отримати й сидерат. Однак цьогоріч після озимої пшениці плануємо сівбу й інших сидеральних культур. Зараз вивчаємо це питання, консультуємося з фахівцями, також подивимося, які умови будуть в той період. Від цього залежатиме чи це буде люпин, чи олійна редька. Можливо, суміш. Потім подивимося на результат і вже надалі будемо вибудовувати власну технологію.
SuperAgronom: Удачі вам в реалізації таких серйозних планів! Дякуємо за цікаву розмову.
Алла Гусарова, SuperAgronom