Віталій Брашован: Азотне підживлення озимих, тенденції щодо ФАО кукурудзи та чи буде дефіцит насіннєвого матеріалу у 2021 році

Вже майже 20 років Віталій Брашован працює в аграрному секторі, тож поділився з SuperAgronom.com думкою про стан озимих та роль азотного підживлення, а також розповів, чи буде дефіцит насіння кукурудзи цьогоріч.

Віталій Брашован, менеджер з розвитку агротехнологій Центрально-Східного регіону LNZ Group

SuperAgronom.com: Віталію Олександровичу, розкажіть про досвід роботи в агросекторі: де навчались, де починали працювати?

Віталій Брашован: В агрономію я прийшов після закінчення у 2002 році Полтавської державної аграрної академії, зараз це вже університет. Я виріс у селі, змалечку знаю, що таке земля, тому й вибір професії, пов’язаної із роботою в полі, був невипадковим. У дитинстві я з батьком працював на комбайні, тож дізнався запах хліба ще до того як вступив до вишу. 

Після закінчення академії я працював агрономом в групі компаній «Арніка» у Глобинському районі. Починав працювати на посаді агронома-технолога і через 9 років обіймав посаду заступника головного агронома. Займалися насінництвом сої, зернових культур, вирощували насіння, товарне зерно: кукурудзу, соняшник, тому всі ці культури я знаю «від і до». Працював керівником в одному господарстві, в компанії Pioneer, в агрохолдингу «Мрія», в «Лімагрейн-Україна», в «Украгроком», в «Євросем», займався й агрономічним супроводом, і комерцією. А скоро буде рік як я працюю в агродепартаменті компанії LNZ Group. 

SuperAgronom.com: Назвіть, на Вашу думку, головні складові успішної технології вирощування сільськогосподарських культур, що мають бути у кожному господарстві? 

Віталій Брашован: Щодо складових успіху, по-перше, важливе якісне насіння. По-друге, це сама технологія обробітку, захисту, якісного виконання всіх операцій від посіву до збирання. Я гадаю, що третя складова — це робота усього трудового колективу. Чому багато хто полюбляє саме швейцарські годинники? Адже в них все залежить від якості кожного гвинтика, кожної деталі в цьому маленькому механізмі, наскільки якісним буде кожен елемент, настільки точно й довго буде працювати цей годинник.

Зазначу, що в технології вирощування все має бути збалансовано. Якщо, наприклад, на цей рік прогноз хорошої ціни за кукурудзу, соняшник чи сою, то це не означає, шо треба сіяти лише  одну культуру і сподіватися, що ставка обов’язково зіграє. Як говорив мій один товариш, сільське господарство — це фабрика під відкритим небом, і ти ніколи не знаєш, що буде завтра. Тобто в агронома може бути досвід роботи 2 роки чи 40 років; будуть ті ж самі пори року; технологія, що використовується з року в рік, але не будуть однакові погодно-кліматичні умови. Тому в аграрній сфері, я вважаю, посада агронома є однією з найбільш творчих.

SuperAgronom.com: Пане Віталію, як Ви оцінюєте взагалі перезимівлю озимих цьогоріч?

Віталій Брашован: Цей етап, що ми пройшли, ці приморозки з досвіду останніх років критично не впливають на стан озимих. Зараз говорити про перезимівлю ще зарано, адже погодно-кліматичні умови в лютому-березні впливатимуть на велику кількість процесів. Багато що залежатиме від того, чи будуть в останній місяць зими сильні морози без снігу, а також чи будуть на початку весни сильні приморозки, коли пшениця відновлює вегетацію. Сходи отримано по всій території України. На сьогодні зарано говорити про пересів озимих у деяких господарствах, навіть у регіонах на півдні України, де була посуха, і на сході також, де деякі аграрії отримали зріджені сходи пшениці. 

SuperAgronom.com: Які заходи Ви б порадили проводити навесні, враховуючи стан озимих зараз?

Віталій Брашован: Обов'язково варто стежити за внесенням азотних добрив. Якщо в аграріїв вийде внести їх по мерзлоталому ґрунту — чудово, якщо ж ні, то треба буде планувати в оптимальні терміни внести азотну групу. Про це варто подбати, аби під час виходу з зими в озимих було підживлення і надалі формувалося нормальні розвинені пагони, щоб був уже гарний фундамент для врожаю. 

Далі ретельно слід планувати систему захисту, для того, щоб захистити від бур’янів, а також обрати якісний фунгіцидний захист. Зима складна, не знаємо, який буде вихід, але в будь-якому разі зараз є розуміння того, що на фунгіцидах не варто заощаджувати. У господарствах, де отримують врожайність пшениці від 7 т/га і більше, є відпрацьована технологія, за якої здійснюють 3-4 фунгіцидних захисти.

Внесення позакореневого добрива дасть можливість підтримати в критичні періоди озимі культури й до завершення вегетації сприяти розвитку гарного врожаю.

SuperAgronom.com: Багато аграріїв вважають, що варто підживлювати озимину по мерзлоталому ґрунту, адже це їхня невід’ємна складова технології. 

Віталій Брашован: Так, це невід’ємна складова, адже у нас великі проблеми із вологою. Якщо вдається вносити азотні добрива по мерзлоталому, тоді азот розчиняється і в достатній кількості надходить у зону кореня. Якщо азотну групу вносити пізніше, то, відповідно, коефіцієнт ефективності використання буде менший.

Минулого року в Україні не було ані зими, ані снігу, але цього року ми хоч сніг побачили. Якщо в аграріїв є можливість розділити внесення азотних добрив на 2 прийоми:  по мерзлоталому і пізніше, то це дасть свої результати згодом. Дрібне внесення азоту в будь-якому випадку буде краще, ніж якщо ту саму норму вносити лише по мерзлоталому ґрунту.

SuperAgronom.com: Які поради Ви могли б дати агрономам щодо азотного живлення з урахуванням особливостей погоди і стану рослин, наявного зараз? КАС чи поєднання аміачної селітри та карбаміду — до чого варто схилятись агрономам?  

Віталій Брашован: Частина аграріїв аміачну селітру вносять при корінь, розкидають лійкою або зерновою сівалкою. Цей агроприйом буде актуальним і від нього буде приріст врожаю, якщо в момент внесення є волога в ґрунті, якщо її не буде —  це гроші, викинуті на вітер. Частина аграріїв зараз переходить із внесення сухих добрив на застосування КАСу по листку. По-перше, ефективність цього внесення буде кращою. Аграрії рахують, скільки коштує кілограм азоту в аміачній селітрі та скільки він коштує в КАСі, то, звичайно, що другий варіант раціональніший. По-друге, це більш технологічно. У країнах, де отримують врожайність пшениці до 10 т/га, аграрії вносять багато азоту саме по листку. 

Норми внесення треба вже визначати із стану самої пшениці, з очікуваного результату, із закладеного фундаменту.

У будь-якому разі перед тим, як щось робити треба зважити всі плюси та мінуси. Плюс — це той результат із прибавкою, який ми хочемо отримати, мінус —  це ті чинники, які можуть вплинути на ефективність агроприйому, наприклад, внесення азоту. Якщо у нас немає вологи, спостерігаються високі температури, а вже закуплена селітра, то під великим питанням стоїть ефективність використання цього азоту.

SuperAgronom.com: Давайте трохи обговоримо тему соняшнику та кукурудзи. Як змінився внутрішній ринок цих культур?

Віталій Брашован: Тенденція така, що в нас збільшується щороку площа під кукурудзою та частково під соняшником і водночас тенденція позитивна, вона зберігає свою позитивну динаміку. 

Під соняшником раніше інтенсивніше збільшувались посівні площі та кукурудза впевнено завойовує площі, вона показує стабільну динаміку щодо маржинальності щороку. Культура затратна в виробництві, якщо порівнювати з соняшником, тому що недешеві й насіння, і система захисту, адже щоб отримати 8 т/га кукурудзи треба й добрив внести більше. 

Хоч і затрат на кукурудзу йде більше, але й заробіток вищий, ніж на соняшнику може бути. На півдні та сході кукурудзяного поясу цьогоріч було недоотримано запланований врожай через погодні умови, але це компенсувалося частково ціною на культуру.

Наскільки я володію інформацією, то 2021 року вже є дефіцит якісного посівного матеріалу кукурудзи, тому що попит на неї сталий. Зі сторони LNZ Group можу сказати що компанія повністю забезпечена посівним матеріалом до Посівної 2021, так як ділянки гібридизації Universeed були на поливі. Я вважаю, що її у 2021 році посіють більше, ніж торік. Дефіцит частково викликаний недобором насіння на ділянках гібридизації виробників насіння через несприятливі погодні умови, що склалися.

Хочу зауважити, що на тлі можливого дефіциту кожного року з’являються непорядні люди, котрі торгують незрозумілим зерном, яке називають насінням. Успіх і врожай залежить від якісного фундаменту, тобто від якісного насіння. Компанія LNZ Group кожного року висіває демо-поля, намагається моніторити, спілкуватися із клієнтами, які сіють на товарних посівах наші гібриди. Лінійка гібридів UNIVERSEED дозволяє підібрати гібрид під будь-яку технологію для будь-якого регіону від раннього ФАО 220 до пізнього 440. 

Хотів додати, що агродепартамент компанії LNZ Group —  це команда фахівців своєї справи, які допомагають клієнтам, коли виникають якісь складні умови, коли треба прийняти якесь рішення і знайти вихід з якоїсь ситуації, допомагають з підбором гібридів, допомагають із плануванням систем захисту, удобрення. 

SuperAgronom.com: А щодо  ФАО, яка тенденція до змін спостерігається в Україні?

Віталій Брашован: В останні роки була тенденція до збільшення ФАО, тому що всі розуміли, що більше ФАО, тим більший потенціал врожайності. Але минулий рік показав, що високий потенціал врожайності вимагає достатньої кількості вологи, тому на 2021 рік буде загальна тенденція до зменшення ФАО. Якщо аграрії вносять велику кількість добрив, сіють класне якісне насіння, але на полях немає вологи, то в результаті в господарстві не отримають того потенціалу, який може бути в цього гібрида. Зараз агрономи переглянули підхід до груп стиглості по кукурудзі, багато господарств трошки знизили ФАО, яке висівається зазвичай, якщо основна маса була 340-360, то зараз на 30-40 одиниць ФАО зменшили.  Рання група торік показала по всій території України гарний результат врожайності. У нашій компанії є гібриди із раннім ФАО 220, який показав себе цього року дуже добре за холодостійкістю, врожайністю і вологовіддачею. 

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

 SuperAgronom.com: Дякуємо за розмову!

©Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2021