Велика рентабельность цукрового буряка на малих площах

Подивитися на дива врожайності ми їдемо в земельні наділи фірми «Деметра-Агро», які розкинулися на правому березі Південного Бугу. Дорога веде в село Зелений гай. До речі, «зелених гаїв» в цьому районі вистачає. Ще один населений пункт з такою ж назвою знаходиться на лівому березі Бугу, вже за Миколаєвом.

По дорозі в «свій гай» проїжджаємо Ульянівку. Карта Google поки що нічого не знає про декомунізацію цього села, але в господарських цілях тут вже давно панує капіталізм. Приємно дивує число пернатої живності, яку зустрічаємо дорогою. Стада фазанів, куріпки, з берегів зрошувальних каналів злітають чаплі.

Гідна спадщина минулої епохи — розвинена іригаційна система. Можливість стабільного поливу, здавалося, повинна була перетворити цю місцевість в овочівницький рай.

«На сьогодні формально числиться зрошення на 10-11 тис. га. З них близько 40% — це «томатчики», які вирощують помідори на томатну пасту, фірма «Агро-Діло» і дрібні фермери з невеликими ділянками по 30-50 га», — уточнює менеджер по агрономії холдингу «Юкрейніан Шугар Компані» (ЮШК), кандидат сільськогосподарських наук Іван Бартошук.

Насправді, без орієнтації на подальшу переробку, вирощування овочів є бізнесом з великими ризиками. Можливість отримувати високі прогнозовані врожаї нівелюється ціновими обмеженнями на ринку: ціни на овочі низькі, робота аграріїв опиняється на межі рентабельності.

Культурний перехід

Головний агроном «Деметра-Агро» Олександр Кучай розповідає, що після всіх невдалих сезонів на овочах, почав мислити по-іншому і підбирати культури з мінімальними ризиками. Адже при роботі з овочами навіть з хорошим урожаєм ринок може залишити тебе без прибутку. Не тільки мислити, але й діяти в новому напрямку агроном почав два роки тому. Перший перехід на цукровий буряк виявився не дуже успішним.

«У минулому році втратив багато. З 15 квітня почалася спека, у мене половина посівів за три дні просто «пішла». Коренева система у буряка була ще слабенька, було важко дістати воду, відразу тріщини з'явилися на землі. Тут ще сам район аномальний. Буває таке пекло, що під сонцем неможливо стояти», — згадує Олександр Кучай.

Але вже нинішній сезон його господарство зустріло у всеозброєнні. Поле на крапельному зрошенні, якісна передпосівна обробка землі, правильно підібраний посівний матеріал, точний висів. І, звичайно, грамотна агрономічна підтримка.

«Я спеціалізувався на овочівництві, з буряком раніше не працював. З огляду на умови виробництва, мені потрібен був гібрид під інтенсивну технологію, крапельне зрошення і харчування за максимальною програмою. За рекомендацією Івана Бартошука взяв гібрид Койот, селекції «SESVANDERHAVE», — розповідає Олександр Кучай.

Своїм партнерам фахівці «Засільського цукрового заводу» (входить в структуру ЮШК — ред.) рекомендують підбирати різні гібриди від провідних селекційних компаній. З вибором визначаються після попередньої оцінки умов конкретного поля.

«Але тільки от не всі агрономи постачальників радують нас своєю увагою. Деякі тільки телефонують, — каже Іван Бартошук. А ось фахівці «Сесвандерхаве» і дистриб'ютори їхнього насіння, компанії «Агроскоп» — стабільно приїжджають на кожне поле з ділянками гібридизації, оцінюють стан посівів, дають професійні рекомендації щодо подальших дій».

Схема технічного забезпечення

У цьому році з 50 з гаком гектарів зрошуваних земель «Деметра-Агро» 23 га засіяла цукровим буряком. Попередником був ярий ячмінь.

З власної техніки в цьому господарстві тільки сівалка і обприскувач. До дотримання термінів посівних робіт і своєчасності обприскування на агропідприємстві підходять з максимальною ретельністю. Працювали на сівалці «Тодак» (СТВТ-12/8М), обприскувач — навісний ОП-800 (Польща) з італійським обладнанням.

«Перша культивація проводиться грунтообробним агрегатом «Європак». Чим рівніша земля, тим якісніший посів. Другий раз обробка «Європак» повинна проводитися безпосередньо перед посівом. Ділянка, яка обробляється, відразу ж і засівається. Але ж як багато хто робить — спочатку закультивували, потім чекають 2-3 дні, а структура вже порушена. Це неправильно», — розповідає про технологію посіву в південних областях Олександр Кучай.

Фахівець відзначає, що на Півдні завжди дуже вітряно, земля відразу підсихає. Коли верхній шар грунту зірваний, капіляри відкриті, поверхня швидко починає «дубнути». Тоді сошник добре «продавлює». Але ні в якому разі не можна глибоко зариватися тут тим же самим «Європаком». Тоді насіння буде чітко лягати в ущільнений грунт і добре закаткується. Можна розраховувати на хорошу схожість.

Саме за таким методом в цьому сезоні на площі 12 га посіяли гібрид Койот, а ще 11 га виділили під інший гібрид Бетасід БТС 980. При цьому на 5 га (виділено на кожен гібрид по 5 га) норма висіву складала 148 тис/га. Ще 6 га гібриду БТС 980 і 7 га Койот посіяли з густотою 123 тис.

«У цьому році з 148 тис/га у нас «вижило» 99 тис /га з цього боку поля, де ми стоїмо. З іншого боку — 75 тис/га», — показує Олександр.

Оглядаємо поле — клиноподібної форми і далеко не ідеального рельєфу. Зрозуміло, що провести тут правильно збалансовану систему крапельного зрошення було непросто і технічно, і фінансово. Можливо, простіше використовувати верхній полив? Олександр з цим не згоден.

«Я пристосувався під крапельне зрошення. Навіть з точки зору виконання агротехнічних заходів так краще. З верхнім поливом не виходить оперативно проводити обробку поля. Поки чекаєш, коли поле висохне, зараза розмножується. «Попадаєш» на врожай. Особливо, якщо це циркоспора. Сьогодні вона маленька, а через добу — вже велика», — пояснює Кучай.

Мобільність і можливість оперативного точкового внесення вивірених обсягів вологи компенсує високі початкові фінансові витрати на обладнання крапельної системи зрошення.

Представник «Деметра-Агро» говорить, що в розпал спеки на господарстві давали по 500 кубів води на гектар за один полив. Якщо не встигнути, буряк скидає листя. Навіть якщо потім «зарядиш» її вологою і рослина знову дасть листя, втрата цукристості вже неминуча. На думку Олександра Кучая, використання крапельного поливу тільки для вологозарядки економічно не дуже ефективно.

«Завдяки крапельному поливу ми ще даємо рослині повний комплекс мінерального живлення. На полі використовувалися сульфат магнію, сульфат калію, ортофосфорна кислота, кальцієва селітра, карбамід, борна кислота, також давали мінеральні розчини. І при такому комплексному підході з використанням водорозчинних добрив крапельний полив себе повністю виправдовує», — стверджує агроном.

Якісний передпосівний обробіток, ретельний підхід до посіву з використанням продуктивних гібридів, своєчасний полив забезпечили хороший результат. При цьому вдалося уникнути поширених бурякових хвороб.

«У нас перша половина літа була з дощами. У мене на Койоті за всю вегетацію не було жодних ознак церкоспорозу. Оскільки частину я посіяв з густотою 148 тис/га, мені спочатку потрібен був такий гібрид, який добре росте при загущених посівах. Койот виявився з дивним потенціалом зростання. Цього року погодні умови були екстремальними, температура іноді перевищувала 50 градусів. На інших полях бадилля полягло, а тут всюди стояло», — ділиться Олександр Кучай.

Бадилля виглядало «бадьорим» і перед самим збиранням. Фахівці на пронизливому степовому вітрі підготували до виходу на поле два бурякозбиральних комбайни Holmer. Ці «красені» прибули з Харківської області, де надійно відпрацювали при температурі -14. Але стигла земля як абразивом стерла метал підкопувальних сошників.

З комбайнами своїм партнерам-постачальникам сировини також допомагає «Залеський цукрозавод».

«Ми беремо на себе зобов'язання зібрати врожай з полів фермерів. Зрозуміло, що комбайн не приїде за тисячу кілометрів прибрати 20 га. Ми викликаємо комбайни для себе, вони спочатку прибирають цукровий буряк на ділянках агрофірми «Агро-Діло», а потім їх перенаправляємо туди, куди нам потрібно на фермерські поля», — пояснює схему співпраці представник ЮШК Іван Бартошук.

Робота на урожай

Перший же прохід техніки з шириною захвату в 6 рядів наповнює бункер. Стартує підрахунок валових обсягів. Поки є тільки попередні оцінки врожайності і точні дані витрат на гектар з поливом і прибиранням — 65 тис. грн.

«Є місця, де піднімаємо і по 132-138 т/га. Урожайність що визначає? Густота стояння і обсяг кожного коренеплоду. На Койоті у нас середній показник маси — 1,7-1,8 кг. Максимальна зафіксована вага коренеплоду — 5,5 кг. Якщо зберегти густоту хоча б 130 тисяч, то на краплинному поливі у Койота на цьому полі 140-150 т/га можна робити. На перспективу я планую брати тільки Койот на посів. Я його протестував за різними параметрами і він мене повністю задовольнив», — міркує Олександр Кучай.

Стратегія на найближче майбутнє для таких невеликих господарств, включених в ланцюжок переробки, ймовірно, пов'язана з чітким профілюванням і орієнтацією на інтенсивне виробництво. При наявності поливу, якісного посівного матеріалу і грамотному підході до технології вирощування залишається питання організації сівозміни.

«Я під обробку більше, скажімо, 400 га брати не хочу. Оскільки приділити їм достатньої уваги не вийде. Дивіться, якщо мати три ділянки з приблизно рівною площею, по сотні га, то після цукрових буряків можна сіяти соняшник. До речі, води після крапельного поливу в метровому шарі залишається більш, ніж достатньо. Навіть посушливий рік нічим не злякає. У грунті залишається близько половини невикористаних добрив, тобто вже на наступний рік витрат на соняшник буде менше. А це означає, що можна витратити гроші на хороші гібриди і отримувати після буряка без поливу 3,5-3,8 т/га соняшнику. Після прибирання — зайти на озиму пшеницю, або кукурудзу на крапельному зрошенні. А потім знову цукрові буряки», — додає чоловік.

Ця культура є і буде рентабельною, впевнені сільгоспвиробники з «Деметра-Агро». Тільки потрібно працювати високотехнологічно. Заробляти на врожаї, а не на кількості гектарів.

Віталій Владов, Latifundist.com