Санджив Рана. Хімічний аналіз: аналітика світового ринку ЗЗР

Про це в ексклюзивному інтерв'ю SuperAgronom.com розповів провідний світовий експерт ринку Санджив Рана, головний редактор британського інформаційного порталу Agrow. На конференції Grow the Future, що була організована ALFA Smart Agro в Україні він розповів, що під час ухвалення рішення про заборону того чи іншого препарату зараз перемагають емоції, а не наука.

SuperAgronom.com: Пане Санджив, для початку розкажіть про ваш видавничий дім.

Санджив Рана: Я працюю у британській компанії Informa, акції якої котируються на Лондонській фондовій біржі. Основний напрям нашої діяльності – видавнича справа та маркетинг. Один із секторів, який ми висвітлюємо, – сільське господарство. Підрозділ, який займається цим напрямом, називається Agribusiness Intelligence. Ми висвітлюємо теми рослинництва, тваринництва, добрив, захисту рослин, насіння тощо. Наш інформаційний бюлетень Agrow почав виходити ще в 1985 році у друкованій версії. Але 3 роки тому ми повністю перейшли в онлайн – тепер це новинний портал про насіння і ЗЗР. Загалом же Agrow продовжує висвітлювати глобальну індустрію ЗЗР вже 33 роки.

SuperAgronom.com: Сьогодні активно реалізуються громадянські ініціативи, щоб заборонити деякі діючі речовини й хімічні продукти. Як це може вплинути на ринок ЗЗР у цілому?

Санджив Рана: Насправді це причина для занепокоєння не тільки для компаній-виробників. Такі виступи рухають колесо розвитку від науки й наукового прийняття рішень в сторону емоцій і політики. І це не добре ні для країни, ні для економіки. В таких умовах компаніям все складніше працювати. В Європі схожа ситуація, тут також політика й емоції беруть гору в прийнятті загальнодержавних рішень. А коли політика стає важливою частиною процесу, то галузі все складніше функціонувати. Тому не дотримуватися наукової бази – це мінус для будь-якої політичної й економічної системи.

SuperAgronom.com:  У деяких європейських країнах спочатку знімали заборону на гліфосат, потім його знову вводили. Як вважаєте, наскільки сильним є вплив міжнародних виробників засобів захисту рослин у цій ситуації?

Санджив Рана: Я сказав би так, що в Європі цей вплив зводиться до нуля. Якщо говорити про гліфосат, то, згідно з політикою ЄС, термін використання молекули чи активного інгредієнта продовжується на 15 років. Але через політичний тиск із боку деяких країн-членів ЄС його продовжили всього на 5 років. Це суперечить підходам Євросоюзу.

Наприклад, Франція проти гліфосату. Президент Франції Еммануель Макрон кілька місяців тому оголосив, що хоче, щоб гліфосат було виведено з країни протягом 3 років. Та коли цей законопроект внесли на розгляд в парламенті, його відхилили. Тобто, в цьому питанні між собою змагаються країни ЄС, політичні партії, чиновники. А рішення таких питань повинно бути раціональним, а не емоційним.

SuperAgronom.com: Може, проблема в тому, що це дешева речовина для аграріїв?

Санджив Рана: Питання не в дешевизні. Хоч як це дивно, гліфосат вважається найбезпечнішим пестицидом з усіх, які фермер використовує у полі вже протягом майже 40 років. Так, з'явилося багато генеричних препаратів, на основі яких виробляють свій гліфосат. І ціна на нього дійсно знизилася, але не тільки через широке використання. Це ж дійсно ефективний препарат. Питання не в ціні, а в тому, що аграрієві не потрібно вносити більше інших препаратів.

По суті, гліфосат є неселективним гербіцидом. Іншими словами, він може знищити всі рослини в полі. Але якщо сільгоспвиробник вирощує генно-модифіковані культури, то за обробки цим препаратом вони не постраждають. Якщо ж його не використовувати, то спочатку перед посівом фермеру доведеться застосувати певні гербіциди, щоби знищити бур'яни. А після проростання – вносити низку селективних гербіцидів для знищення конкретних бур'янів. Це вже надмірне використання гербіцидів.
Замість 1-2 внесень гліфосату доведеться вносити хімічні препарати 5-6 разів. Це підвищує витрати фермерів, шкодить навколишньому середовищу. Це очевидні речі, тож незрозуміло, чому таке протистояння виникло в питанні використання гліфосату.

SuperAgronom.com:  Як заборона гліфосатів може вплинути на ринок ЗЗР?

Санджив Рана: Як я сказав, ми змушені будемо використовувати більше інших хімічних препаратів. Крім того, на ринку немає альтернативи для гліфосату, в нас немає іншого неселективного гербіциду, який може з таким успіхом знищувати бур'яни. Його заборона веде лише до більшої кількості обприскувань до посіву й після. Навіщо тоді ратувати за ресурсозберігальне землеробство, коли внаслідок заборони одного препарату в 2-3 рази збільшується використання інших?

SuperAgronom.com: Агрохімічний сектор активно завойовують постпатентні препарати. Як це може вплинути на провідні компанії-оригінатори?

Санджив Рана: Я не сказав би, що вони «завойовують ринок». Але, дійсно, частка генеричних продуктів у загальному обсязі пестицидів з роками зростає. Якщо порівнювати з 2000 роком, запатентована продукція займала близько 80% ринку, та на даний час – близько 20%. Та є категорія незапатентованих пестицидів, які технічно є генеричними. В тому сенсі, що вони не мають патентного виробництва.

Вся справа в тім, що спочатку компанія внесла певні зміни до тих продуктів, які вони мають в лінійці. Їхня частка на ринку становить до 90%. Але таке монопольне становище їй вдалося зайняти лише тому, що в неї є незапатентовані пестициди. А це не зовсім правильне позиціонування в галузі.

Таким чином, на світовому ринку запатентовані й незапатентовані продукти утримують близько 40% ринку, а генеричні – 60%. Та якщо ми подивимося на частину ринку генеричних препаратів, то більш ніж його половину зайняли 5 або 6 компаній, котрі спираються на НДДКР або R&D розробки. Таким чином, частка цих компаній на глобальному ринку становить 65-75%, решта 25-35% займають середні та дрібні компанії.

SuperAgronom.com: Як у найближчому майбутньому можуть змінитися ціни на ЗЗР у зв'язку з придбанням Bayer компанії Monsanto?

Санджив Рана: За останні 2-3 роки ми спостерігали 3 великих об'єднання в галузі. Насамперед, це була ChemChina, яка купила Syngenta. Потім були Dow і DuPont, і, нарешті, Bayer і Monsanto. Через консолідації були побоювання, що в цих компаній виникне монопольне становище на ринку та вони будуть контролювати ціни на ЗЗР. Але, дотримуючись правил антимонопольних відомств, гравцям довелося продати частину своїх бізнесів. Наприклад, DuPont продав цілий підрозділ із виробництва інсектицидів – найпопулярніших продуктів у їхньому портфелі. Крім того, частину гербіцидів компанія продала FMC. У результаті в найближчі 2-3 роки FMC зросте вдвічі.

Таким чином, кількість компаній все одно залишається тією ж самою, співвідношення великих і середніх гравців не змінюється. Бо злиття й поглинання, котрі відбулися на ринку, не вплинуть на ціни ЗЗР.

Взагалі ідея інтеграції та об'єднання хімічних підприємств з’явилася через те, що останні 2-3 роки ринок перебував у складній ситуації, викликаній коливаннями валютного курсу, політичною нестабільністю в Латинській Америці тощо. Об'єднуючись, компанії отримують додаткові можливості інвестувати кошти в дослідження та виробництво і підсилюють свої компетенції. Наприклад, Bayer був явним лідером у галузі агрохімікатів, Monsanto має досвід у біотехнологіях. І коли ці два експерти об'єдналися, їм буде легше прийти до нових технологій.

SuperAgronom.com: На кожному національному ринку є свої місцеві виробники ЗЗР. Консолідація на глобальному рівні вплине на локальних гравців?

Санджив Рана: Я так не думаю. Відомо, що ГМ-культури заборонено вирощувати в Україні та в деяких країнах ЄС. Тому консолідація світових хімічних корпорацій не впливає на український ринок біотехнологій узагалі. Якщо ж говорити про агрохімікати, вплив буде незначним, тому що зараз у цьому напрямку Bayer, скоріше, є  дрібнішою компанією, ніж до придбання активів Monsanto. Адже їй довелося продати свій глюфосинатний бізнес BASF. Тобто, розклад не змінився. Думаю, що для будь-якого місцевого виробника у найближчій перспективі немає причин для занепокоєння.

Latifundist.com: Як вплинуть на ринок ЗЗР біологічні продукти?

Санджив Рана: Біологічні продукти – це як крок у майбутнє. Багато великих компаній стали спостерігати за цим напрямом 3-4 роки тому, коли зіткнулися з величезним тиском із боку громадськості. І сьогодні практично у всіх великих гравців сформувалася значна присутність у біопестицидах. Це фактично найдинамічніший сектор ринку захисту рослин.

Якщо порівняти бопестициди з хімічними, в останні 2-3 роки частка хімічних пестицидів знижувалася. Та якщо проаналізувати більш тривалий період, то у світових масштабах ринок зростає в середньому на 2-3%, тоді як біологічні препарати «додають» по 15-20% на рік. Але частка останніх дуже мала. Якщо глобальний ринок агрохімікатів становить біля $60 млрд, то частка біопрепаратів – усього 3-4%. Сьогодні це невеликий сегмент, та ось у найближчі 5-6 років він виросте й займе 5-6% ринку. Біологічні препарати все частіше використовуються у комбінації з хімічними продуктами. Тому неправильно вважати, що біологічні препарати призначені тільки для органічного сектору. Вони використовуються як в органічному землеробстві, так і в традиційному сільському господарстві.

SuperAgronom.com:  В Україні активно розвивається органічне сільське господарство. Ви проводили дослідження цього напряму?

Санджив Рана: Ми більше орієнтуємося на традиційне сільське господарство. Але органічне сільське господарство зростає по всьому світу, впевнений, що так і в Україні.  

SuperAgronom.com: Деякі українські виробники кажуть, що існує тренд «псевдоорганіки», коли виробник вносить пестициди за певними схемами.

Санджив Рана: Ця проблема присутня в органічному секторі в багатьох частинах світу, оскільки перевірки тавідповідності сільськогосподарської продукції не проводяться так часто, як у звичайному виробництві. У регулюючих органів кожної країни є система, керуючись якою вони проводять щорічну перевірку всіх зразків продуктів харчування на наявність будь-яких пестицидів за показником MRL – ​​максимальний ліміт залишку. Та ця перевірка проводиться для звичайних пестицидів, а не для органічних продуктів і органічних пестицидів.

Тому, коли говорять, що органічні продукти більш безпечні, аніж неорганічні, усе не так просто. Адже немає жодних перевірок кількості органічних пестицидів, які фермер може вносити на полі. Взагалі у аграріїв не так багато техніки й рішень для органічного сільського господарства, як для традиційного.

Наприклад, коли трапляється атака шкідників, яку неможливо контролювати за допомогою органічних ЗЗР, фермери звертаються до уповноваженого органу в країні й отримують спеціальний дозвіл на використання хімічного продукту. Але якщо цей дозвіл не надходить вчасно, фермеру нічого не залишається, окрім як використовувати звичайний пестицид. Це не обов'язково означає, що їхня продукція небезпечна. Та все ж технічно це вже не органіка, бо сільгоспвиробник використовував агрохімію. І таке трапляється в багатьох частинах світу, особливо в регіонах, які розвиваються, де менше перевірок.

SuperAgronom.com: Чи змінюються підходи до технологій захисту рослин у контексті прояву стійкості шкідників до активних речовин?

Санджив Рана: Стійкість до молекули виробляється, коли спостерігається надмірне її використання для боротьби з певним шкідником. А також тоді, коли ця молекула не комбінується або не впроваджується з іншими видами хімікатів, шкідник стає толерантним до неї. В ідеалі має бути 2-3 різних типи хімікатів для боротьби зі шкідниками, щоб у разі, коли різні хімічні речовини потрапляють в організм шкідника, у нього не було стійкості до конкретної хімічної речовини.

Наприклад, зараз більшість фермерів розпилюють синтетичні піретроїди. Фахівці стурбовані, що протягом наступних 3-4 років шкідники стануть настільки стійкими до цієї речовини, що доведеться придумувати новий препарат. А на розробку нової молекули (від дослідження до виходу на ринок) необхідно 10 років і близько $250-280 млн.

Треба сказати, що компанії стають менш рішучими у виведенні нових продуктів. Насправді ж вони не знають, з якими судовими позовами можуть зіткнутися згодом, і чи не втратять вони вкладені кошти. Компанії, звісно, працюють над новими хімічними препаратами, але обсяги фінансування цих напрямків скорочуються. Гравці більше коштів стали скеровувати на біотехнології.

Проблем зі стійкістю буде ще більше, якщо продукти вилучатимуться з ринку. Наприклад, у Франції нещодавно заборонили 5 нових препаратів. Причому ЄС заборонив 3, а Франція – 5. Крім того, французи заявили, що ще 2 нових продукти (один DowDuPont, інший – Bayer) вони також можуть заборонити в найближчі 2 роки. А це зовсім нові продукти, які були б корисними для сільгоспвиробників.

SuperAgronom.com: Каліфорнійський суд зобов'язав Monsanto виплатити $289 млн шкільному садівникові, який захворів на рак. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?

Санджив Рана: Тут, як і в інших ситуаціях, котрі ми згадували, швидше, керувалися емоціями, аніж раціональним законотворчістю чи науковим обґрунтуванням. Я не вважаю, що будь-яка компанія повинна вважатися відповідальною за такі речі, тому що регуляторні органи цієї країни оголосили певний продукт безпечним. Взагалі Monsanto якимось чином став символом всієї негативної пропаганди, яка триває багато років у світі.

Після початкових заяв до судді було багато протестних звернень і штраф знизили до $250 млн. Але проблема в тому, що компанія Monsanto тепер уже стала Bayer, хоч усе одно залишається винною. Це недобре для галузі. Адже, якщо національні правила не є остаточними для ринку, як тоді компанії вирішити, з яким препаратом виходити на цей ринок. Це негативний досвід для усіх гравців.

SuperAgronom.com:  У своїй презентації ви говорили, що ця справа є емоційним сигналом для ринку.

Санджив Рана: Так, проблема в тім, що емоції все частіше беруть верх над наукою в судочинстві. Люди, котрі нічого не знають про науку й сільське господарство, раптово висловлюють думку про те, які речовини слід використовувати, а які – ні.

Наприклад, в останніх новинах нашого сайту Agrow говорилося, що в США є група екологів, яка встановила свої власні стандарти щодо того, скільки гліфосату має міститися в складі продукту. У EPA (United States Environmental Protection Agency – Агентство з охорони навколишнього середовища, – прим. ред.) в США є свої стандарти. Але група екологів встановила свої норми, наполягаючи, щоб компанії дотримувалися цього стандарту. Це смішно.

SuperAgronom.com: Які глобальні зміни прогнозуються на ринку ЗЗР у найближчі 3-5 років?

Санджив Рана: Із 2008 року ринок неухильно зростав слідом за приростом сільського господарства. Драйверами цього підвищення виступили Латинська Америка та Східна Європа. У 2014 році через низку факторів ціни на сировинні товари стали падати, тож фермери почали шукати можливість скорочувати витрати на виробництво. Політична нестабільність у Латинській Америці зробила свій вплив. Крім того, кілька років поспіль спостерігалися несприятливі погодні умови в Північній Америці, Латинській Америці, Азії, Індії та Австралії.

Ель-Ніньо (коливання температури поверхневого шару води в екваторіальній частині Тихого океану) призвело до дуже нерегулярного випадання дощу в багатьох частинах світу. В результаті всі ці фактори вплинули на те, що ринок ЗЗР протягом 2015-2016 років скоротився на 11-12%. Але, починаючи з 2018 року, окреслилася позитивна динаміка. У першому півріччі в багатьох компаній зростання продажів становить 5-15%. FMC за 9 місяців 2018 р. збільшив реалізацію удвічі.

Інакше кажучи, зараз непоганий час для індустрії. Єдине, проблема була в тому, що в Бразилії через надлишок препаратів (оскільки компанії вивели велику кількість на ринок) дистриб'ютори перестали купувати їхні продукти. Це призвело до скорочення ринку. Зараз ситуація нормалізувалася. І, за прогнозами, цього року ринок зросте на 3-4%, і така ж динаміка збережеться у найближчі 3-5 років.  

SuperAgronom.com:  У своїй презентації ви показали ТОП-10 виробників насіння, пестицидів. Чи часто компанії намагаються оскаржувати свої місця в рейтингу?

Санджив Рана: Усі ці компанії, за винятком однієї-двох, котируються на біржі.

Всі дані про них відкриті. Наш портал Agrow публікує рейтинг ТОП-20 гравців. Ми також беремо інформацію з повідомлень фондових бірж і даних самих компаній. Оскільки вся інформація доступна громадськості, немає жодних шансів для маніпуляцій.

SuperAgronom.com:  Яким буде сільське господарство в майбутньому з розвитком таких напрямів, як вертикальні ферми, точне землеробство, штучна їжа?

Санджив Рана: Це цікаві напрями. Населення в світі зростає, тож сільгоспвиробники нарощуватимуть продуктивність. Для її підвищення потрібно мати найкращі продукти захисту рослин. Якщо в тій чи іншій країні вводяться обмеження на ті чи інші препарати, у фермерів не залишається інструментів для збільшення продуктивності, окрім як нарощувати кількість оброблюваних площ.

Вирубувати ліси – не екологічно. Залишається вертикальне сільське господарство в районах, які традиційно не використовуються для його ведення (наприклад, у містах). Якщо ж фермери будуть переходити від звичайних полів до вертикальних ферм, можливо, відкриють нові посівні площі для вирощування традиційних культур.

Крім того, цифрове сільське господарство безперечно є кроком у майбутнє. І всі компанії активно вкладають кошти в цей напрямок. Власне, одна з причин, за якими Bayer придбав Monsanto, в тому, що вона досягла значного прогресу в галузі цифрового й інтегрованого сільського господарства. Фермери все частіше будуть використовувати точне землеробство, що зменшить їхні витрати, вплив на навколишнє середовище.

Що стосується штучної їжі... У майбутньому буде необхідно все більше й більше м'яса. А це нарощування поголів'я, збільшення виробництва кормів, і, як наслідок – загострення питань, пов'язаних із шкідливими викидами. Або інший варіант – вирощувати їжу в лабораторіях. Єдине, що люди боятимуться нових технологій, тому що вони бояться усього нового, чого не розуміють. Що більше людей зрозуміє, то швидше нові технології увійдуть в наше життя. Це питання часу.

Костянтин Ткаченко, Оксана Погребняк, Алла Силивончик, SuperAgronom.com